Мотивація

 ЯК МОТИВУВАТИ СЕБЕ, ЩОБ РУХАТИСЬ ДАЛІ

 

Якщо людина постійно працюватиме в одному режимі, рано чи пізно це спричинить занепад сил, небажання щось робити, рухатись, діяти. Як кажуть в народі – «опускаються руки». Таким чином прийшов момент, коли людині потрібна підтримка, відновлення внутрішніх ресурсів, мотивація, щоб повернутися у стрій.

 Що може зробити в цей період людина, щоб її дії виявились для неї ефективними?

 

1. Згадайте про свої сильні якості та сторони.

 Сумнів у собі та своїх можливостях — часта причина втрати сил і небажання щось робити.

 Нагадуйте собі про свої досягнення та переваги. Похваліть себе за навички, які у вас добре розвинені, та почніть діяти.

 

2. Займіться тим, що вам подобається.

 Коли мотивація на нулі — складно просто встати і приступити до виконання трудомісткої роботи, тому, щоб запустити когнітивні процеси, почніть з розминання - виконання справ, які приносять вам задоволення. Ці дії покращать настрій і допоможуть повернути натхнення. У вас з'явиться більше сил на виконання робочих завдань.

 

3. Святкуйте дуже маленькі перемоги.

 Це допоможе створити позитивні навички. Не обов'язково щоразу купувати торт. Достатньо просто відзначити, що трапилося щось хороше.

 

4. Зосередьтеся на вирішенні проблеми.

 Тут важлива концентрація не на самій проблемі, а саме на її вирішенні. Продумайте усі можливі варіанти.

 

5. Слідкуйте за своїм здоров'ям.

 Погане самопочуття сильно відволікає від роботи та знижує рівень продуктивності. Займайтеся танцями, спортом, бувайте на свіжому повітрі.

 

6. Робіть те, що любите та чим можна заробляти.

 Успіх у будь-якій справі ґрунтується на поєднанні пристрасті та досвіду. Але будьте обережні. Переконайтеся, що зможете заробляти на результатах цієї діяльності. Адже далеко не все, що нам подобається, може приносити реальний дохід, що рано чи пізно призведе до вигоряння.

Як стати батькам ближче до дитини

Сьогодні в суспільстві вважається великою цінністю мати довірливі стосунки між дитиною та батьками: коли дитина не боїться поставити запитання, попросити поради, поділитися особистою історією. Велику роль у цьому відіграє спілкування з дитиною.

Говорити з дітьми важливо:

1. У такий спосіб допомагаємо дитині розвантажити свій невтомно працюючий мозок.

2. Можемо постійно тримати «руку на пульсі» для того, аби знати, що відбувається з дитиною, яка допомога їй саме зараз потрібна.

3. Це допоможе підтримувати в стосунках місточок довіри, аби в критичних ситуаціях дитина розуміла, що їй буде до кого звернутися за підтримкою.

Але дитина не завжди хоче йти на контакт, використовуючи короткі фрази «ОК», «Все нормально» на традиційне запитання батьків: «Як у тебе справи?». Тому важливо розговорити дитину. Важливо, аби дитина відчувала, що батьки не ставлять запитання «на автоматі», а їм дійсно цікаво дізнатися про життя.
Найкраще ставити різнопланові незвичайні питання, а не тільки «Як пройшов день?»

Ось кілька прикладів, щоб підтримати спілкування.

Запитання для дітей, які відвідують дитячий садочок:

1.     Чи ти думав колись переназвати кольори своїх олівців?

2.     Який персонаж тебе найбільше смішить?

3.     Якби ти відкрив магазин, що б ти хотів там продавати?

4.     Який ти супергерой і якими надсилами ти володієш?

5.     Якби ти міг виростити що-небудь у дворі, що б це було?

6.     Що тобі подобається дарувати людям?

7.     Ти сьогодні усміхався чи сміявся?

8.     Уяви, що ти кухар, і розкажи мені про свій ресторан. Які страви ти там подаєш?

9.     Куди б ти хотів поїхати? Як би ти туди дістався?

10.   Якби ти міг задати дикій тварині яке-небудь питання, що б ти спитав?

11.   Які найкращі речі в природі?

12.   Якби ти на один день став фотографом, що б ти хотів сфотографувати?

13.   Що тебе турбує?

14.   Ти думає про якісь винаходи?

15.   Як ти думаєш, чи було б цікаво вивчити іншу мову?

16.   Якби ти міг придумати нове свято, яким би воно було?

17.   Що було найбожевільнішим з усього, що ти коли-небудь їв?

18.   Придумай три безглузді нові світові традиції!

19.   Якби вдома ти міг встановлювати правила, які б три нові правила ти ввів?

20.   Що робить когось розумним?

Запитання для дітей старшого віку:

1.     Про що ти любиш мріяти?

2.     Скажи мені щось про себе, про що, на твою думку, я не знаю.

3.     Чим живуть твої друзі?

4.     Який спогад робить тебе щасливим?

5.     Чого ти з нетерпінням чекаєш, прокинувшись зранку?

6.     Уяви, що ти на пляжі. Яку найпершу річ ти зробиш?

7.     Що змушує тебе почуватись сміливим?

8.     Які мої дії дають тобі відчуття любові?

9.     Як ти показуєш людям твою турботу?

10.   Якби ти вирішив пожертвувати 100 гривень, кому б ти їх дав?

11.   Як би ти спроектував будиночок на дереві?

12.   Якби ти писав книгу, про що б ти у ній розповів?

13.   Якби ти розробляв одяг, як би він виглядав?

14.   Як тобі найбільше подобається допомагати іншим?

15.   Що викликає у тебе почуття вдячності?

