«Взаємини у нашому класі»

Мета: довести учням важливість того, що вони є колективом, однією силою; розвивати вміння працювати в групі, висловлювати свої думки, спілкуватися, слухати одне одного; виховувати почуття дружби, колективізму, взаємодопомоги, взаємовиручки.

Обладнання: аркуші паперу, кольоровий папір, аркуш А-3, кольорові олівці, зготовлені з паперу  червоні серця та білі долоньки.

Хід заняття

Організаційний момент

Соціальний педагог. Діти, сьогодні у нас незвичайне заняття. На ньому ми більше дізнаємося одне про одного, бо ми — колектив, сім’я і нам потрібно, щоб ви стала дружною, де всі розуміють один одного, поважають думку кожного, підтримують. Почнемо з девізу:

Один за всіх і всі за одного –

Команди дружної ось правило найперше.

Товаришів підтримуй ти будь-що,

Адже в команді все робити легше!

На нашому занятті ми з вами спробуємо з’ясувати, що необхідно зробити, щоб досягти успіху, щоб однолітки вас розуміли, підтримували та допомагали та створимо формулу успіху.

Почнемо з правил колективу:

1. Обходити стороною «гострі кути»

2. Не просто слухати, а чути

3. Не просто дивитися, а бачити

4. Довіряти одне одному

5. Не просто відповідати, а міркувати

6. Правило піднятої руки

7. Бути активним

8. Доброзичливість і посмішка

9. Говоримо по черзі, не перебиваючи одне одного

10. Підтримуємо порядок на парті

11. Поважаємо думку співрозмовника

12. Сперечаємось без крику й образливих слів

А тепер спробуємо створити рекомендації, щодо дружного колективу.

Довідка: кожен, всі, один, кожну, спільне, виголошує

•                 У колективі має бути … обговорення.

•                … може висловити свою думку.

•                … говорить, а всі слухають.

•                … версію обговорюємо в колективі.

•                 Завжди узгоджуємо ... рішення.

•                 Представник колективу ... погоджене рішення перед потрібною аудиторією.

Основна частина

Соціальний педагог. Сьогодні заняття присвячене вам, єдиному колективу. Результатом повинен стати будинок, який ми зведемо разом. І назвемо його будинком розуміння і дружби.

Яким ви уявляєте собі цей будинок? (Наш будинок – наш внутрішній світ. Це – наш затишок, комфорт, інтереси й захоплення, звички й смаки. Говорять, що у власній оселі людину й стіни лікують. Будинок – не тільки місце, де людина живе, працює й відпочиває, але й місце спілкування).

Скажіть, з яких матеріалів будують будинок? (Із дерева, шлакоблоків, каміння, бетону)

З чого починається будівництво? (Будівництво розпочинається із закладання фундаменту. Бо від нього залежить міцність будови).

Які матеріали використовують для фундаменту? (Для фундаменту використовують бетон, камені, блоки).

Соціальний педагог. Що, на вашу думку, можна вважати фундаментом гарних взаємин у колективі? Дати відповідь на це запитання вам допоможе виконання вправи

«Сніжинка»

Для проведення цієї вправи учасники отримують аркуші паперу. Вам потрібно за моїми вказівками зробити сніжинку.

·          Складіть аркуш навпіл;

·          ще раз складіть навпіл;

·          відірвіть правий верхній кут;

·          відірвіть лівий нижній кут;

·          складіть навпіл;

·          відірвіть правий нижній кут.

Розгорніть ваші сніжинки. Сніжинки однакові чи різні? Чому, виконуючи однакові вказівки, учасники отримали різні результати? Чому навчає ця вправа?

Вона доводить, що люди можуть мати різні погляди, інтереси, а, отже, одну й ту саму ситуацію оцінювати по-різному. А створюючи щось нове, кожен прагне зробити його по-своєму. Та, якщо людина в колективі, вона має прислухатись до спільної думки. Отже, основою міцних взаємин в колективі є спільні інтереси, спільні захоплення, схожі людські якості.

Соціальний педагог. Молодці, тепер нам потрібно вибудувати стіни та дах нашого будинку.

Яку функцію вони виконують у будинку? (захищають від вітрів, ураганів).

Що може зруйнувати гарні взаємини в колективі? (образи, плітки, обмови, бійки).

Сподіваюся, наступний психологічний роздум «Марійка» спонукає вас замислитися над тим, чи вмієте ви жити в колективі, піклуватися одне про одного, не ображати, підтримувати?

На партах лежать підготовлені серця, вирізані з червоного паперу. Читається текст. Діти повинні відривати від серця шматочки, коли дівчинці буде неприємно, боляче.

 «Марійка»

Прокинулася вранці Марійка й згадала, що вона забула розповісти своїй подрузі Тетянці, яку цікаву зачіску зробила вчора сама собі. Хутчій поснідавши, Дівчинка кинулась до подружки. Та якраз на кухні закінчувала сніданок. Марійка відчинила двері:

— Привіт, Таньо, ти знаєш…

— Ти чому взута? Швиденько піди роззуйся.

Марійка роззулася і тільки зайшла до кухні, щоб розповісти Тані про зачіску, як Таня випалила:

— Йди швиденько вдягайся, бо ми в школу запізнюємось!

Марійка перестала посміхатися, вийшла з кухні.*

Перед тим, як вийти з будинку, Марійка згадала про пов’язку на чергування.

— Тетянко, пов’язка потрібна в школу…

— І про що ти тільки думаєш? Це що, зараз треба про це згадувати? Чому ти раніше не сказала?*

На порозі школи Марійка зустріла Катерину. Дівчинка підбігла до однокласниці, щоб розповісти, який цікавий твір вона написала. Цілий вечір сиділа.

