ЯК МОТИВУВАТИ ДІТЕЙ?

 

Навчатися можна на кожному кроці: робити вдома досліди, спостерігати за природою, читати про сучасні технології… Але чомусь діти частіше заглядають у телефони ніж навчаються. Хоча використання телефонів теж можна використовувати вміло для мотивування дій, отримання корисних знань.

Як з мотивувати дітей, щоб вони забажали вчитись? Де дорослі припускаються помилок?

 

1. Дайте дитині продемонструвати перевагу

Дорослі часом все ще уявляють спільне проведення часу як передачу досвіду, навчання та повчання. Іде ж тут наставник? Тут помітний тільки керівник! Навіть пропозиція вчитися чогось нового на рівних з батьками сама по собі не приваблює. Разом із татом опановувати англійську? Вчитися з мамою кататися на ковзанах? Це вже в минулому!

Сучасних дітей приваблює те й саме, що й дорослих: роль експерта.

Один із батьків може запропонувати дитині здивувати іншого, підказавши, які тексти чи навчальне відео можна використати для цього. Давайте сину чи доньці шанс продемонструвати перевагу: вивчити фокус, переказати те, що почув у навчальному відео TikTok, навчити чогось самих дорослих. Важливо ось що: це, дійсно, має дивувати дорослого. Адже сучасні діти дуже гарно розрізняють удаваний захват та справжній. І якщо відчують, що їх не сприймають як експертів, а ось так хитро чомусь навчають, наступного разу можуть вже не зацікавитися таким.

 

2. Використайте ті інтереси дитини, які ігнорували

Відсутність інтересів — симптом важких психічних розладів. Але фраза від дорослого «Дитина зовсім нічим не цікавиться» - не свідчить, що навколо стільки хворих дітей. Просто під «нічим» дорослі мають на увазі «нічим таким, що вони схвалюють». Аніме? Там негативне мислення та жорстокість. Гра Genshin Impact? Це ігрова спільнота, якісь незнайомі небезпечні люди. Фанфіки? Що нормального у написанні текстів про секс та любовні страждання? K-pop? Хіба це музика — ті солоденькі хлопчики, усі на одне обличчя?

 Фахівці радять забути упередження, зосередитися на усьому корисному в захопленні дитини, ознайомитися з деталями та запропонувати спільну діяльність. Вона точно може принести користь у навчанні дитини! Якщо запропонуєте доньці, що пише фанфіки, стати бетою (тобто редагувати текст), разом зможете розібрати помилки, обрати більш милозвучні фрази українською або знайти найкращі порівняння. І хай це буде малореалістична історія про школярку, в яку закохався кіногерой. Якщо не хочете все зіпсувати, жодної критики стосовно змісту та персонажів!

Якщо разом переглянути курс про те, як малювати персонажів аніме, та спробувати на практиці, можна порівняти з класичним малюнком, повторити анатомію людини, подискутувати про вибір кольорів, розвиваючи художній смак. А є й такі старшокласники, які починають вивчати східні мови, щоб ознайомитися на оригіналі з улюбленими історіями. Подобається «Венздей»? А що, як зробити разом презентацію-порівняння усіх акторок, які грали цю роль?

Порада: розвивайте дитину з тим матеріалом, який подобається їй, а не вам.

 

3. Вчіть «креативити» на власному прикладі

Зробіть щось нове та по-справжньому значуще на їхніх очах. Батьки, напишіть текст на конкурс, розберіться, чому не працює електроприлад, почитайте один одному книгу вголос. Важливо, щоб у курсі була уся родина, варто з усіма порадитися, поділитися переживаннями або ж діти мають бути свідками процесу, хай навіть вони зайняті своїми справами. Питання навіть не в тому, аби дитина почала копіювати саме цю дію. Досить того, що вона бачить ваше зацікавлення такою собі мінізагадкою, напруження та хвилювання, коли щось не виходить, щиру радість, коли вдалося впоратися. Діти легко відгукуються на емоції, тож будь-яка творча справа дорослих може стати натхненням для дитини, а це, звісно, сприяє інтелектуальному та креативному розвитку.

 

4. Створюйте разом контент

Сучасна дитина швидше відгукнеться на пропозицію чимось зайнятися, якщо у підсумку має вийти матеріал, яким можна поділитися з іншими. Наприклад, у соцмережах. Або продемонструвати друзям, у класі, на тематичних форумах.

Шкільні вправи — це такий собі тренажер, їх виконанням нікого не вразиш і не зацікавиш. Звісно, один із виходів: конкурси, проєкти. Та можна вигадати щось і родиною. Математичні приклади у зошиті — лише для вчителя, а ось відео про те, як юний школяр у магазині купує максимум необхідних продуктів за 100 грн, можна показати всім.

Саморобки, кулінарні вироби, танці, зачіски — це чудово, якщо у дитини є такий хист. А як ні? Запропонуйте ідею, яка сподобається вашій дитині. Підберіть сучасну музику під вірш українського класика. Зробіть цікавий україномовний стислий переказ популярних фільмів. Повторіть фізичні закони, але у кадрі хай «говорить» не дитина, а пухнастий улюбленець, а проілюструвати можна його кумедними діями. Наприклад, закон всесвітнього тяжіння Ньютона — стрибками котика чи його спостереженням за падінням яблука.

 

5. Поділіться особистим ставленням до предмета

Ніщо так не надихає дитину, як емоції. Якщо хочете прищепити любов до літератури, розкажіть про улюблені книжки та вірші, хай кривуваті, які саме ви склали у 10 класі. Зазвичай усі батьки, якщо їх розпитують діти, удають, ніби були четвірочниками й відмінниками та робили лише те, що казав учитель. Але не це мотивує. Їх чіпляють особисті стосунки з тим чи іншим шкільним предметом. Краще відверто розкажіть, як нудьгували на уроках історії та раптом новий вчитель зацікавив вас козацькою добою. Або про те, як конфліктували з учителем математики, але на гуртку юних авіаторів треба було робити розрахунки, тож самостійно наздоганяли прогалини. Або про першу доповідь з біології, на якій так нервували, що не змогли вичавити ані слова. Гумор запам’ятовується значно краще, ніж «правильні» спогади.

Згадайте про те, чого вчили інакше, ніж нині: наприклад, океанів тоді називали 4, а нині — 5, а планет Сонячної системи — 9, а не 8, як зараз. Подивіться разом ваші фотокартки шкільного віку, знайдіть в інтернеті підручники, за якими вчилися ви чи навіть дідусі та бабусі. Не пошкодуйте на це часу на канікулах, і побачите: ставлення до певної науки в дитини покращиться.