16.   Якби ти робив печеру в лісі, що було б усередині неї?

17.   Що змушує тебе почуватися енергійним?

18.   Якби ти брав участь у виставі, яку роль ти б собі обрав?

19.   Що найбільше тобі подобається в твоїх друзях?

20.   Що робить тебе таким чудовим?

21.   Які три речі ти хочеш зробити цього літа/зими/весни/осені?

22.   Якби у тебе були друзі по всьому світу, як би ти підтримував зв’язок із ними?

23.   Якби ти приєднався до циркової трупи, яким би був твій виступ?

24.   Якби ти був вчителем і міг б навчити своїх учнів взагалі чому завгодно, яким знанням ти б хотів їх навчати?

25.   Якщо друг просить тебе зберігати таємницю, яка тобі не подобається, як ти вчиниш?

Питання, які стосуються школи:

1.       Скільки твоїх улюблених уроків сьогодні було? А чому тобі подобається математика? А чому не подобається англійська?

2.       Хто з однокласників цього року відкрився для тебе з нової сторони?

3.       Як думаєш, навіщо потрібно ходити до школи? Якби в тебе були діти, ти б їх відправляла в школу?

4.       Якби ти відкривала свою школу, якою б вона була?

5.       Які смішні історії трапилися у вашому класі?

6.       Хто тобі сьогодні найбільше допоміг? А кому допоміг ти?

Крім того, батьки мають бути достатньо обережними, питаючи в дитини про її заняття, цікавлячись її захопленнями або колом спілкування.

Як правило, дитина спочатку не буде у захваті від запитань дорослих. Тому їм не варто підганяти дитину з відповіддю, переходити швидко до іншого запитання. Потрібно дати час порозмірковувати – так батьки покажуть, що щиро зацікавлені в дитині і її відповідях. Якщо дитина відчує недружелюбність батьків або неможливість відкрито ділитися з ними своїми думками, вона може стати замкнутою.

Щоб і далі бути обізнаними із життям своєї дитини, батькам варто дотримуватися низки рекомендацій.

Будьте доброзичливими у ставленні до своєї дитини. Поводьтеся з нею як друг, а не стороння людина. Що тісніший емоційний зв'язок встановиться між вами – то більше ви знатимете інформації про події в житті дитини. Вам не обов'язково займатися тими ж справами, що й вона. Краще зосередьте свої спостереження на тому, як дитина долає труднощі.

Стежте за тим, як поводиться ваша дитина. Деякі батьки настільки зайняті своїми справами, що приділяють цьому занадто мало уваги. Тому потрібно не втрачати пильність, щоб мати змогу вчасно помітити щось підозріле й необхідним чином зреагувати.

Не давайте поради, поки дитина не попросить. Ми цінуємо найбільше ті поради, про які самі попросили. Варто дочекатися питання «Мамо/ тату, а що ти про це думаєш?»

Не засуджуйте. Коли дитина розповідає про власне життя, їй важливо відчувати, що батьки на її стороні. Тому варто спробувати не засуджувати. Можна ставити уточнюючі запитання «Якби в тебе була машина часу, чи вчинив би ти інакше в цій ситуації?»

Не знецінювати те, про що розповідає дитина та дати їй «провідчувати» емоції! Якщо дитина вирішила про щось розказати, значить це для неї важливо. Варто уникати фраз «Це ж не кінець світу», «чому ти так засмучуєшся», «не роби з мухи слона», «як мені набридли твої скарги».

Діліться прикладами з власного життя. Можна підтримати дитину власними історіями з свого дитинства. Буває, дитині важко розкритися й поділитися усіма подробицями свого життя. Тоді на допомогу можуть прийти історії від батьків про те, як їм було нелегко, про внутрішні конфлікти, переживання.

Бути «в темі» та цікавитися тим, чим захоплюється дитина. Варто спробувати більше дізнатися про те, що цікаво дитині: якщо син любить грати в комп’ютерні ігри, можна запитати: «А в чому полягає суть гри? Як ти будуєш стратегію?».

Якщо дочці подобається аніме, можна попросити поради, який фільм аніме подивитися. Якщо подобається кулінарити, саме час запропонувати разом підготувати стіл для друзів.

Якщо після розмови дитина буде відчувати полегшення та окрилення, більше шансів, що захоче розказати про своє «завтра».

Запрошуйте додому друзів вашої дитини. Так ви виявите смаки вашої дитини щодо певних речей, матимете змогу надалі спілкуватися з друзями дитини й довідаєтеся, кого вона обирає собі в друзі.

Спілкуйтеся із вихователями, вчителями вашої дитини. Відвідуйте батьківські збори, розмовляйте з педагогами, щоб знати, як вона навчається, виховується. Такі бесіди допоможуть вам дізнатися про інтереси вашої дитини. Якщо вона не досить добре навчається, можливо, їй до душі певна діяльність, присвячувати час якій вона не має можливості.

Дивіться на життєві ситуації з точки зору дитини, а не дорослого. Іноді дитина поводиться так або інакше, але ви не в змозі зрозуміти причину її поведінки. Коли ви поставите себе на місце дитини, причини стануть вам більш зрозумілі.

Якщо дитина все одно не відкривається батькам, можна звернутися до психолога або тьютора про допомогу.

Батькам нелегко знайти спільну мову зі своєю дитиною. Особливо, якщо дитина стає підлітком. Але варто докласти зусиль, почати цікавитись справами своєї дитини, позитивно поставитися до такої перспективи – і спілкування батьків з дітьми поступово налагодиться. Завдяки довірливому спілкуванню з батьками, дитина поступово ставатиме сильнішою і вчитиметься стояти за себе, стикаючись із щоденними клопотами й проблемами.

Джерело