Здоров’я — найцінніший скарб.

ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ «ЗДОРОВ'Я - НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ»

Мета: Поглибити знання учнів про здоров’я, здоровий спосіб життя. Визначити залежність здоров’я людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх чинників, впливу шкідливих звичок. Навчити обґрунтовувати необхідність дбайливого та бережливого ставлення до свого здоров’я. Сприяти формуванню навичок здорового способу життя.

Хід заняття

Соціальний педагог. Вітаючись, ми, зазвичай, кажемо: «Здрастуйте!», «Доброго здоров’я!». Таким чином ми бажаємо одне одному здоров’я. У давнину казали: «Здоров’я — це нічого, але все без здоров’я — ніщо». Як правило, людина, яка ніколи не хворіла, зовсім не береже свого здоров’я. Тіло безвідмовно служить нам, і ми навіть не уявляємо, що може бути якось інакше.

Вправа «Мікрофон»

- Що ж таке здоров’я?

(Після обговорення один із учнів зачитує визначення поняття здоров’я, що його дає Всесвітня організація охорони здоров’я.)

Учень. Здоров’я — це стан повного фізичного, духовного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад. Основною метою здоров’я є повноцінне життя й активне довголіття.

Соціальний педагог. У всі часи люди приділяли увагу своєму здоров’ю, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб та всілякі способи, за допомогою яких можна було зміцнити свій організм і залишатися бадьорими впродовж багатьох років.

Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи, так звані чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов’язували з карою богів, рятуючись від якої люди намагалися задобрити їх дарами й жертвами.

Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок — Гігіеї (богині здоров’я) та Панацеї (з грец.— всезцілителька). Перша вміла запобігати за­хворюванням (звідси назва галузі медицини, що розробляє й впро­ваджує методи запобігання захворюванням,— гігієна), а друга лікувала та зцілювала людей від усіх хвороб (звідси й вислів: «Па­нацея від усіх бід»).

Одному видатному лікареві Стародавнього Сходу належать такі слова: «Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатства, що є в тебе в скринях… Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато чого знати».

Як ви розумієте ці слова?

Соціальний педагог. Уявлення нашого народу про здоров’я відображені в усній народній творчості, зокрема в прислів’ях та приказках. Послухайте їх.

Здоров’я не купиш — його розум дарує.

Як немає сили, то й світ немилий.

Здоровому все здорово.

Глянь на вид — та й питай здоров’я.

Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.

Нема щастя без здоров’я.

Весела думка — половина здоров’я.

В здоровому тілі — здоровий дух.

Хвороб безліч, а здоров’я одне.

Бережіть здоров’я — його в крамниці не купиш.

Держи голову в холоді, а ноги в теплі — будеш жить вік на землі.

Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.

Здоров’я в порядку — дякуй зарядці.

Здоров’я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо.

Хто міцний плечем, тому й ноша не страшна.

Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду.

Ліків тисячі, а здоров’я одне.

Хто спортом займається, той сили набирається.

Рухайся більше — проживеш довше.

Ніхто не подбає про тебе краще, ніж ти сам.

Здоров’я не купиш.

Держи ноги в теплі, голову в холоді, а живіт у голоді — не бу­деш хворіть, будеш довго жить.

Здоров’ю ціни немає.

Не бігаєш здоровим, побіжиш, коли захворієш.

Як дитина бігає і грається, так і їй здоров’я усміхається.

-Яке із цих прислів’їв вам запам’яталося найбільше?

Творча вправа «Віночок здоров’я»

Соціальний педагог ділить дітей на групи й показує їм віночок із квітів. Потім він роздає стрічки до віночка (кольорові смужки паперу) і знайомить усіх із завданням. Гравцям потрібно визначити, що допомагає людині бути здоровою, як вони будуть берегти своє здоров’я та що для цього робитимуть. Відповіді слід написати на стрічках (на кольорових смужках паперу). Виконавши завдання, діти прикріплюють стрічки до віночка.

