ДЕНЬ ШОСТИЙ

Тренінг на тему: «Протидія торгівлі людьми»

 

МЕТА: проінформувати учасників тренінгу щодо проблеми торгівлі людьми, фізичного та психологічного насильства, запобігання та протидія насильству; надання корисних порад щодо особистої безпеки при виїзді за кордон тощо.

ЗАДАЧІ:

- сформувати уявлення про суть торгівлі людьми;

- з’ясувати причини торгівлі людьми;

- ознайомити з різними формами торгівлі людьми;

- позбавитися небезпечних стереотипів щодо торгівлі людьми.

ОБЛАДНАННЯ: ватмани, ватман з малюнком дерева без листя, стікери – листочки, фліп-чарт, аркуші паперу формату А4, ручки, фарби, кольорові олівці, клей, ножниці, фломастери, різні непотрібні журнали.

ХІД ТРЕНІНГУ

Вступ.

Повідомлення теми та мети тренінгу.

1. Знайомство.

Вправа «Я - унікальний»

Всі учасники тренінгу сидять у колі. Кожний учасник тренінгу, починаючи з тренера, називають своє ім`я та «свою унікальність» (вміння чи навички, вподобання, хобі чи ін.)

2. Привітання

Вправа «Посмішка по колу»

Кожний з учасників, посміхаючись своєму сусідові, передає йому посмішку, називаючи його ім`я («Я передаю свою посмішку Тетяні», Я передаю свою посмішку Андрієві»)

3. Правила роботи

Учасники тренінгу називають правила роботи в групі, а тренер їх записує на фліп-чарті або дошці.

·               активність;

·               взаємодія;

·               один говорить – інші слухають;

·               право на власну думку;

·               не критикувати;

·               казати по черзі;

·               позитивний настрій та ін.

4. Очікування

Вправа «Дерево очікувань»

На фліп-чарт кріпиться ватман з малюнком дерева без листя. Учасникам роздаються стікери у вигляді листочків, на яких вони пишуть свої очікування від цього тренінгу, а потім приклеюють на «дерево очікувань».

5. Активізація проблеми

Торгівля людьми в Україні на сьогодні є досить болючою проблемою. Адже наша держава очолює список країн, котрі потерпають від торгівлі людьми. В той же час, згідно минулорічної доповіді Державного департаменту США про нелегальну торгівлю людьми у світі, Україна належить до держав, де для боротьби з цим явищем докладається недостатньо зусиль. За результатами наукового дослідження, профінансованого Єврокомісією, Україна посідає 87-е місце у світовому рейтингу боротьби з торгівлею людьми.

Світова спільнота намагається боротися з цим явищем, але не зважаючи на увагу міжнародних організацій до зазначеної проблеми, торгівля людьми останніми роками набула надзвичайного поширення.

Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища і точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми є злочином, який досить складно від слідкувати тому, що злочинці використовують безліч форм і методів; крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання, осуд або просто не мають можливості це зробити. Тому до офіційних зведень потрапляє лине один з сотень таких випадків.

Так, наприклад, за даними Держдепартаменту США, щороку в рабство потрапляють 600-800 тис. осіб. За оцінками Центру безпеки людини, цей показник значно більший і дорівнює 4 млн. Згідно з дослідженнями Міжнародної Організації Праці, близько 12,3 млн. людей у світі займаються примусовою працею, в т.ч. 2.4 мільйони – в результаті торгівлі людьми.

Торгують і жінками, і чоловіками. І дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки. Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. За даними ЮНІСЕФ, жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей. Їх вивозять в інші країни або регіони з метою всиновлення, випрошування милостині, використання у важкій нелегальній праці або для роботи у сфері секс-послуг, порнобізнесі тощо. Спектр роботи стає все більшим. Людей експлуатують у домашньому господарстві і виробництві, торгівці переходять до вербування у сільську місцевість, поширюється внутрішня торгівля та змінюються шляхи вивезення.

Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світи після торгівлі зброєю і наркотиками.

6. Інформаційний блок

Торгівля людьми — це протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці: це сучасна форма рабства.

