Завдання
заходу:
- привернути
увагу підлітків до питання насилля засобами Інтернет, до пошуку виходу із
небезпечних ситуацій.
- викликати в
учнів емоцій до висвітлювальної проблеми, а також для ознайомлення з різними
типами кібербулінгу за допомогою презентації та відеоролика.
- розвинути
повагу один до одного.
Цілі:
- узагальнити знання учнів про сервіси
Інтернет;
- повторити правила етикету під час
спілкування у соціальних мережах;
- дати дітям уявлення про «кібербулінг»;
- сприяти розвитку відповідальності за свої
вчинки;
- формувати толерантне ставлення до
нестандартних ситуацій;
- спонукати підлітків до самопізнання,
саморозвитку, і доброзичливого ставлення до людей;
- прищепити любов до інформатики.
Форма
проведення: година спілкування.
Обладнання: мультипроектор, презентація, відеоролик.
Педагог.
Небезпека чекає нас в інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих
ситуаціях. Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе
нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це
досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із
чатами і соціальними мережами.
II гр.
Найпоширеніші типи кібербулінгу
III гр.
Психологічні портрети учасників кібербулінгу.
ІV гр. Правила-поради
для подолання кібербулінг.
Звіт І групи
«Історія та походження терміну «кібербулінг»
1. Почнемо з прояснення термінів, які
допомагають позначити досить нове для нашого суспільства явище, з яким світ
зіткнувся в масовому масштабі на декілька років раніше.
2. У нашу мову прийшло багато слів іноземного
походження, які зручно використовувати для позначення новітніх явищ. Одне із
таких слів «кібербуллінг». Походить з англійської мови, створено від двох слів:
кібер (позначає віртуальне, опосередковане комп’ютером середовище) і буллінг
(походить від англ. bull - бик, бугай, а в переносному значенні - дуже велика, сильна
чи агресивна персона; і позначає процес лютого, завзятого нападу; близькі за
смислом дієслова українською мовою - роз’ятрювати, задирати, прискіпуватися,
провокувати, дошкуляти, тероризувати, цькувати та ін.).
3. В
українській мові найближчий аналог – сленгове слово «бикувати», що включає
смисловий відтінок тупості, обмеженості, незграбності, неоковирності. Кібербулінг
іще перекладають як кібер залякування.
4. Одна з перших добре відомих ілюстрацій
кібербуллінгу починалась як забавка, коли
у 2002 р. американський підліток Гіслан Раза,
граючись, створив відео самого себе на основі сцени із фільму «Зоряні війни»,
де замість меча використовував бейсбольну биту. Нажаль, однокласники без
дозволу і відома хлопця розмістили це відео в
Інтернеті,
де його побачили мільйони людей. Далі ця подія отримала неочікуваний розвиток -
у 2004 р. було створено спеціальний сайт із цим та похідними відеороликами,
спецефектами та музикою з фільму, який зібрав більше 76 мільйонів користувачів,
а відео із зображенням хлопчика стало найбільш завантажуваним файлом 2004 року.
Гіслан отримав ярлик «дитина зоряних війн» і це настільки змінило його стосунки
в школі, що батьки змушені були залучати психіатричну допомогу. Вони подали до
суду на батьків тих однокласників, що розмістили відео в Інтернеті, але врешті
конфлікт було врегульовано в позасудовому порядку.
5. Висновок учителя:
Отже,
КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою
дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних
засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
Звіт ІІ
групи Найпоширеніші типи кібербулінгу
1. До найпоширенішій типів кібербулінгу
належать:
• Використання особистої інформації.
• Анонімні погрози.
• Переслідування.
• Тролінг і флеймінг.
• Гепіслепінг.
Розглянемо
методи кібербулінгу докладніше.
2. Використання особистої інформації.
«Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою
отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
3. Анонімні погрози. Кібер хулігани анонімно
посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями
загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними
висловами і ненормативною лексикою
4. Переслідування. Кібер переслідування
відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани
можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ
принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи
через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про
час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.
5. Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) -
розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з
метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи
6. Флеймінг. Улюблений метод «тролів»
(провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум
’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше
учасниками, використовуючи комунікаційні технології.
Частіше за
все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у
дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ..
–свята війна). На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в
певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор.
Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.
7.
Обмовлення, або зведення наклепів - розповсюдження принизливої неправдивої інформації
з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення
і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері.
Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків
(наприклад), створюються спеціальні «книги для критики», в яких розміщуються
жарти про однокласників, наклепи. Обираються мішені для тренування власної
злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.
8.
Хепіслепінг (HappySlapping - щасливе ляскання, радісне побиття) - назва
походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як
інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за
будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики
розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди
жертви.
Розповідь
учителя: Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це
сталось із 18-річним ТрістономКрістмасом, якого група хлопців побила для того,
щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав кинутий
на підлозі, вбивця і спостерігачі пішли продовжувати вечірку. З’явилось поняття
буліцид - загибель жертви внаслідок булінгу, який вважається злочином, і
хепіслепінг, якщо призводить до таких трагічних наслідків.
Розглянемо
стандартну структуру кібербулінгу на прикладі його учасників та їхніх
психологічних портретів.
Звіт ІІІ
групи Психологічні портрети учасників кібербулінгу
1. Агресор - людина імпульсивна, яка прагне
головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не
лише до ровесників, але й до дорослих(батьків, учителів); не вміє співчувати,
фізично сильніша за «потенційну жертву».
2. Потенційна жертва - людина замкнена, вразлива
і сором’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає,
має занижену самооцінку, депресивна, часто думає про суїцид, не має близьких
друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за
«агресора».
3. Спостерігач - людина, якій дуже цікаво
переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання
однієї людини над іншою.
Як же можна
уберегтися від небажаних наслідків користування інтернетом?
Педагог:
1.Кібербулінг
небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема
не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а й дорослих, які повинні
підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуації та запобігати можливості
залякування.
2.Багато
дітей, що стали «потенційними жертвами» кібербулінгу, не витримавши такого
психологічного удару, попрощалися з життям.
3.Для того
щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно
навчитись безпечно використовувати комп’ютер, інтернет та інші інформаційно-комунікаційні
технології.
4.Слід знати
про те, що з проблемами, які виникають у віртуальному просторі, теж потрібно
ділитися з батьками і разом їх розв’язувати.
5.Користувачі
інтернету повинні пам'ятати кілька простих правил безпеки,
6.Всім чим
ми займаємся в Інтернеті відстежується правоохоронними органами та СБУ.
Звіт ІV
групи Правила-поради для подолання кібербулінг
1. Не
поспішай викидати свій негатив у кіберпростір.
Перш ніж
писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу,
гнів.
2.Створюй
власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності.
Хоча
кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки
анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом. І якщо
некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реального шкоди, все
таємне стає явним. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій
учасників і визначає онлайн-репутацію кожного - накопичений образ особистості в
очах інших учасників. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.
3.Зберігай
підтвердження фактів нападів.
Якщо тебе
дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до
батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб
порадитися з дорослими в зручний час.
4.Ігноруй
одиничний негатив.
Одноразові
образливі повідомлення краще ігнорувати - часто кібербулінг внаслідок такої
поведінки зупиняється на початковій стадії. Досвідчені учасники інтернет
дискусій дотримуються правила: «Найкращий спосіб боротьби з неадекватними –
ігнорувати».
5.Якщо ти
став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде:
а) виступити
проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно,
б) підтримати
жертву – особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну
підтримку,
в)
повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.
6. Блокуй
агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є можливість блокувати
повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні часто відбиває в агресора
бажання продовжувати цькування.
7. Не варто
ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника
систематично містять погрози або порнографічні сюжети. У цьому випадку слід
скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Питаннями кібер безпеки
займаються спеціально створені відділи міліції, й інтернет хулігана можна
знайти й покарати. Якщо образлива інформація розміщена на сайті, слід зробити
запит до адміністратора для її видалення.
Немає коментарів:
Дописати коментар