Техніки заспокоєння дітей

 

Дитина реагує на емоційний стан мами, за принципом акумулятора. Спокійна мама впродовж дня – дитина спить спокійно вночі.

- Ваша будь-яка реакція нормальна в цих ненормальних умовах.

- Дихайте! За будь якою методикою.

- Згадайте, чим ви займалися раніше, що у вас виходить найкраще. Якщо ви ніколи не робили бутерброди – то не намагайтеся зараз стати першокласним колбасонарізувачем. Гарно шили? – шийте, гарно малювали – замалюйте все для історії. Були бухгалтером – займіться організацією запасів продуктів харчування та ліків. Не можете думати, емоції переповнюють? – мийте підлогу. Як не допомогло – помийте ще раз.

- Більше тактильності з дитиною. Обіймайте впродовж дня, можете полоскотати, посміятися. Разом пострибайте, зробіть одне одному масаж.

- Займіться «пошуком скарбів» разом з дитиною. Навіть якщо ви весь час в бомбосховищі – займіться дослідженням місцевості. Розгляньте підлогу, стіни, знайдіть різні образи в тріщинках чи нерівностях поверхні. Уявіть, що ви досліджуєте невідому планету і треба для нових жителів скласти план території (наприклад для комах, що прокинуться влітку чи створіть самі цих мешканців з будь-яких маленьких предметів – іграшок, монет, камінчиків, шматочків паперу). Назвіть цю нову планету (наприклад, планета Тиші, Нових вражень – і ви вже будете спускатися не в бомбосховище, а на вашу планету).

- Нехай дитина побуде репортером. Можна сказати: «Я знаю одного сміливого репортера, який також розказує нам всім що відбувається. Ти можеш взяти інтерв’ю у людей, що поруч, розказати що ти бачиш».

- Не забувайте хвалити дитину. Хай вона щось зробить вперше! – Свій перший бутерброд, складений рюкзак чи розмову з іншим дорослим про допомогу.

- Спробуйте інтелектуазувати інформацію. В нашу лексику ввійшли нові слова – Евросоюз, громадська оборона, гуманітарна допомога – запропонуйте дитині знайти в Інтернеті значення цих термінів.

- Не забороняйте дитині відчувати! Гнів, страх, тривога, безпорадність – це нормальні відчуття. Обніміть її, спитайте – «Ти зараз боїшся? Я також. Давай подумаємо, а що б нам допомогло зараз бути сміливими?»

- Малюйте. Олівцями, фломастерами, фарбами. Будь-чим на будь-чому. Малюйте мрію, весну, перемогу. Малюйте побажання нашим воїнам, викладайте ці малюнки на власних сторінках в соцмережах!

- Не соромтеся емоцій дитини. Не соромтеся самі проявляти емоції. Чесні емоції значно краще, ніж приховані. В такому разі дитина не почне фантазувати про власні страхи.

 

При прояві страху дитини, плаче вночі

- Покладіть руку дитини собі на зап'ясток чи груди, щоб вона відчувала ваш пульс, ваше спокійне дихання.

- Дихайте глибоко та рівно, щоб дитина почала дихати з вами в одному ритмі.

- Зробіть легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла дитини.

- Якщо дитина починає говорити – слухайте, покажіть заінтересованість в її словах та емоціях.

- Якщо дитина плаче – не зупиняйте.

- Дайте відчути, що ви поруч – покладіть свою руку на плече чи спину дитини. Погладьте по голові.

- При руховому збудженні – обніміть дитину зі спини, притуліть спиною до себе. Дихайте спокійно.

- Промасуйте «позитивні» точки – мочки вух, потріть від переносиці вверх лоба, внутрішні сторони долонь.

 

Бережіть себе та свою дитину!

Як не потрапити у ситуацію торгівлі людьми

 

Ніколи нікому не віддавайте свої документи, окрім уповноважених представників органів влади.

⠀

Ніколи нікому не віддавайте мобільний телефон та цінні речі.

