Історія цієї пам’ятної дати бере початок
з 1993 року, коли рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я туберкульоз
був визнаний глобальною надзвичайною ситуацією, а день відкриття німецьким
лікарем і бактеріологом Генріхом Германом Робертом Кохом збудника туберкульозу
(24 березня 1882 року) проголошений Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.
В Україні епідемія туберкульозу
оголошена з 1995 року.
Про хворобу
Туберкульоз може уражати різні органи і
тканини людини: очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему, кишківник тощо. Але
найчастіше зустрічається туберкульоз легенів. Дуже важко вберегти себе від
туберкульозу, оскільки інфекція передається, в основному, повітряно-краплинним
шляхом, потрапляючи в органи дихання від хворої людини до здорової, тому
заразитись можна де завгодно і зовсім не обов’язково внаслідок прямого контакту
з хворим. Збудником інфекції є
мікобактерія туберкульозу або паличка Коха. При активній формі туберкульозу
паличка Коха швидко розмножується в легенях хворого і, образно кажучи,
харчується тканинами людського організму, руйнуючи легені, отруюючи організм
продуктами своєї життєдіяльності, виділяючи у нього токсини (туберкульозна
інтоксикація).
При відсутності лікування смертність від
активного туберкульозу сягає до 50% впродовж 1-2 років. У решті випадків туберкульоз
переходить у хронічну форму. Хронічний хворий живе багато років, продовжуючи
виділяти мікобактерії і заражати інших.
Туберкульоз уражає людей незалежно від
їхнього соціального статусу. Захворіти туберкульозом можна двома способами:
внаслідок первинного зараження чи внаслідок активації латентної інфекції
(дрімаючої інфекції).
Паличка Коха
Інфекційна природа туберкульозу була доведена
німецьким вченим Робертом Кохом, коли він відкрив збудника хвороби, який
належить до роду мікобактерій. Мікобактерію туберкульозу до сьогоднішніх днів
називають паличкою Коха. На відміну від інших мікробів, вона дуже стійка у
зовнішньому середовищі: здатна зберігати свої властивості у землі, снігу, у
товщі льоду, стійка до дії спирту, кислот і лугів. У той же час паличка Коха
гине від тривалого впливу прямих сонячних променів, високих температур,
хлоровмісних речовин.
Як вберегтися від туберкульозу?
Щоб зменшити імовірність первинного
зараження оточуючих, людина, хвора на активний туберкульоз, повинна
притримуватись певних правил: прикривати рот хустинкою або рукою і відвертатися
при кашлю; спалювати паперові носові хустинки негайно після вживання;
користуватись окремим посудом і не дозволяти іншим користуватися ним. З метою
дезинфекції можна користуватись хлоровмісними розчинами. Добрим і простим
методом знезараження є провітрювання і вивішування на сонці ковдр, вовняних і
бавовняних речей, оскільки пряме сонячне проміння вбиває мікобактерії
туберкульозу протягом 5 хвилин (в той же час у темряві бацили довго зберігають
життєздатність, і тому найбільше поширення інфекції відбувається у темних
приміщеннях). Бактерії руйнуються при нагріванні: протягом 20 хвилин при 60° і
протягом 5 хвилин – при 70°С.
На здатність організму протистояти
розвитку активного туберкульозу у випадку зараження чи активації латентної
інфекції впливають наступні фактори.
Якість харчування. Існують вагомі
докази того, що голодування чи недостатнє харчування знижують опірність
організму.
Споживання токсичних продуктів. Паління тютюну
і вживання великої кількості алкоголю значно знижують захисні сили організму.
Такий самий вплив мають імунодепресанти, які застосовуються при лікуванні
певних захворювань.
Інші хвороби. До
туберкульозу також чутливі ВІЛ-інфіковані, хворі на цукровий діабет, лейкози.
Стрес. Доведено, що
стрес і депресія негативно впливають на стан імунної системи.
Туберкульоз і соціальний статус. Твердження, що
багаті, благополучні, задоволені собою люди, які добре харчуються, не хворіють
на туберкульоз міф. Доказом цьому є численні випадки захворювань в елітних
столичних колах, а також довгий список знаменитостей, які у різний час хворіли
туберкульозом. Паличка Коха не розрізняє соціального статусу і з однаковою
ефективністю заражає і бідних, і багатих. Разом з тим, туберкульоз – безумовно
соціальна хвороба. По-перше, тіснота, задушливість, сирість та скупченість, які
характерні для життя малозабезпечених класів, збільшують імовірність первинного
зараження. По-друге, куріння, алкоголізм, стрес та інші наслідки соціальної
невлаштованості знижують опірність організму. По-третє, малозабезпечені часто
не в стані придбати необхідні для лікування протитуберкульозні препарати. Всі
ці фактори призводять до того, що імовірність захворіти значно підвищується при
зниженні соціального рівня.
Вакцинація. Полягає у
введенні в організм спеціальним чином підготованих мікобактерій туберкульозу,
котрі не спричиняють захворювання, але викликають вироблення захисних антитіл.
Таким чином, якщо у майбутньому в організм потраплять хвороботворні
мікобактерії, імунна система вже буде готова до боротьби з ними і перешкодить
розвитку захворюванню.