— Катерино, я хочу тобі сказати, що твір, який нам задали на сьогодні…

— Проходь, Марійко, пошвидше, потім, бачиш, як народу багато, а мені потрібно чергувати. *

Марійці стало сумно й вона подивилася у вікно, а Володька Дмитрів, перший бешкетник у їхньому класі, вигукнув:

— Петренко, знову ти у вікно дивишся й про щось своє думаєш! Ну й дивачка. З космосу чи що до нас прилетіла?*

Діти, що стояли неподалік залилися гучним сміхом. Раптом залунав дзвоник і весь клас почав заходити до кабінету.

Марійка не поспішала, їй зовсім не хотілось іти разом з ними і називати їх своїми однокласниками.

Вона плакала.*

Діти, прокоментуйте, що залишилось у вас від серця Марійки? Чи не бачите ви себе на місці героїв? А ви вмієте вислухати свого товариша? Ви готові його зрозуміти, підтримати у важкій ситуації? В чому проявляється піклування одне про одного?

Отже, нехай кожен сам замислиться над своїм моральним обличчям і ставленням до своїх однокласників. Потрібно вміти слухати, розуміти, піклуватися одне про одного, не ображати, підтримувати.

Ключове слово до формули успіху - Розуміння

Фізкультхвилинка.

Вправа «Біла ворона»

Учням заздалегідь роздали шаблони їх ручок, виготовлені з різнокольорової паперу. Соціальний педагог пропонує піднятися тому, хто залишився без пари. (За кольорами) соціальний педагог бере за руку того, хто мав папірець білого кольору.

Соціальний педагог.

Що ти відчула, коли зрозуміла, що тобі немає пари? Чи потрапляла ти в класі в подібну ситуацію? Яким були ваші відчуття, коли ви зрозуміли, що ви у парі? Що ви відчуваєте до самотнього учасника? Чи хотіли б ви опинитися на місці цієї дитини? Чому?

У житті часто доводиться потрапляти в такі ситуації. І не завжди ми ставимо себе на місце того, хто опинився самотнім. Чи потрібна допомога, підтримка людям, які з якоїсь причини, залишились сам на сам?

Чого ще бракує нашому будинку? (вікон і дверей)

Вікна – це очі нашого будинку. Діти, щоб зрозуміти інших людей, необхідно зрозуміти і знати себе, бути самому собі цікавим. У чому ж неповторність кожного з вас?

Пограємо в гру «П’ять добрих слів

У кожного з вас є долонька, виготовлена з паперу і підписана вашим іменем. Напишіть на одному з пальчиків одну зі своїх найкращих якостей. Передайте долоньку своєму сусідові. А вже сусід на одному з пальчиків напише вашу привабливу рису, а ви – його. Працюєте в групах по 4-и чоловіка. Потім, коли долонька повернеться до вас, на останньому пальчику ви напишете, чого ви найбільше хочете і поясніть. Скористайтесь словами з довідки.

Ключове слово до формули успіху – Дружба

А зараз ми зачитаємо свої долоньки.

Діти, люди хочуть спілкуватися й дружити з тим, хто часто посміхається, багато знає, доброзичливий, не скиглить і не злиться, хто вміє ділитися посмішками і хорошим настроєм. Ви ж маєте бути не тільки саме такими, а ще й здоровими.

Будинок наш усе ще не завершено. Чого досі бракує? (Дверей).

Двері – це наші контакти. Через двері входять і виходять гості зі своїми радощами і турботами. Потрібно вміти зустріти їх, вислухати, порадіти чи посумувати разом з ними, чимось допомогти, втішити тощо. У шкільному житті вам доводиться спілкуватися з педагогами, учнями інших класів, з батьками.

Як маємо зустрічати гостей у себе в колективі?

Про що слід не забувати, спілкуючись з вчителями, школярами?

І ось, який вигляд має наш будиночок. Отже, ми побудували будиночок наших взаємин, обговорили правила поведінки та спілкування в ньому, виробили рекомендації щодо успішного виконання домашніх завдань і сподіваюсь ви будете їх виконувати.

А ще я хотіла сьогодні розповісти вам одну давню притчу. Сядьте зручно. Послухайте.

Ця історія сталася давним-давно у місті, де жив один мудрець. Слава про нього рознеслась далеко навкруги. Але була людина, яка заздрила його славі. І ось вигадала вона таке питання, щоб мудрець не зумів на нього відповісти.

Упіймала вона метелика, посадила його між долонь і подумала: «Запитаю у мудреця, чи живий чи мертвий у мене метелик у руках? Якщо він скаже – живий, я стулю долоні, і метелик помре, а якщо він скаже – мертвий, я розкрию долоні, і метелик полетить.

Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас мудріший». Так і сталося. Заздрісник спіймав метелика і запитав у мудреця: «Скажи, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?» І тоді мудрець, який дійсно був розумною людиною відповів: «Усе в твоїх руках»

Обміркуйте цю притчу

Заключна частина.

Соціальний педагог. Спасибі вам за чудову роботу! Я дякую всім за увагу й сподіваюся, що у житті кожного будуть лише приємні моменти, які не забуватимуться.

Шановні діти, не забувайте простих істин. Дитина на момент народження — лише кандидат у людину, але вона не може нею стати в ізоляції, їй потрібно навчитися стати Людиною під час спілкування з іншими людьми, у процесі становлення міцного й дружнього колективу.