⠀

Перевіряйте паспорт людини, з якою плануєте подорожувати.

⠀

Надішліть інформацію щодо транспорту (номерні знаки), на якому плануєте подорож, близьким або знайомим.

⠀

Обов‘язково обговоріть заздалегідь ціну поїздки.

⠀

Пам‘ятайте, шахраї та торгівці людьми зараз активізували свою діяльність, тому не варто довіряти безмежно усім та кожному. Будьте уважними, зосередженими та зберігайте здоровий глузд.

⠀

Контактний номер телефону гарячої лінії Міністерства внутрішніх справ та адміністрації щодо біженців в Польші:

+48 22 6280120

⠀

Дякуємо за інформацію Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i Administracji

День спонтанного прояву доброти

«Доброта це те, що може побачити сліпий і почути глухий» Марк Твен

  Життя дано на добрі справи – говорить народна мудрість, а для того, щоб люди не забували про таку рису, як доброта – є День спонтанного прояву доброти.

Щороку 17 лютого у світі відзначають День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day). У 1995 році його запровадили в американському місті Денвері і з кожним роком свято почало набувати все більшої популярності. Метою цього дня є заохочення людей до прояву доброти до інших та світу загалом. Спонтанний прояв доброти означає робити щось для іншої людини від щирого серця, без очікувань та особистої вигоди. Найціннішим результатом цього є те, що ці добрі справи приносять користь та радість не тільки одержувачу, але й тому, хто робить ці вчинки та дії. Прояв доброти позитивно позначається як на фізичному, так і на психологічному стані людини.

 Психологи пов’язують ці емоції з певними хімічними реакціями в мозку, що відповідають за викид гормону окситоцину. Зазвичай його називають «гормоном любові», що допомагає знизити кров'яний тиск, поліпшити загальний стан серця, підвищити самооцінку, поліпшити настрій. Він надає людині почуття благоговіння, щирої радості та безмежної вдячності. Окситоцин спричиняє виділення хімічної речовини – оксиду азоту, що розширює кровоносні судини. Це трохи знижує кров'яний тиск, а тому окситоцин називають ще «кардіозахисним» гормоном.

 Коли людина робить щось хороше для інших, то в неї підвищується кількість лімфоцитів та розширюються кровоносні судини. Це також може стосуватися і тих, хто стає свідками спонтанного прояву доброти. Доброта може посилити почуття сили та енергії, допомагає розслабитися та почуватися менш пригніченим. Американські вчені вважають, що добрі люди менше хворіють та довше живуть. Дослідники спостерігали за 400 подружніми парами літніх людей протягом 5 років. Партнери, що проявляли увагу та турботу один до одного, хворіли вдвічі рідше. Дослідники також зауважили, що в середньому чуйні люди живуть на 9 років довше. Імовірно, через те, що в них кращий імунітет та здоровіше серце.

 Згідно з дослідженням японських та американських психологів, проведеним в університеті Квансей Гакуін і коледжі Кобе (Японія), чим більше добрих справ ми робимо, тим щасливіше ми себе почуваємо. На думку вчених, ті люди, які висловлюють іншим свою подяку, ніжність та інші добрі почуття в повсякденних справах, не тільки дивляться на світ з великим оптимізмом, але й фізично почуваються краще.

 Доброта сприяє виробленню природних болезаспокійливих речовин – ендорфінів. Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів. Вони мають заспокійливу дію, нейтралізують наслідки стресу та знімають депресію. Прояв доброти до інших є і своєрідним антидепресантом, оскільки наші почуття підвищують рівень серотоніну, (відомий, як хімічна речовина «гарного самопочуття») що забезпечує зцілення та заспокоює.

 Доведено, що в добрих людей рівень кортизолу (гормону стресу) на 23% менше і вони старіють повільніше, ніж інші люди. Коли людина радісна та щаслива, розуміє, що потрібна іншим, то почуття пригніченого настрою може зменшитися, а старіння сповільнитись.

 Університет Британської Колумбії провів дослідження серед людей, які відчували соціальну тривожність. Їм було запропоновано робити по декілька добрих справ на тиждень. Після 1 міс. в них спостерігалося значне підвищення позитивного настрою, задоволеність відносинами та зниження соціального уникнення.

 День спонтанного прояву доброти покликаний підкреслити важливість добрих справ, дій та слів. У День доброти озирніться навколо, допоможіть та підтримайте тих людей, яким це потрібно. Ви можете зробити щось, що допоможе іншому відчути себе краще: наприклад допомогти сусідові запастися продуктами, відвідати самотнього родича, нагодувати птахів у парку, підтримати громаду, що захищає довкілля у вашому районі, посміхнутися дружині (чоловіку) чи дитині. Окрім того, варто вчити дітей бути добрими, чуйними до дорослих, стареньких, тваринок, виховуючи в них почуття відповідальності за кожне слово та дію.

 Іноді найменший прояв співчуття до інших або й навіть слова «будь ласка» або «спасибі» можуть зробити життя іншого кращим. Бути добрим – це не слабкість характеру, а навпаки – велика сила, що допомагає вижити, залишатися людиною і зберігати найкращі та необхідні якості характеру.

 Девізом Дня спонтанної доброти можна вважати слова великого американського класика: «Доброта – це якість, прояв якої ніколи не буває зайвим».

 Будьте уважні та добрі до своїх рідних, сусідів та колег! Намагайтеся щодня зробити щось корисне, добре від щирого серця!

Бумеранг добра

Поговорімо про кібербулінг у День безпеки в Інтернеті

 

Щорічно в другий вівторок лютого відзначають Всесвітній День безпеки в інтернеті. Заходи цього дня спрямовані на розповсюдження знань про безпечне й відповідальне використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. 

Діти завжди мали свої таємні світи, свої ігри та свої секрети від дорослих. Таємничість сучаcного покоління — віртуальна і здебільшого неочевидна для дорослих.

Дорослих, які не знаються на дитячих «забавках» в інтернеті, лякає віртуальний світ. Вони не можуть зіставити власний дитячий досвід із досвідом своїх дітей, навчити їх чомусь, бути авторитетом для них у цій сфері.
Тут є великий ризик, адже, зіткнувшись із проблемою в інтернет-просторі, дитина не може розповісти про неї батьками через страх, що її не зрозуміють або взагалі заборонять користуватися комп’ютером. Залишитися ж без інтернету для сучасних підлітків означає не тільки позбутися задоволення грати та переглядати цікавий контент. В інтернеті підлітки самовиражаються та реалізують свою головну компетенцію — спілкування.

Що таке кібербулінг

Віртуальний світ, як і реальний, несе низку ризиків для дітей. Чи не найнебезпечнішим є кібербулінг.
Слово «булінг» без префікса «кібер-» відоме здавна й означає утиск, дискримінацію, цькування та інші види жорстокого ставлення однієї дитини або групи дітей до іншої.

Булінг буває

• фізичний (побиття, підніжки, блокування, штовхання тощо);
• вербальний (словесні знущання, залякування, плітки та образливі вислови, наприклад, про зовнішній вигляд дитини, її вагу, релігію, етнічну приналежність, здоров’я, особливості стилю одягу);
• соціальний (ізоляція дитини, бойкот, її навмисне відсторонення від групи на перервах, в їдальні, під час позашкільної діяльності тощо).

Про «кібербулінг» заговорили з популярністю соцмереж, у 21 сторіччі. Дослівно з англійської це слово перекладають як «віртуальне бикування».
Кібербулінгом можна назвати рукотворну агресію, розповсюджувану через новітні інформаційно-комунікаційні засоби з метою нашкодити або принизити людину.

Кібербулери

• замість підніжок пишуть агресивні смски;
• замість стусанів — надсилають повідомлення з погрозами у соцмережі;
• замість насмішок — розповсюджують конфіденційні дані про однолітків та створюють фальшиві профілі.