Соціальний педагог. Здоров’я — запорука щастя й повноцінного життя. І навіть якщо ви почуваєтеся добре, усе одно слід пам’ятати про те, що про здоров’я потрібно дбати змалечку й повсякчас. Щоденна турбота про збереження й зміцнення здоров’я є здоровим способом життя.

Чи будемо ми здорові — великою мірою залежить від нас самих. Це підтверджують і дослідження вчених: серед чинників, від яких залежить здоров’я людини, котра мешкає в цивілізованій країні в умовах миру, за відсутності природних катаклізмів (землетрусів, повеней, засух), приблизно 20% припадає на економічні умови, 20% — на спадковість і генетичні порушення, 10% — на розвиток медицини та якість медичного обслуговування, а близь­ко 50% припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до влас­ного життя. Отже, наше життя в наших руках.

Учені довели, що людині відпущено для життя на землі від 150 років і більше. А чому ж тоді ми живемо в кращому разі 70 і вже в 50-60 років маємо купу хвороб, які заробили через своє безвідповідальне ставлення до власного здоров’я, лінощі й небажання працювати над собою?

Запитання:

Що найбільше впливає на зміцнення та збереження здоров’я?

Що виснажує здоров’я?

Які люди хворіють найчастіше?

Що треба робити, якщо хочеш бути здоровим?

Що таке здоровий спосіб життя?

Вправа «Шлях до здорового життя»

Діти, поділившись на групи, складають план здорового способу життя або наводять приклади поведінки, які сприяють покращанню здоров’я.

Після цього соціальний педагог пропонує дітям зачитати свої плани й об’єднує всі пропозиції в один «шлях до здорового життя», який зображує на дошці або великому аркуші паперу:

— заняття фізичною культурою, зарядкою, туризмом;

— загартовування;

— правильний режим навчання та відпочинку;

— здорове харчування;

— відсутність шкідливих звичок;

— сприятливий психологічний клімат у стосунках із людьми;

— бережливе ставлення до природи;

— заняття улюбленою справою.

Учень.

Повинні завжди люди робити вірний шаг,

Здоровим має бути і тіло, і душа.

Вода, повітря, сонце, зарядка, спорт, режим:

Радій життю, мій друже! Здоров’я бережи!

Соціальний педагог. У Японії та Китаї співчутливе ставлення до хворо­го зовсім не обов’язкове. Навпаки, хворобу там сприймають як по­казник слабкості не стільки тіла, скільки духу. Ось чому людина, яка часто хворіє, у них небажана в будь-якому колективі. Там із давніх-давен вважають, що сильні духом, а отже, здорові люди не повинні скаржитися на своє здоров’я.

За даними соціологічних досліджень, у світі стає дедалі більше свідомої молоді, яка скеровує себе на здоровий спосіб життя, тобто більш відповідально ставиться до свого здоров’я, адже саме воно і є тим ключем, який відчиняє двері до всіх можливостей — можливостей прагнути й досягати, омріювати й здійснювати, реалізо­вувати й розвивати себе.

Гра-змагання «Хто швидше?»

Соціальний педагог говорить дітям про те, що часто показником здоров’я людини є здоров’я її легенів: якщо легені здорові, то в них вміщується багато повітря. Після цього він пропонує провести своєрідне тестування й, викликавши до себе трьох бажаючих, роздає їм кульки. За командою діти починають їх надувати. Пере­магає та дитина, яка швидше надує кульку.

Запитання:

Чому говорять, що найбільше щастя в житті — здоров’я?

Чому існує така думка: здоров’я для людини — найбільша цін­ність?

Який вигляд має здорова людина?

Що означає бути здоровим?

Чи можеш ти сказати про себе: «Я здоровий»?

Від чого залежить здоров’я?

Що треба робити, аби бути здоровим?

Соціальний педагог. Бережіть здоров’я, зміцнюйте й примножуйте його. І пам’ятайте про те, що здоров’я — найцінніший скарб, і від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки.