Міжнародний день

25 листопада, відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок в 1999 році й запропонувала проводити цього дня заходи, які би привертали уваги громадськості до цієї проблеми. Ця дата була вибрана в пам'ять про сестер Мірабаль – політичних активісток, жорстоко вбитих за наказом диктатора Домініканської Республіки Рафаеля Трухільо в 1961 році. Три сестри Мірабаль - Мінерва, Патріа і Марія Тереза - належали до підпільної організації "Революційний рух 14 червня", очолюваної чоловіком Мінерви Маноло Таварес Хусто. З того часу активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою.

У лютому 2008 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун оголосив про початок проведення кампанії "Спільно покінчимо з насильством щодо жінок", яка розрахована на декілька років і спрямована на запобігання та ліквідацію насильства щодо жінок і дівчаток у всьому світі.

Подолання проблем гендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримиренне ставлення до цього явища.

Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства. Кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.

Пропоную віртуальну експозиції "Зупинимо насильство"

http://www.gendermuseum.com/modules/stop_vi/nasilstvo01.html

"16 днів проти насильства"

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок - насильство родина жінки.

У цей день світ відзначає день ліквідації насильства щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатиметься він почав з 1981 року в пам'ять про трагічну загибель сестер Мірабаль, які були по-звірячому вбито за наказом домініканського правителя Рафаеля Трухильо в Домініканській Республіці в 1960 році.

25 листопада  починається кампанія  «16 днів активних дій проти насильства по відношенню до жінок» .

У минулому році голова ООН створив чоловічу комісію для боротьби з насильством щодо жінок. Пан Гі Мун оголосив про створення мережі чоловіків-лідерів, яка надасть опір жорстокому поводженню з жінками.

У створену групу увійшли такі відомі особистості, як бразильський письменник Пауло Коельо, норвезький міністр юстиції Нат Сторбергет, іспанська архієпископ Десмонд Туту ...

Як це не дико звучить, але за статистикою в наш час, 70% жінок страждають від фізичного та сексуального насильства з боку чоловіків.

І найчастіше дівчатка, дівчата і жінки страждають не від незнайомців , а від самих близьких - батьків, братів, коханих, чоловіків.

Побутове насильство по відношенню до жінок поширено по всій планеті і проявляється у всіх шарах суспільства незалежно від освіти та матеріальної забезпеченості.

Як це не дивно, але до 15% європейських жінок, здавалося б, таких незалежних і впевнених у собі щодня стають жертвами побутового насильства.

Деякі чоловіки до цих пір упевнені, що курка не птах, а жінка не людина, піднімаючи руку на жінку, вони навіть не згадують про те, що порушують права людини.

І це буде тривати до нескінченності, якщо жінки самі не будуть боротися за свої права і давати відсіч усім, хто тим чи іншим способом намагається їх образити і принизити.

У 2006 - 2008 роках Рада Європи - організація, в обов'язки якої входить захист прав людини на континенті, провела кампанію у вхідних в нього державах, спрямовану на те, щоб оголосити побутове насильство кримінальним злочином.

У США статистика сімейного насильства ще не так давно була такою ж жалюгідною, як і російська.

Але коли в 1996 році в США був прийнятий федеральний закон про насильство в сім'ї , число вбивств на «сімейної грунті» скоротилася в 4 рази.

У Росії ж подібний закон досі не прийнятий, хоча його гостра необхідність давно назріла.

За статистикою МВС Росії, найбільше злочинів скоюється на грунті сімейно-побутових відносин.  У нашій країні близько 14 тисяч жінок в рік гине від рук чоловіків або партнерів, а дві тисячі закінчують життя самогубством .

На щастя, у нас існують громадські кризові центри, але, на жаль, притулки-притулку є лише в деяких із них.

У цих центрах працюють лише жінки, серед них психологи, медики, юристи та волонтери - жінки добровольці, які самі пройшли через пекло сімейного терору.

Всі вони намагаються допомогти жінкам подолати страх, залежність, виробити впевненість у собі, щоб допомогти звернулися за допомогою покласти край приниженням і побоям.

Допомога і підтримка цих центрів безкоштовна.

Інформація про телефони довіри та екстреної психологічної допомоги таких центрів міститься на перших сторінках усіх товстих телефонних довідників.

