День матері

 Перше слово — Мати,

Друге — Україна.

Так учився розмовляти

Я, мала дитина.

 

Кожне слово пахне,

Мов листочок м’яти.

Та, мов квітка короваю,

Пахне слово Мати.

 

Кожне слово світить

Гранями рубіна,

Але сяє, наче сонце,

Слово Україна.

 

У другу неділю травня українці відзначають день найдорожчої для кожного з нас людини – матері. І здається цілком природним, що в нас є таке свято. Та з чого ж усе починалося?

Традиція святкувати День матері прийшла до нас із США. Саме там 8 травня 1914 року його офіційно відзначили вперше.

Проте перші згадки про цей день з’явилися набагато раніше. Схоже свято існувало у древніх греків – це був день ушанування богині Реї, матері всіх богів. А у стародавньому Римі відзначали день богині-матері Кібели. Святкування тривало три дні у березні. Кельти вшановували богиню Бріджит – войовничу жінку, яка поєднала в собі тендітність і неймовірну силу.

Британці ще з XVII століття влаштовували «Материнську неділю». Це була четверта неділя посту, під час якої вшановували матерів. У вікторіанські часи діти з бідних родин часто працювали далеко від дому. Лише один раз на рік їх відпускали додому на один день, тож вони намагалися принести своїм мамам чи бабусям маленькі подарунки, щось на кшталт букета квітів. Цікаво, що з тих часів і до сьогодні заведено у цей день дарувати британським мамам тортик, прикрашений 12 кульками марципанів.

А в Америці вперше про День матері заговорили 1872 року, коли відома американська пацифістка Джулія Ворд висловила ідею щодо цього свята – єдність матерів за мир у всьому світі. Щороку вона влаштовувала в Бостоні масові мітинги. На жаль, її слова тоді не були почуті.

У 1907 році естафету перейняла Анна Джарвіс. Передчасна смерть її матері стала для жінки справжньою трагедією. Вона вважала, що не змогла повною мірою віддячити мамі й висловити їй свою любов. У пам’ять про неї Анна намагалася переконати державних чиновників запровадити свято для всіх матерів. Вона писала листи до всіх конгресменів, сенаторів і публічних осіб, державних установ та законодавчих органів. У цьому її підтримало багато жінок. І їй таки пощастило – 1910 року штат Вірджинія першим офіційно відсвяткував День матері. А через 4 роки тодішній президент Вудро Вільсон погодився відзначати цей день кожної другої неділі травня. Сьогодні в США заведено носити в цей день на одязі гвоздику: якщо вона будь-якого кольору, крім білого, – мати жива, якщо біла – то це вшанування померлих матерів. Таку ж традицію перейняли австралійці.

Згодом, після закінчення Першої світової війни, традиція розповсюдилася й по інших країнах. Першою свято підтримала Швейцарія. Ще близько 30 країн обрали для цього дня інші дати: норвежці святкують День матері у лютому, вірменці – у квітні, аргентинці та індійці – у жовтні, іспанці та португальці – у грудні. І кожна з країн святкує його по-різному.

В Австралії, наприклад, цей день не є ні офіційним, ні державним святом. Та це не заважає місцевим жителям ушановувати своїх матерів. Австралійці дарують подарунки свої мамам на знак поваги ще з 1924 року. Але історія цього дня досить своєрідна: одна панночка на ім’я Джанет Гайден якось потрапила до державного будинку для жінок. Їх там було чимало й усі вони були покинуті та забуті. Джанет вирішила підбадьорити їх і розпочала масштабну акцію – збирала пожертви від місцевих підприємців, державних чиновників, простих чоловіків і школярів, аби зробити цим жінкам подарунки. Очевидно, ідея всім припала до душі, тому наступного року все повторилося. Сьогодні, окрім дати святкування, традиційними тут стали і хризантеми, які отримує кожна матуся.

 

Японія вперше відсвяткувала День матері 6 березня 1931 року. Це був день народження імператриці Коджюн. Однак свято не набуло популярності. Зате після Другої світової війни, коли вплив США в Японії був особливо відчутним, місцеві перейняли традицію й до сьогодні святкують День матері у другу неділю травня. Місцеві жителі дарують жінкам у цей день гвоздики. І хоча японці завжди славилися не найпривітнішим ставленням до жінок, вони розуміють, що центральною фігурою традиційної сім’ї завжди була, є і буде жінка.

У Мексиці в цей день відбувається спеціальна католицька служба, під час якої звучить пісня Las mananitas. А в австрійських ресторанах з’являються спеціальні страви до Дня матері.

Та найбільше, напевно, люблять це свято жителі турецького міста Афйон-Башмакчі – вони святкують його 52 рази на рік – щоп’ятниці. Але така традиція виникла не випадково. Раніше дівчата, що вже вийшли заміж і пішли з рідного дому, щоп’ятниці відвідували своїх матерів. Звичай зберігся й до сьогодні. Всі заклади у цей день закриті, окрім магазинів, які радо вітають жінок.

В Україні офіційно День матері почали святкувати з 2000 року. Саме тоді було постановлено вітати наших матусь у другу неділю травня. Але ідея виникла набагато раніше. У 1928 році Союз українок Канади вирішив вшанувати мам. Отже, перший День матері святкували українці з діаспори. Однак уже наступного року дійство відбулося у Львові, і знову ініціатором стала жінка – редакторка тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Того ж року Союз українок посприяв поширенню свята по всій західній Україні. Під їхнім патронатом різноманітні молодіжні та культурні організації влаштовували гучні заходи, аби вшанувати рідних матусь.

 

Чому мами заслужили на таке особливе ставлення – очевидно. Але на державному рівні символізм свята набуває глобальніших обрисів. Держава, чи то народ, вбачає в матері берегиню роду, спадщини, культурних цінностей, традицій і звичаїв, які вона передає своїм дітям. В їхніх руках – продовження роду та виховання достойних членів суспільства. Крім того, українські мами – справжні захисниці! Не має такого роду чи виду військ у Збройних Силах України, де б не проходили військову службу жінки.

 

Цікаво, що День матері відзначають не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов’ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоб та дарувала людям життя.