Проблема віртуальної агресії

Віртуального хулігана майже неможливо покарати, неможливо поскаржитися на нього класному керівникові чи директору. Світ, у якому діють кібербулери, начебто не є реальним, але шкода, яку вони можуть завдати, — цілком реальна.

Якщо реальний булінг — хоч яку жахливу форму він має — закінчується, коли дитина повертається додому, то від кібербулінгу важко сховатися будь-де.
Також такі особливості кібербулінгу, як анонімність і безкарність, зумовлюють труднощі його дослідження. Оскільки кібербум у Європі та Америці розпочався раніше, ніж в Україні, ці країни мають більший досвід вивчення й запобігання кібертероризму.

У західних дослідження більше половини опитаних визнали, що щодо них застосовували кібербулінг у вигляді нецензурної лайки. Кожному четвертому користувачеві пропонували відвідати порнографічний сайт чи переглянути відео, що містить сцени насильства.

В Україні масштабних досліджень проблем кібербулінгу та його потенційної небезпеки не проводили. Проте з теле- та інтернет-джерел, а іноді й з власного досвіду читачів, відомо, що віртуальна агресія в нашій країні набирає обертів.

Причини віртуальної агресії
Дослідження причин кібербуллінгу також поки що є орієнтовним. На запитання «Чому діти-булери проявляють агресію щодо підлітків в інтернеті?» — дослідники відповідають:

задля реваншу	діти, зазнавши нападок у реальному житті, можуть спробувати бути булерами у віртуальному середовищі
аби розважитися	діти банально (і безвідповідально) не усвідомлюють імовірні негативні наслідки своїх вчинків
для посилення	кібербулінг є додатковим засобом посилення жорстокого ставлення до дитини у реальній групі

Профілактика кібербулінгу

Кібербулінг, як і булінг, це не лише проблема жертви чи булера. Це показник рівня комунікативної культури та агресивності середовища, в якому зростає дитина.
Якщо явище кібербулінгу в країні процвітає, то можна говорити про певні агресивні тенденції у суспільстві в цілому.
Подолати явище кібербулінгу в принципі неможливо. Контролювати віртуальне середовище, в якому «живе» дитина, також украй важко. Але є певні стратегії профілактики кібербулінгу, які допомагають захистити дитину.

Поради батькам, щоби зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини

Оволодівайте новими знаннями	так як дитину інструктують про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою, батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо
Будьте уважними до дитини	уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо)
Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною	доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти
Здійснюйте обмежений контроль	можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просижують години за розвагами в інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький
Застосовуйте  технічні засоби безпеки	для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі)
Формуйте комунікативну культуру	роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру

Дитині також слід знати, що анонімна свобода в інтернеті умовна. Адже коли дії в інтернеті спричиняють реальну шкоду або кримінальну відповідальність, правоохоронні органи можуть отрмати інформацію з профілів, встановити координати компьютерів, з яких людина відправляла повідомлення тощо.

Навчіть дитину

• обмежувати доступ до персональної інформації у соцмережах

Батьки разом із дітьми можуть пройти курс безпечного користування інтернет-ресурсами.

Якщо відомо про кібератаки на дитину: поради батькам
Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії. Якщо ж вступати в перепалку з булером — негативні комунікації продовжуються.
Якщо надходять систематичні листи із погрозами, потрібно зберігати інформацію в комп’ютері або роздрукованому вигляді задля доказів.

Щоб самостійно врегулювати ситуацію, можна зробити запит адміністраторам сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті користувача-булера. Така пауза в спілкуванні позитивно впливає на мотивацію підлітка, який займається булінгом заради розваги.

Проте якщо причина в іншому, наприклад, кібербулінг слугував підсиленням традиційного булінгу, насилля може продовжитися іншими засобами.

Варто поінформувати про проблему педагогів. Якщо ймовірні булери зі шкільного кола дитини, то педагоги зможуть уважніше слідкувати за ситуацією традиційного булінгу під час навчально-виховного процесу. Також педагоги можуть провести профілактичні заходи, спрямовані на формування безпечної поведінки в інтернеті.