Але мені особисто здається, що жінки часто самі в якійсь мірі винні в тому, що потрапляють в залізне кільце деспотизму своїх супутників життя.

Багато хто, напевно, бачили передачу «Давай одружимося».

Сваха, яка бере участь у цій передачі і дає поради, як правильно будувати відносини, сама була жорстоко побита чоловіком.

Особисто мене вразив той факт, що жінка перед вступом у шлюб знала, що наречений бив двох своїх перших дружин і навіть сидів за побиття.

Ну і питається, - на що ж вона розраховувала, виходячи заміж за деспота?

І саме приголомшливе в цій історії те, що вона знову зійшлася з понівечили її чоловіком.

Особисто у мене слів немає ...

Дуже часто жінки, вступаючи в романтичні відносини з чоловіком, навіть не намагаються проаналізувати риси його характеру, погляди на сімейне життя і його минулі відносини з жінками.

А потім потрапляють в кримінальні зведення.

Особливо насторожує той факт, що побоям піддаються не тільки які-небудь неосвічені жінки з глибинки, а успішні в бізнесі пані, кандидати наук та інші розумні і багато чого в житті досягли жінки.

Напевно, багато хто пам'ятає, що навіть талановитий Тіну Тернер бив її чоловік-продюсер Айк Тернер.

Або наша Валерія.

Обидві жінки, ризикнувши своєю кар'єрою, покинули тиранів. І тепер обидві вони відомі і продовжують радувати шанувальників своїм талантом. А імена їх мужів не миготять на сторінках ЗМІ.

Чому чоловіки б'ють своїх дружин і співмешканок, а ті терплять?

Найчастіше основи довготерпіння закладаються ще в дитинстві. Або жінка виросла в родині, де насильство було повсякденним явищем, або в дитинстві була позбавлена ??батьківської любові, виховувалася в строгості методом батога, не чула похвал, не отримувала подарунків і в результаті у дівчинки сформувалася низька самооцінка.

Чоловіки ж забіяки вибирають в дружини саме тих жінок, що показують свою слабкість, не можуть постояти за себе.

Чоловік подібного типу ні за що не стане знайомитися з сильною, вольовою, впевненою в собі жінкою, він інстинктивно шукає ту, що готова грати роль жертви.

Дається взнаки на сімейне насильство і споконвічно російське - б'є, значить любить.

І деякі жінки цьому до цих пір вірять!

Хоча, якщо запитати таких жінок, - «Якщо ви любите свою дитину, тварина, чоловіка, чи станете ви їх бити?».

Думаю, 99,9% дадуть відповідь - ні.

Мій дід колись мені казав, що руку на жінку може підняти тільки не відбувся у житті чоловік, «слабак», одним словом, не мужик.

Подорослішавши і постеживши за різними типами чоловіків, я зрозуміла, що мій дід був абсолютно правий.

На жаль, багатьох жінок тримає біля тиранів їх матеріальна залежність, серцева прихильність і патріархальні уявлення про сім'ю.

Буває так, що на початку сімейного життя, а часом і на стадії залицяння чоловік проявляє дратівливість, агресію, завдає жінці побої, потім нібито кається, просить пробачення, дарує квіти, подарунки, каже гарні і пристрасні слова і клянеться, що це ніколи більше не повториться.

Жінка тане і прощає.

Але раз підняв руку, обов'язково підніме її знову. І вийти замкнуте коло.

Будь-якій жінці в першу чергу варто заздалегідь подумати про своє благополуччя та благополуччя майбутніх дітей, про свою і їх безпеки.

До того ж син, що виріс в сім'ї, де тато знущався над мамою, може перенести модель батьківської сім'ї на свою сім'ю. А дівчинка може вирости пасивною жертвою чоловіка тирана.

Деякі жінки бояться виносити сміття з хати і приховують свою неблагополучну сімейне життя.

Психологи ж радять навпаки розповісти про це родичам і знайомим. А якщо ситуація повторюється, то написати заяву в міліцію.

Рекомендується так само спільна консультація з чоловіком у сімейного психолога.

Але все ж, якщо жінка помилилася в обранцеві, кращим виходом звільнення з капкана буде розставання.

Відновивши душевну рівновагу, жінка має всі шанси знайти гідного супутника життя і назавжди забути про свої кошмарах.

Найголовніше усвідомити це і прийняти рішення, скориставшись допомогою друзів, родичів , фахівців.

Особисто я хочу в цей день побажати всім жінкам пам'ятати, що кожна з них хоч і маленька, але унікальна і безцінна всесвіт, що заслуговує любові, захоплення і поваги.

Всесвітній день дитини

ТЕМА: «Знай свої права, дитино»

 

МЕТА: познайомити учнів зі змістом основних статей Загальної Де­кларації прав людини, Конвенції про права дитини. Конституції України; допомогти запам'ятати основні поняття, розвивати пам'ять, мо­ву, вміння класифікувати й узагальнювати; довести учням, що в основі документів про права людини ле­жать головні потреби всіх людей. Виховувати людяність, почуття чуйності, доброти.

 ОБЛАДНАННЯ: Конвенція про права дитини; Конституція України; вислови відомих людей, презентація .

 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: закон, Конституція, ООН, Декларація, Кон­венція, право.

  Хід уроку

I. Вступна частина.

У неньки народилося дитя,

Дитя моє! Бог дав тобі життя,

І щоб ніхто не заподіяв шкоди

Тобі, малесенький громадянине,

Бог дав закони нашого народу.

«Сьогодні діти – завтра народ» В. Сухомлинський.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Слово соцільного педагога.

 Шановні діти і гості нашого свята, сьогодні у нашій школі проводиться виховна година «Знай свої права, дитино» до всесвітнього Дня дитини.

 (Записано на дошці) «Людина – найцінніший скарб планети Земля».

 Дійсно, людина найрозумніша істота планети Земля. Кожен із вас, діти, неповторна особистість і саме такої більше на цій землі немає і не буде.

Відомий поет України В.Симоненко, який прожив життя-спалах написав про неповторність кожного.

2. Вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»

Ти знаєш, що ти – Людина?

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина.

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде,

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди, -

Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе

Озера, гаї, степи

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи.

Бо ти на землі людина

І хочеш того, чи ні.

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина.

Очі твої – одні.

3. Розповідь соціального педагога

Уся історія людства — це історія війн. Одна із найстрашніших в історії людства війна тривала 6 років і закінчилася в 1945 році. Загинуло близько 60 млн. чол. Право на життя було порушено для 60 млн. чол. Життя втратили люди, чисельність яких перебільшує чисельність населення сучасної України. І тоді, люди, всього світу зрозуміли, що треба об'єднатися для захисту прав людини.

Вони створили ООН — Організацію Об'єднаних Націй. 10-го грудня 1948 року різні народи світу вирішили і проголосили, що всі люди мають рівні права. Так ви­никла Загальна Декларація прав людини.

Але дорослі можуть захищати свої права від злодіїв, шахраїв, а діти ще не в змозі цього робити. Тому 20 листопада 1957 року Генеральною Асамблеєю ООН була проголошена Декларація прав дитини - дуже важливий документ, в якому визначені права дитини. Цей закон повинні виконувати люди всієї нашої Землі.

Дитина-найцінніший скарб. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, і пройде не одне тисячоліття, поки людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину - найбільше наше багатство.

Права дитини - це певні можливості, які треба дітям (до 18 років) для того, щоб жити і дорослішати.

Діти мають особливе право на піклування та допомогу з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу недостатньо захищені.

Сьогодні 250 млн. дітей живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань.

Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей.

Поширюється торгівля дітьми. Використовують дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів.

В Україні три чверті дітей-діти з хронічними хворобами.

З’явився новий тип дітей – «діти вулиці». Це діти, що залишили рідні домівки і живуть та харчуються, як заманеться. Основна маса з них має освіту 3-4 класи. Більшість з них— малолітні злочинці, наркомани,- торгівці наркотиками.

У кожній державі є один найголовніший закон – Конституція. У ній записані усі правила, за якими повинні жити люди цієї країни. І правила ці ні в якому разі не можна порушувати! За допомогою Конституції держава піклується про своїх громадян. Але в усіх малих громадян є ще своя Конституція. Вона називається «Декларація прав дитини».