Причини торгівлі людьми: 

v   інформаційні:

§    погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування за кордоном та їх наслідки;

§    публікації багатообіцяючої реклами в пресі та «агітація»

§    низька обізнаність стосовно своїх прав.

v   правові:

§    відсутність належної системи захисту потерпілих;

§    недостатнє покарання злочинців.

v   причини, пов’язані з «людським фактором»:

§    складні стосунки в сім’ї (відсутність або недостатність батьківської опіки над дітьми, вживання батьками алкоголю, наркотиків; очікування фінансової допомоги від одного з членів родини ….)

§    слабкі професійні навички;

§    зависока або занизька самооцінка;

§    бажання зробити запаморочливу кар’єру;

§    швидко без зайвих зусиль заробити великі гроші;

§    жага до «красивого життя»;

§    надмірна схильність до ризикованої поведінки;

§    зайва довірливість ….

Форми торгівлі людьми: 

·               рабство або звичаї, подібні до рабства;

·               підневільний стан;

·               залучення в боргову кабалу;

·               торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації;

·               торгівля людьми з метою використання у порнобізнесі;

·               торгівля людьми з метою трудової експлуатації (примусова праця);

·               торгівля людьми з метою використання у жебракуванні;торгівля людьми з метою вилучення органів;

·               торгівля людьми з метою втягнення у злочинну діяльність;

·               проведення дослідів над людиною без її згоди;

·               усиновлення/удочеріння з метою наживи.

Етапи торгівлі людьми 

Першим етапом торгівлі людьми є вербування, він нерозривно пов’язаний з наступним та створює сприятливі умови для їх реалізації.

У широкому значенні вербування – це схилення людини до згоди на її використання в якості виконавця певних видів робіт або надання послуг.

Цей етап може здійснюватися шляхом повного чи часткового обману майбутньої жертви, так і у насильницький спосіб.

У першому випадку людині, наприклад, обіцяють працевлаштування у певній сфері, а потім змушують займатися іншою діяльністю, у другому – особа хоча і знає, чим вона буде займатися, однак її обманюють стосовно умов праці або країни призначення, у третьому – застосовуються засоби примусу (в т.ч. викрадення), коли людина не може виявляти свою волю.

(Додаток 2)

Вербування може здійснюватися різними шляхами:

Ø   через оголошення про працевлаштування або навчання за кордоном в ЗМІ чи Інтернет;

Ø   через туристичні, шлюбні, модельні агенції, фірми працевлаштування за кордоном;

Ø   через листування («наречена по пошті»);

Ø   через спеціалізовані сайти;

Ø   через фізичних осіб-вербувальників (свах, колишніх постраждалих від торгівлі людьми, «випадкових» знайомих);

Ø   через близьке оточення (друзів, знайомих, сусідів).

Вербувальники дають брехливі обіцянки і надії, намагаються представити роботу за кордоном як єдиний спосіб заробити необхідні гроші. Свої дії найчастіше мотивують «простим людським бажанням допомогти». Вони також можуть запропонувати фінансову допомогу по оформленню проїзних документів, віз тощо. Таким чином, майбутня жертва вже підпадає під економічну залежність. Зробивши свою роботу, вербувальники передають жертву до рук перевізників.

Переміщення людини – це зміна її перебування шляхом перевезення та іншого переміщення її як через державний кордон країни, так і в межах території країни.

Воно може бути відкритим чи таємним, примусовим чи добровільним, легальним чи нелегальним. Нерідко жертв переміщення укривають (переховують в спеціальних приміщеннях, не випускають за територію, змінюють зовнішність).

Наступний етап торгівлі людьми – передача людини, яка є об’єктом торгівлі, до рук покупця або його представників. Таким чином, здійснюється акт купівлі-продажу, в результаті якого жертва переходить у власність іншої людини.

Кінцевим етапом торгівлі людьми є експлуатація людини.

Щоб змусить людину підкоритися, торгівці використовують різні методи: вилучають документи, ставлять у боргову кабалу (жертва повинна відпрацьовувати «витрачені» на неї гроші, сплачувати за житло, їжу), обкладають великими штрафами, застосовують фізичне насилля, катують, погрожують, шантажують, обмежують свободу пересування та спілкування тощо.

7. Мозковий штурм «Хто може стати жертвою торгівлі людьми?»