Однак туберкульоз – в першу чергу
інфекційна хвороба, і боротися з нею, як у суспільстві, так і на рівні окремого
пацієнта, можна лише при допомозі заходів медичного характеру.
Якщо Ви сподіваєтесь, що Вас це не
зачепить, то Ви помиляєтесь, бо хвороба не знає меж і соціальних бар’єрів. Якщо
Ви думаєте, що давно минули ті часи, коли туберкульоз, називаючись сухотами,
був невиліковним, то Ви знову помиляєтесь. Він до сьогоднішнього дня не
переможений, він - серед нас, і кожної хвилини десь на землі від нього помирає
ще одна людина. Навіть зараз, коли з’явились ефективні лікарські засоби,
туберкульоз повернувся до нас у своїй новій, стійкій до більшості відомих
ліків, формі.
Не можна вберегтися від туберкульозу, бо
збудних хвороби передається повітряно-краплинним шляхом, тому заразитись можна
де завгодно, навіть не вступаючи у контакт з хворим. Практично невиліковний
туберкульоз з множинною стійкістю до ліків може розвинутись у хворого, який
нерегулярно приймав ліки або не закінчив повний курс лікування.
Зараження
Найважливіше джерело інфекції –
харкотиння хворого. При кашлю і спльовуванні харкотиння, яке містить інфекцію,
утворюються невеликі крапельки, що тривалий час висять у повітрі. Вони
потрапляють у легені здорової людини – відбуваєтьсяя зараження. Чи веде це до
захворювання, залежить від інфікуючої дози, тобто від числа бацил, які потрапили
в організм, а також від захисних сил людини. Якщо заражена особа не захворіла
відразу, вона стає носієм латентної інфекції. Чим ближчим був контакт з
бактеріовиділювачем, тим більша доза бацил потрапляє в легені. Особливо
великому ризику наражаються люди, які довгий час перебувають в контакті з
хворим у погано провітрюваному приміщенні: тюремній камері, армійській казармі,
лікарняній палаті або в колі сім’ї.
Для здорової людини, яка отримала
паличку Коха, імовірність захворіти активним туберкульозом складає всього 5%.
Ризик захворювання дещо підвищується, якщо організм ослаблений. Стреси, погане
харчування, відсутність свіжого повітря і фізичних навантажень, шкідливі
звички, порушення сну, перенесені захворювання - все це знижує захисні сили
організму. Але навіть при наявності всіх цих факторів імунна (захисна) система
запобігає розвитку хвороби у більшості інфікованих людей. Проте хвороба
розвивається дуже активно при наявності в організмі ВІЛ.
Симптоми
В результаті процесу туберкульозної
інтоксикації (отруєння організму) хворий відчуває слабкість, розбитість, може
втрачати у вазі. Його непокоять пітливість, особливо, вночі, зниження
працездатності, відсутність апетиту. На підвищення температури тіла людина може
і не звернути уваги, оскільки при туберкульозі вона не буває високою (зазвичай
37-37,5°С і частіше підвищується увечері). Біль у грудній клітці і кашель не
завжди супроводжують початок захворювання, але можуть виникати при подальшому
розвитку туберкульозного процесу. В результаті руйнування тканини легень
з’являється кровохаркання. Всі перелічені симптоми можуть бути зумовлені й
іншими захворюваннями, але при утриманні будь-якого з них впродовж трьох тижнів
і більше необхідно провести спеціальні аналізи для підтвердження діагнозу.
Лікування
Правильне лікування звичайного
(чутливого) туберкульозу майже завжди закінчується повним видужанням. Неправильне
лікування звичайного (чутливого) туберкульозу приносить більше шкоди, ніж
користі, оскільки перетворює просту для лікування форму хвороби у важко
виліковний медикаментозно-резистентний туберкульоз.
Основні принципи лікування туберкульозу
Лікування туберкульозу – тривалий
процес, займає від шести місяців у випадку звичайного (чутливого) туберкульозу
до двох років у випадку медикаментозної стійкості. Лікування повинно бути
безперервним. Паличка Коха не повинна мати можливості “опам’ятатися” від
“бомбардування” її потужною “артилерією” протитуберкульозних препаратів, до
повного її знищення. Лікування обов’язково повинно проводитись одночасно
декількома протитуберкульозними препаратами. Кожен з 4-5 ліків, які хворий
щодня приймає, володіє різними механізмами дії, тобто кожен з них впливає на
різні сторони і прояви життя палички Коха, і тільки разом вони можуть досягнути
мети - знищити її. Лікування повинне бути контрольованим. Це значить, що
впродовж декількох місяців, без перерви, хворий повинен приймати декілька
протитуберкульозних препаратів і кожен раз під контролем медичного працівника.
Порушення цих принципів призводить до медикаментозної резистентності. Ні за
яких умов не слід лікуватись неповним набором препаратів, передчасно припиняти
чи тимчасово переривати розпочатий курс лікування чи приймати таблетки
нерегулярно. При неможливості провести повний курс краще відкласти лікування,
аніж допустити проведення неповного курсу.
Мікобактерії туберкульоза (Mycobacterium tuberculosis)
Немає коментарів:
Дописати коментар