Тому y 1989 році представники урядів прогресивних країн світу, в тому числі й наша Україна, підписали Конвенцію про права дитини. В цій Конвенції країни домови­лися охороняти права всіх дітей світу. Там записано, що дитиною вважається людина, якій ще не виповнилося 18 років. Конвенція — це Міжнародний договір, угода. Згідно з цією угодою, Україна у квітні 2001 року прийняла Закон України про охорону дитинства.

4. Словникова робота.

 Декларація – це документ в якому викладено важливі правила, обов’язки для дітей.

 Конвенція – це угода, міжнародний договір з цих питань.

 Закон – документ, прийнятий вищим представницьким органом державної влади і є загальним.

 Конституція – закон про устрій, будову держави, про головні права та обов′язки громадян.

5. Основні положення Конвенції про права дитини.

Зараз ми помандруємо сторінками Конвенції прав дитини. Ми ознайомимося з основними правами дитини. Коли ви будете у старших класах, то на уроках правознавства ви більш детально це будете вивчати. На партах у вас лежать роздруковані аркуші, на яких перелічені основні права дітей.

Пам′ятка учням

Дитина (у віці до 18 років) незалежно від її раси, національності, кольору шкіри, статі, мови, релігії, етнічного чи соціального походження майнового стану, стану здоров′я, незалежно від її батьків та законних опікунів має:

 Право на життя.

Право на ім’я та отримання громадянства.

Право знати своїх батьків.

Право на любов і піклування.

Право на житло.

Право на повноцінне харчування.

Право на освіту.

Право на відпочинок і дозвілля.

Право на медичну допомогу.

Право на об’єднання.

Право на власну думку.

Право на інформацію.

Право на повагу власної гідності і усіх форм насильства.

Право на захист від зловживання наркотиків.

Право на захист від незаконного чи свавільного позбавлення волі, свободи.

Особлива турбота дітям-інвалідам, дітям-сиротам.

Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.

6. Інсценізація

- Діти, сьогодні на уроці для всіх присутніх сюрприз. Чи любите ви казки? Їх люблять і діти, і дорослі. Отже, до нас на урок завітала казка. Але казка наша незвичайна, вона більш сучасна. Послухаємо наших героїв.

Сценка

Буратіно : Виходить, що наша держава повинна піклуватися про своїх дітей?

Мальвіна : О, ви робите незвичайні успіхи, Буратіно! І лише одна – однісінька країна відмовилася. Це Країна Дурнів.

Буратіно: А цікаво, що це за права, які начебто я маю?

Мальвіна: Ну, ось, наприклад: «Ніхто не має права ображати іншого, принижувати його, карати» . Як це робив Карабас – Барабас.

Буратіно: Ух ти! Здорово! А ще!

Мальвіна: А ще кожна дитина має право ходити до школи і вчитися безкоштовно, щоб стати грамотним, розумним і вихованим.

Буратіно: Подумаєш, а, якщо я не хочу вчитися?

Мальвіна: Значить, ви порушуєте виконання Конституції. Адже крім прав кожна дитина повинна пам’ятати про свої обов’язки. Ходити в школу, Буратіно, - це і ваш обов’язок.

Буратіно: Я так і знав! Зразу палки в колеса! Я думав, якщо мені дають права, це значить, можна робити що завгодно!

Мальвіна: Ох, який же ви негідний хлопчисько! Усі люди народжуються вільними і рівними, усі мають однакові достоїнства і права. Усі наділені розумом і повинні ставитись один до одного, як брати і сестри, незважаючи на колір шкіри.

Буратіно: Та це дурість якась написана! Люди не можуть народжуватись однаковими, рівними: наприклад, мій сусід, хлопчик, коли народився, важив 3 кг, а його братик – 2 з половиною…

Мальвіна: Послухай: народжуватись рівними – це не значить народжуватись однаковими на зріст і вагу або однаково сильними чи красивими. Це значить – народжуватися людьми. Адже ж ніхто ще не народився на світ міністром з портфелем або генералом з пагонами!

- З якої казки наші герої?

- Що нового дізнався Буратіно на уроці?

- Хто порушував його права?

- Який обов’язок не дуже подобається Буратіно?

7. Робота в групах

А зараз ми попрацюємо в групах.

(Кожна група отримує лист, обговорює його та звітує за узгодженою схемою)

Кожна група отримує завдання: прочитати частини казок і сказати, які були порушені права дитини. При відповідях користуйтеся пам′ятками, якщо це потрібно. Вживайте в мовленні слова: « Я так думаю…», «Я переконаний…», « На мою думку…» тощо.

Перша група:

 "Рятуйте! Матуся пішла за молоком, а нас з’їв сірий вовк !"

 1. З якої казки цей лист? («Вовк і козенята»)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на життя)

«Я Зайчисько, я маленький, хатку мав собі гарненьку, та прийшла коза рогата, і нема у мене хати. Ой, хутчіш допоможіть, мої права ви підкажіть».

 1. З якої казки цей лист? («Коза-дереза».)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на недоторканість житла.)

Друга група:

"Мені дуже холодно в зимовому лісі. Діти, допоможіть знайти підсніжники."

 1. З якої казки цей лист? («Дванадцять місяців».)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на любов і піклування.)

«Діти, я хочу на бал, а мене примушують працювати без відпочинку.»

 1. З якої казки цей лист? («Попелюшка».)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на відпочинок.)

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Вислови про права

1. Віктор Гюго «Право – це все те, що є істинне та справедливе».

 2. Вольтер сказав, що "Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від закону».

 3. Ще один латинський афоризм означає "Знання закону не в тому, щоб знати його слова, а в тому, щоб розуміти їх зміст».

 А зараз закріпимо вивчене.

2. Вірші у виконанні учнів

Я маю право жити на землі.

Творити, дихати, учитись,

Примножувати багатства всі її.

Своєю Україною гордитись.

Я маю право на здоров’я охорону

Яка б не трапилась біда,

Щоби завжди в моєму домі –

Спокійною була моя сім’я.

У школі всіх наук джерела

Зібрані зі всього світу.

Обіцяю добре вчитись

Я маю право на освіту.

На чисту воду і на хліб духмяний

Я маю право раз і на завжди

Всім дітям достатнє харчування

Потрібне, щоб здоровими росли

Я маю право на веселку і весну,

На щедру осінь і на тепле літо,

На зиму, так безмежно чарівну,

І на лани із стиглим житом.

На золотаве сонце в небесах,

Що щедро Україну зігріває,

На соловейка спів в гаях,

І на любов батьків, безмежну і безкраю.

Тому я щиро всім в житті бажаю

Зростати гідно справжніми людьми.

Бо всі ми українці маєм право

На цій землі і жити, і рости.

3. Підсумок уроку.

Ось і підійшов до кінця наш урок. Всі ви, учні, маєте певні права і повинні їх дотримуватись. А хто порушує права ― стає правопорушником. Виконання законів стосується не тільки президента України, депутатів Верховної Ради, суддів, а всіх громадян, і вас у тому числі. Бо, навіть, за систематичні порушення правил поведінки у школі та за її межами можна потрапити до спеціальної школи з посиленим режимом з одинадцятирічного віку. А якщо дитина-школяр утекла з дому або заблукала, вона може потрапити до дитячого притулку. Крім того, за заподіяну вами шкоду комусь, або нанесені матеріальні збитки , несуть відповідальність ваші батьки.

Але існує і служба у справах неповнолітніх, яка покликана захищати ваші права.

Тому я бажаю вам бути чемними дітьми, ніколи не ставати правопорушниками, бути гідними лише похвали.

3. Вірш у виконанні вчителя.

Дитя моє, права дитини

ти мусиш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо

напевне знати в наші дні:

коли з тобою справедливо

вчиняють, а коли і ні.

Тож прочитай, завчи напам’ять

Порадь і друзям почитай.

Хай прочитають тато й мама

Закони всім потрібно знать!

Будь добрим сином чи дочкою,

поганим вчинком не зганьби

ти роду власного ніколи.

Люби свою сім’ю і школу,

Свою країну ти люби!

Всесвітній день доброти

Година спілкування на тему: «Твори добро, бо ти Людина»

 Мета:  продовжувати знайомити учнів із людськими чеснотами; довести до свідомості дітей, що добро й милосердя чиняться безкорисливо; викликати у дітей бажання творити добро, бути милосердними й уникати злих вчинків.

Хід заняття

Слово СП

Благодійність і милосердя завжди були притаманні нашому народові. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба з голодним, дати притулок бездомному, захистити старого й немічного, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Творче завдання « Серце доброти».

Учні розповідають, що вони відчувають, коли стикаються з проявами доброти, і назвати добрі вчинки, які вони можуть здійснити одне для одного, щоб усім жилося краще і цікавіше. Потім учитель малює на дошці «Серце доброти» і записує на ньому відповіді учнів.

Творче завдання «Добрий вчинок».

Учитель поділяє учнів на групи і записує на дошці низку ситуацій:

-  Людина постійно запізнюється;

-  Людина не вміє готувати;

-  Людина не хоче вчитись;

-  Людина обманює близьких;

-  Людина не може знайти роботу;

-  Людина мріє мати домашню тварину.

Кожна група обирає  ситуацію і пропонує два способи допомоги людині: перший – справжня допомога, що є дійсно добрим вчинком, другий – удавана допомога, що може спричинити людині шкоду.

Бесіда.

Що сталося б зі світом, якби в ньому раптом не стало доброти?

Чи траплялися у вашому житті випадки, коли вас не справедливо кривдили, хоча ви ставились до оточуючих по доброму й усім допомагали?

Розкажіть про випадки, коди чиясь допомога заподіяла вам шкоду?

Як ви гадаєте, чи важко бути добрим?

Як ви гадаєте, чи може доброта зцілити людину? Наведіть приклади.

Слово СП

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта, не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Чи втратило сьогодні свою цінність милосердя? Чи є поряд із нами люди, які потребують допомоги?

В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх людей. Майже двісті тисяч із них не здатні подбати про себе. 15000 самотніх живуть у будинках-інтернатах. Усіх цих людей поєднує одне -  немічність.

Понад мільйон наших земляків живе нині у злиднях. Близько 30000 із них не мають гідного житла. 70000 громадян нашої держави змушені існувати на мізерну пенсію. Ці сумні цифри лякають.  Проте вони - правда життя, яку ми маємо знати і намагатися змінити на краще.

Мабуть, важко уявити, що люди можуть страждати не лише від хвороб або бідності. Душевний біль може спричинити і холодна байдужість оточуючих, непривітність. І як образливе слово може поранити душу, так привітне слово може зцілити її.

1-й учень.   Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану,

Чи перший біль, чи то останній,

Коли б то знати наперед!

2-й учень.     Кажімо більше ніжних слів.

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві!

Кажімо більше ніжних слів!

Слово СП

Лікування добротою потребують не тільки фізично немічні або самотні, але й здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто залишається байдужим до несправедливості та чужого горя.

3-й учень. Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри в злобі на них зубів..

А ти, що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них?

Чого мовчиш, подумай і збагни,

Але уже з низької висоти.

І зваж і переваж, а хто є ти?

І зваживши нікого не вини.

А сам в своє більмо душі заглянь,

Чи там хоч раз добром світила рать

І променем світилося святим?

І ти збагнеш, що до своїх страждань

Не відгукнеться власна глухомань.

А ти шукаєш в людях доброти!

Слово СП

У  старовину церковні дзвони використовували не лише для сповіщання прихожан про початок чи закінчення богослужінь. Дзвони збирали громаду. У них били на сполох під час пожежі або ворожого нашестя, збирали місцеву громаду для надання спільної допомоги родині вдовиці або сиріт.

Сьогодні церковні дзвони також б’ють на сполох, закликаючи нас до Милосердя і Доброти. Бо тільки ці вічні цінності роблять нас справжніми людьми. будьмо милосердні. Озернімось навколо. Поряд з нами мешкають люди, які потребують допомоги. Тож не відкладаймо доброчинність на потім. Нині, сьогодні, саме зараз! Бо завтра, можливо, буде пізно!

Творче завдання « Допоможи Каєві».

Учні пригадують казку Г.Х. Андерсона «Снігова королева». Потім клас поділяється на групи. Кожна група має записати добрі слова, які б розтопили крижинку, що потрапила в око Каєві. Після того, як представники від кожної групи прочитають добрі слова, учні класу разом із вчителем складають із цими словами «Лист доброти» до Кая і Герди.

Заключне слово СП

Навчаймося добра, як вчаться мові діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.