Жертвою торгівлі людьми може стати хто завгодно, незалежно від статі, віку, соціального статусу. Навіть немовля може опинитися у рабстві. Так, наприклад, згідно статистики наймолодшому врятованому було 3 роки, а найстаршому – 73 роки. Постраждати від торгівлі людьми може як жінка, так і чоловік, як малозабезпечена людина, так і достатньо благополучна.

8. Вправа «Наслідки торгівлі людьми».

Учасникам пропонується відповісти на дане питання. Відповіді тренер записує на фліп-чарті.

9. Інформаційний блок

«Торгівля людьми: міфи та стереотипи» 

1. Зі мною такого не станеться.

Так зазвичай вважають благополучні люди, які мають вищу освіту, гарну роботу, достаток. Але факти переконують, що від ризику потрапити у ситуацію торгівлі людьми ніхто не застрахований. До того ж сучасні работоргівці стали значно винахідливішими і почали використовувати більш витончені методи вербування.

Так зазвичай кажуть студенти, до яких приходять з лекціями фахівці громадських організацій з протидії торгівлі людьми. Більшість з них не усвідомлює того, що саме молоді люди від 18 до 25 років становлять групу ризику, адже саме вони - майбутні випускники коледжів і університетів невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, чіпляючись за будь-яку можливість заробити гроші.

2. Торгівля людьми – це торгівля виключно лише молодими жінками, яких використовують виключно у сексуальній сфері.

Існує думка, що жертвами торгівців людьми, як правило стають дівчата та молоді жінки. Але багато прикладів свідчать про те, що у ситуацію торгівлі людьми можуть потрапити чоловіки, діти і навіть люди похилого віку. Використовувати їх можуть у різних сферах: на виробництві, у сільському господарстві й т. ін.

Чоловіки становлять приблизно 24%, від кількості осіб, що потрапляють в рабство - це досить великий показник, адже чоловіки менш схильні шукати допомоги, ніж жінки: вони вважають себе сильними і здатними захистити себе, тому пункт перший «зі мною такого не станеться» стосується їх у першу чергу.

3. Тільки малоосвічені, наївні люди можуть стати жертвами торгівлі людьми.

Більшість постраждалих, що звернулися по допомогу, закінчили технікуми, коледжі, інститути. Тож говорити про низький рівень освіти не можна. Крім того, чимало людей отримують пропозицію з працевлаштування від тих, кому довіряють.

4. Друзі та родичі не можуть бути замішаними у торгівлю людьми.

Друзі, родичі, знайомі – це ті, кому довіряють найбільше. Останнім часом сформовано нову стратегію вербування, коли людину, що працювала деякий час на експлуататора, відпускають за умови, що замість себе вона приведе двох-трьох інших «працівників». Залякані жертви повертаються додому і проводять своєрідну рекламну кампанію серед своїх друзів та далеких родичів. По статистиці, 17% постраждалих були продані в рабство своїми же друзями, партнерами чи колегами.

5. Довести вину і покарати торгівців людьми неможливо.

Торгівля людьми - це кримінальний злочин, що в Україні, як і у багатьох країнах світу, карається ув'язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна. А у деяких державах, наприклад США та Канаді, - довічним ув'язненням.

За 2008 рік було порушено 322 кримінальні справи і винесено 83 вироки за статтею 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» Кримінального кодексу України.

Якщо Ви вирішили працювати за кордоном …

У пошуках роботи за кордоном можуть допомогти молодіжні бізнес-центри, численні інформаційні дайджести (ЗМГ, реклама), вищі навчальні заклади і звичайно ж, поради знайомих. Якщо вже знайшли роботу, тоді...

v   Спочатку необхідно вийти зі стану ейфорії від перспектив, про які Ви мрієте. Якщо після цього Ваше рішення відносно роботи за кордоном не змінилося, треба розібратися з наступними позиціями. По-перше, звідки Ви отримали інформацію про таку роботу: чи є це джерело надійним; чи влаштовують Вас умови майбутньої роботи.

v   Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману у Міністерстві праці та соціальної політики України.

v   Поцікавтеся в центрі зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.

v   Вимагайте оформлення спеціальної робочої візи - туристична та гостьова візи не дають права на роботу.

v   Підписаний контракт є обов'язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін).

v   Контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською).

v   У контракті повинна міститися повна інформація про умови роботи:

o      термін дії контракту;

o      тривалість робочого дня;

o      вихідні дні;

o      оплата праці;

o      умови проживання;

o      медичне страхування;

o      повне ім'я та адреса роботодавця;

o      умови розірвання контракту.