Якщо кібербулінг має ознаки шахрайства, погроз, вимагання, відверто сексуальний характер, слід звернутися до правоохоронних органів.

Зауважте!
Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу.
Дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися по допомогу.

Якщо випадок вдалося врегулювати, потрібно зробити з нього урок для формування медіакультури дитини, повторити найпростіші правила безпеки користування інтернетом.

Здійснюючи будь-яку дію, батьки мають демонструвати спокій і впевненість, надавати дітям позитивний емоційний ресурс, захищеність та підтримку.

Якщо дитина — кібербулер, а не жертва
Буває, батьки дізнаються, що їхня дитина булер, а не жертва. Їм зазвичай важко усвідомити причетність дитини до віртуальної агресії. У такому разі потрібно заспокоїтися і перевірити інформацію, можливо, проконтролювати комунікації дитини.

Натомість не варто звинувачувати школу або батьків жертв у роздмухуванні проблеми, применшувати значущість проблеми. Ніхто з батьків не хоче, аби їхні діти опинилися в ситуації кібербулінгу — ні в статусі жертви, ні в статусі булера.

Джерело

 

День Безпечного Інтернету

 

8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету». 

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Більш того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

«День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: як у закладі освіти, бібліотеці, громадській організації, так й в органах влади, бізнесових організаціях. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій.

  Ми б хотіли подякувати кожному та кожній, хто організовували, хто брали участь, хто висвітлювали заходи до Дня безпечного Інтернету 2021 та запрошуємо до відзначання Дня безпечного Інтернету 2022 у вівторок 8 лютого! Саме ви робите цей День в Україні – день заради безпечнішого та найкращого Інтернету!», – команда Центру кращого Інтернету.

 

Сайт Центру кращого Інтернету: https://betterinternetcentre.org

Навчально-методичний посібник “Онлайк”

Джерело: https://www.osce.org/files/f/documents/0/f/483533.pdf

 У посібнику містяться детально розроблені вправи й інформаційні матеріали для висвітлення теми безпечної поведінки в інтернеті у професійній діяльності з дітьми, молоддю та професійними спільнотами. Посібник також містить теоретичний матеріал про безпечну поведінку в інтернеті, опис занять і тренінгових вправ з розвитку компетентностей безпечної поведінки в інтернеті:

«Повага до прав людини онлайн»;

«Участь онлайн»;

«Збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями»;

«Звернення по допомогу та захист».

Використовувати вправи можна окремо чи адаптувати їх відповідно до потреб цільової аудиторії – дітей, молоді, батьків та/чи осіб, що їх замінюють, освітянської й бібліотечної спільнот, працівників і працівниць молодіжної, соціальної, правоохоронної сфер.

  

Відеоуроки для професіональних спільнот від проєкту Ради Європи  «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»

Відеоурок 1 – Захист дітей онлайн 

Відеоурок 2 – Сексуальний шантаж

 Відеоурок 3 – Секстинг

 Відеоурок 4 – Секс-чатинг

 Відеоурок 5 – Грумінг

 Відеоурок 6 – Зображення сексуального характеру, щовикористовуються для помсти

Всесвітній день боротьби проти раку

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей.

Більше 60% нових випадків захворювання на рак зареєстровані в країнах Африки, Азії та Центральної і Південної Америки. У цих регіонах відбувається 70% всіх випадків смерті від раку.

У всьому світі найбільша кількість чоловіків вмирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку легенів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу.

У всьому світі найбільша кількість жінок помирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку грудей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є найпоширенішим типом раку.

Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку, якій можна запобігти - більше 20% смертей від раку пов’язані з вживанням тютюну.

Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B - рак печінки.

Такі види раку, які мають значимість для громадської охорони здоров’я, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування.

Можна допомогти всім пацієнтам, що страждають від болю, при застосуванні сучасних знань в області зняття болю і наданні паліативної допомоги.

Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і помірного вживання алкоголю. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини.