Уникайте фраз типу: «та інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

v   Від'їжджаючи, обов'язково залиште вашій родині, друзям чи родичам якомога точніші координати вашого майбутнього місця перебування (точну адресу та реквізити організації, усі можливі контактні телефони, ваше місцезнаходження - майбутню адресу проживання, координати людини, через яку ви знайшли роботу - менеджера організації, знайомого, який порадив цю роботу). Обов'язково телефонуйте додому.

v   Після приїзду у країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України - інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.

Тренер роздає роздруковані пам`ятки кожному учаснику тренінгу 

10. Релаксація

Обговорення:

-                Чи був корисним та пізнавальним тренінг?

-                Чи справдились очікування?

-                Які висновки зробили для себе?

-                Як використаєте отриману інформацію для себе?

11. Креативна лабораторія.

Учні утворюють 2 команди. На ватмані творчо працюють над завданням, яке команда  обрала:

Дії, думки почуття особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Дії, думки почуття людей, які оточують людину, яка постраждала від торгівлі людьми

12. Захист проектів. Підбиття підсумків.

ДЕНЬ П'ЯТИЙ

ЛЕКЦІЯ ДЛЯ УЧНІВ 7-12 КЛАСІВ НА ТЕМУ: 

«МОЛОДЬ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»

Мета: Показати учням які вони мають права; наскільки права і свободи гарантовані Конституцією України, відповідають Загальній декларації прав людини та декларації прав дитини; навчити аналізувати життєві ситуації пов'язані з реалізацією прав та свобод; а також як учні можуть захистити свої права в разі їх порушення. Найти відповідь на питання: Що таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії батьків під час виховання у дитини дисциплінованості та відповідальності від насильницьких дій щодо дитини? Які дії слід вважати неприпустимими, тобто які з них підлягають покаранню згідно з чинним законодавством?

Обладнання: Конституція України, Декларація прав людини, Конвенція ООН з прав дитини статистичні дані.

Насильства є насильство в сім'ї

Особливим видом насильства є насильство в сім'ї, яке може поєднувати ознаки всіх перелічених видів насильства. Разом з тим воно є найбільш небезпечним, бо має довготривалий за часом характер, і тим, що дитина переживає насильство з боку того, хто мав би захищати, підтримувати, а не кривдити її. Це деформує особистість дитини та формує озлоблення до оточення, іноді навіть стає причиною суїцидів. Домашнє насильство має місце незалежно від соціального статусу, релігійних переконань, сексуальної орієнтації чи етнічного походження. Насильство в сім'ї може мати характер примусу.

От деякі психологічні, соціальні та економічні причини насильства над дітьми в сім'ї:

• негативні моральні якості батьків (високий рівень агресивності, авторитарність);

• високий рівень алкоголізації населення, поширення наркоманії;

• релігійний фанатизм членів сім’ї ;

• психічні розлади та фізичні недоліки батьків (розумова відсталість, психічні захворювання, глухота, сліпота тощо);

• невміння виховувати дітей, незнання прав і обов'язків як своїх, так і дитини;

• невміння батьків долати сімейні та життєві кризи;

• незадоволення своїм життям, зниження рівня достатку, соціально-побутова невлаштованість, інші негаразди;

• безробіття батьків;

• постійні конфлікти у сім’ї;

• неузгодженість (розбіжність) в питаннях виховання малюка між рідними, батьками, батьками та вихователями;

• власний негативний досвід дитинства;

• патріархальна культура, стереотипність уявлень про роль жінки в сім’ї та про виховання дітей.

Причинами насильства над дітьми в навчальних закладах можуть бути:

• невміння вихователя будувати взаємини з дітьми, спілкуватися, розв'язувати дитячі конфлікти раціональним шляхом;

• низький рівень професійної етики;

• авторитарність педагога, ігнорування прав дитини, вимагання негайного підкорення;

• професійне «вигорання» педагога.

Причини насильства над дітьми в мікросередовищі, первинному дитячому колективі:

• боротьба за лідерство;

• агресивність образника та наявність конкретної жертви;

• наявність у дитини психічних чи фізичних вад;

• заздрість;

• відсутність предметного дозвілля, іграшок, спільних позитивних інтересів у дітей.

Права і свободи дітей поділяються на громадянські (особисті), соціально-економічні, культурні та інші.

До громадянських (особистих) прав належать такі права як: право на життя та його захист, на повагу до гідності, на невтручання в особисте життя та таємницю листування, на свободу думки і слова.

Соціально-економічні права: на відпочинок, на соціальний захист, на охорону здоров'я, тощо.

До культурних прав належать право на освіту, на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості.

Держава покладає на себе відповідальність забезпечувати реалізацію прав і свобод людини, охороняти і захищати права і свободи людини і громадянина.

Виконайте та обміркуйте

Візьміть кожен аркуш паперу:

• Складіть його навпіл,

• Відірвіть правий верхній кут,

• Знов складіть навпіл,

• Відірвіть правий верхній кут,

• Знов складіть,

• Відірвіть правий верхній кут

• Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

Зверніть увагу, які різні у вас результати роботи. Чи можна сказати, що у когось папір відірваний неправильно? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуш іншим чином, ніж ви, є гіршими за вас?

Права людини не є абсолютними та безмежними. Межею здійснення власних прав і свобод є права і свободи інших. Ця межа охарактеризована в статті 68 Конституції України як обов'язок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб. Його дотримання - запорука того, що всі люди можуть здійснювати свої права, і таким чином задовольняти власні потреби та інтереси.

Однак уявлення про те де «починаються» права інших, у різних людей часто не збігаються, адже поряд із однаковими в усіх членів суспільства інтересами існують інтереси групові та індивідуальні, а розуміння того, як їх

задовольнити, нерідко суттєво відрізняється. Саме тут ми стикаємось з поняттям - обов'язок.

Подумайте і дайте відповідь

Доберіть два-три словосполучення зі словом обов'язок, що описують реальні ситуації із вашого життя і є для вас звичними (наприклад: «я завжди прибираю свою кімнату - це мій обов'язок»). Коли батьки вас заставляють прибирати кімнату, це насилля?

Чи завжди ви виконуєте ваші обов'язки? Чому? Чи важко вам виконувати свої обов'язки? Чому? Поясніть чи є обов'язки обмеженням ваших прав? Чому?

Як ви вважаєте, що є важливішим - здійснювати свої права чи виконувати свої обов'язки? Аргументуйте свою відповідь.

Чи доводилося вам у своєму житті потрапляти до ситуацій, коли ваші права чи права ваших рідних порушувалися?

Чи намагалися ви захистити свої права? Як саме?

Якщо проблема пов'язана із захистом прав та свобод громадян, несправедливим законом або політикою самої держави, то існують законні способи її вирішення із застосуванням державних процедур: звернення до суду, до депутатів різного рівня, до міжнародних організацій, насамперед правозахисних.

А як бути якщо порушуються права дитини в родині, в школі, в класі? Хто може прийти на допомогу?

1. Всі діти мають право на любов та піклування. Конвенція ООН про права дитини Ст. 3

Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дітей є першочерговими.

2. 3ахист дітей від викрадення та продажу Конвенція ООН про права дитини Ст. 11,35

Обов'язки держави полягають у тому, щоб докласти всіх зусиль для попередження викрадання дітей, торгівлі дітьми та їх контрабанди. Діти не товар, яким можна торгувати.

3. Всі діти мають право на власну думку. Конвенція ООН про права дитини Ст. 12-13

Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, при чому, цим поглядам повинна приділятись увага при вирішенні будь-яких питань, що торкаються даної дитини.

4. Всі діти мають право на особисте життя Конвенція ООН про права дитини Ст. 16

Діти мають право на захист від втручання до їх особистого життя, Не можна втручатись у листування дітей, порушувати їх честь і гідність.

5. Діти не повинні стати жертвами насильства Конвенція ООН про права дитини Ст. 19, 37

Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб, жодна дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавлення волі.

6. Всі діти мають право на медичну допомогу Конвенція ООН про права дитини Ст. 24

Діти мають право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава. Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров'я.

7. Всі діти мають право на освіту. Конвенція ООН про права дитини. Ст. 28,29

Дитина має право на освіту. І обов'язок держави - забезпечити доступну до кожної дитини безкоштовну обов'язкову початкову освіту та заохотити до отримання середньої освіти

8. Всі діти мають право на відпочинок

Конвенція ООН про права дитини. Ст. 31. Діти мають право на участь у культурному та творчому житті.

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ

Бесіда з батьками на теми:

«Насильство над дітьми»,
«Як же захистити дитину?»

Доброго дня, шановні батьки. Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.

Знаєте скільки коштує людина? Ось скільки коштуєте ви самі, ваші діти? За підрахунками одного вченого, – не більше 5 доларів. Він склав вартість металів у тій кількості, що знаходяться у нашому організмі, вартість води, якої є найбільше у нашому тілі, додав незначну кількість дорогоцінних сумішок, підсумував, і ось вийшло, що ми з вами фактично нічого не варті.

Таке повідомлення хоч-кого обурить. Але  саме у такому відношенні до життя інших і криється причина насильства.

Люди не цінують життя одне одного. Декому навіть подобається бути жорстоким, і він вважає це розвагою. Подібно до злочинців, деякі, на перший погляд звичайні люди, насолоджуються стражданнями інших. Крім того, мільйони із задоволенням дивляться фільми, насичені сценами  брутальності і жорстокості.

Ось буденний приклад: діти дивляться телевізор в бібліотеці передивлялися мультфільми, і знаєте які вони замовляли? Не про тварин та природу, навіть не дитячі пригодницькі, а ті в яких було більше жорстокості – про динозаврів, які одне одного розривали на шматки. Коли я запропонувала їм подивитись щось інше, не таке жахливе, вони так бурхливо почали заперечувати, кажучи, що вдома вони й не таке дивляться. Вони ніби хизувалися  один перед одним, які страшненні фільми вони бачили.

Психіка дитини під впливом сучасної тале-відео продукції та комп’ютерної ігроманії не може залишатися здоровою. І питання лише у тому, коли та у якій сфері життя підростаючої людини виявляться небезпечні наслідки.

Це дуже серйозно. Тож попросіть своїх дітей показати вам, в які ігри вони грають, які мультики і фільми вони дивляться, зокрема й по мобільних телефонах, чи не культивується у них насилля.

Але як розпізнати, що є насиллям, а що ні? Це запитання не безпідставне, адже у нас є діти, які ображають інших, при цьому дуже жорстоко себе поводять. З деякими дітьми я проводила роботу. І вони розповідають, що у дома їх дуже принижують, часто б’ють, часто є свідками бійки між батьками. В результаті, діти переймають таку поведінку по відношенню до однолітків.

Тож чи не закладаємо ми самі у підсвідомість власних дітей, що тільки завдяки насильству і жорстокості можна вижити у цьому світі? «Виживає сильніший!» Потрібно гризтись, кусатись, рвати на шматки, не з’їси сам, з’їдять тебе. Знайомі твердження?

І ось з таким розумінням випускаються у світ наші діти зі зломленою психікою.

Як нам жити у такому світі?

Коли доводиться вести з дітьми профілактичну бесіду з цього питання, я зупиняюсь на  важливій істині.

1. По-перше, розповідаю про «закон бумеранга», це такий же самий закон, як і закон земного тяжіння, знаєш про нього, чи не знаєш, а він діє - «насильство породжує насильство».

Найжорстокішими злочинцями частіше стають саме ті, над ким знущалися. Насильством є не тільки бійка. Звичайні у дитячому середовищі штовхани, прозвиська, глузування, все, що порушує права іншого, принижує його гідність – вже є таким насильством, яке може завдавати нестерпного болю.

Хочу зупинитися ще на одному виді насильства.

Це насилля над емоціями дітей — постійне критикування і принижування дитини, її розумових здібностей та особистої гідності. Таке словесне насилля може зруйнувати дух дитини. Насильство в тій чи іншій формі здійснюється в кожній четвертій українській родині. Щорічно близько 2 млн. дітей потерпають від побиття батьками. Для 10% цих дітей результатом стає смерть, самогубство.