Всесвітній день боротьби проти раку проголошений «Міжнародним союзом з боротьби з онкологічними захворюваннями» - Міжнародним союзом проти раку або UICC і що відзначається щорічно 4 лютого. Мета цього дня в усьому світі - це підвищення обізнаності людей про рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації. Залучаючи увагу до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання, можна домогтися гарних результатів, а в деяких випадках і повного одужання.

Міжнародний день захисту від раку закликає широку громадськість до завдань, що стоять перед нашим світом в боротьбі з раковими захворюваннями і закликає небайдужих політиків і організацій-членів UICC відноситься до раку, як до одного з політичних пріоритетів.

На даний момент вже відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти, орієнтуючись і дотримуючи елементарні норми здорової поведінки, такі як: огорожу доступу до куріння дітей, боротьба з курінням як таким; фізична активність; збалансована та здорова їжа; своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії; своєчасна діагностика і увага до власного здоров’я.

Рекомендації МОН щодо організації дистанційного навчання в школі

   

З 16 жовтня 2020 року набуває чинності Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Воно розширює можливості для дистанційного навчання учнів – як за дистанційною формою здобуття освіти, так і при використанні технологій дистанційного навчання в інших  формах здобуття освіти.

    Нове Положення було затверджено наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224.

    “Ми розуміємо, що дистанційна освіта не може замінити справжнього очного навчання. Діти мають соціалізуватися, особливо в початковій школі. Через пандемію коронавірусу весь світ шукає альтернативні шляхи для економічного та соціального життя. І галузь освіти – не виняток, адже для нас важливо, щоб освітній процес тривав та був якісним і безпечним. Дистанційне навчання є перспективною сферою розвитку освіти в умовах її цифровізації. Водночас таке навчання у разі потреби дозволяє забезпечити індивідуальну освітню траєкторію здобувача освіти, а також неперервність освітнього процесу у випадках надзвичайних обставин, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти”, – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет. 

    Дистанційна форма здобуття освіти залишається виключно добровільною і потребує подання відповідної заяви про зарахування/переведення від батьків. Але відтепер для навчання за дистанційною формою учням не потрібно мати високий рівень навчання (10-12 балів) – таку можливість має будь-який учень для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

    Технології дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти (денній, вечірній, педагогічному патронажі тощо) можуть використовуватися для проведення оцінювання, консультацій, вивчення окремих тем з предмета. 

    Також їх можна використовувати для надання додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг для осіб з особливими освітніми потребами, якщо в населеному пункті, де проживає учень, відсутні відповідні фахівці, що надають такі послуги. 

    Технології дистанційного навчання дозволяють продовжувати освітній процес під час карантину та інших надзвичайних обставин (без переведення учнів на дистанційну форму).

    У документі також врегульовано можливість організації змішаного навчання. Заклад освіти може визначити такий режим роботи, за якого учні почергово відвідують заклад освіти для очних занять, решту часу навчаючись дистанційно.

    Положення передбачає, що обов’язково мають враховуватися інтереси учнів під час дистанційного навчання:

• організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію вчителів з учнями;
• під час дистанційного навчання мають створюватися умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з ООП з обов’язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;
• заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також за потреби надання їм підтримки в освітньому процесі;
• для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин, заклад забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів – телефонного, поштового зв'язку тощо;
• організація освітнього процесу обов’язково здійснюється з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних, а також санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей та постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, часу для виконання домашніх завдань тощо. 

    З метою забезпечення прав педпрацівників у Положенні вказано, що організація дистанційного навчання має здійснюватися у межах їх робочого часу.

    У межах своєї автономії заклад освіти самостійно визначатиме механізм моніторингу і контролю якості дистанційного навчання в закладі освіти. Спосіб, у який керівник закладу здійснюватиме контроль за виконанням освітніх програм учнями та педпрацівниками, схвалюватиме педрада.

ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІД 02 ЛИСТОПАДА 2020 Р. № 1/9-609 "ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ"

Посібник МОН "Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації"

Джерело