Види насильства над дітьми в сім'ї:

- фізичне

- психологічне

- сексуальне

Багато батьків вважає, що суворе виховання підготує дитину до суворого життя.

Тож шановні батьки! Усвідомте: насилля  починається в серці й розумі; спосіб дій визначається способом мислення. Перегляньте спосіб життя вашої родини. Встановіть сувору батьківську заборону на перегляд насильницьких сцен у фільмах та комп’ютерних іграх. А щоб ця заборона була сприйнята дітьми з розумінням, то може почнемо з самих себе? І ще, не підштовхуйте дітей вирішувати свої проблеми за принципом «з вовками жити, по вовчому вити». Ви ж не хочете самі жити серед вовків, якими можуть стати власні діти по відношенню до вас?

Якщо ж ми навчимося по-справжньому любити наших дітей та мудро виявляти турботу про їхнє майбутнє, то й діти віддячать нам любов’ю та турботою.

Пам’ятка для батьків

1.  Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.

2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість (негативні емоції не сприяють  засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

3.Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.

4.Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення (грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»

5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права (на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).

6. Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її.

7.Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.

8.Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.

9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.

10. Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є.

Тест  «Які ви батьки?»

Визначте ті фрази, які ви часто використовуєте в спілкуванні з дітьми. 
1. Скільки разів тобі повторювати? 
2. Порадь, будь-ласка, як мені вчинити в даній ситуації? 
3. Який (а) ти в мене кмітливий (а).

4. Не знаю, що я без тебе робила? 
5. І в кого ти такий (а) удався (лась)? 
6. Які в тебе чудові друзі! 
7. Ну на кого ти схожий (а)? 
8. Ти моя опора і помічник (ця). 
9. Ну що в тебе за друзі? 
10. Про що ти тільки думаєш? 
11. Який (а) ти в мене розумний (а)? 
12. А як ти вважаєш сину (донько)? 
13. У всіх діти як діти, а ти! 

Ключ до тесту 
7 – 8 балів – ви живите з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною позитивно впливають на становлення особистості. 
9 – 10 балів – ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини. 
10 – 12 балів – вам необхідно бути уважним у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас. 
13 балів – ви самі відчуваєте, що чините неправильно. Між вами та дитиною існує недовіра. Поки не пізно, спробуйте приділяти дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

Анкетування «Чи гарні ви батьки?»

Мета: перевірити  правильність виховання батьків.

1.Чи стежите ви за статтями в часописах, телевізійними або радіопрограмами на педагогічну тематику? Чи читаєте ви час від часу книжки про проблеми виховання?

2.Чи вважаєте ви недоліки в поведінці вашої дитини результатом упущення вами якихось моментів у вихованні?

3.Чи є ви разом із чоловіком ( дружиною ) однодумцями у вихованні ваших дітей?

4.Чи приймаєте ви допомогу вашої дитини в якійсь діяльності, навіть  у тому випадку, якщо справа від цього не виграє?

5.Чи забороняєте ви щось або караєте дитину тільки в тому випадку, коли це цілком виправдано і необхідно?

6.Чи вважаєте ви послідовність у вихованні одним з основних педагогічних принципів?

7.Чи вважаєте ви,що середовище й оточення – один із чинників, який істотно впливає на виховання дитини?

8.Чи вважаєте ви заняття спортом і фізкультурою чинниками гармонійного розвитку дитини?

9.Чи вважаєте ви, що краще попросити про щось свою дитину, ніж наказати це зробити?

10. Якщо вам доводиться сказати дитині:» У мене зараз немає вільного часу» або «Почекай, поки я закінчу роботу», чи буває вам від цього неприємно?

За кожну позитивну відповідь поставте собі два бали;  за відповідь «інколи» -1 бал; за негативну відповідь -  0 балів.

Менше 6 балів – справи ваші кепські. Спробуйте терміново почати вивчення азів батьківської педагогіки.

Від 7 до 14 балів – поняття про батьківські обов’язки у вас є, але необхідно більше часу й уваги приділяти дітям, частіше з ними спілкуватися.

Більше 15 балів – ви справляєтесь з батьківськими обов’язками, але не заспокоюйтеся на цьому і не думайте, що ви робите все можливе – в батьківській праці не буває меж.