На жаль, проблема булінгу є дуже поширеною в Україні.
67% дітей в Україні стикалися з проблемою булінгу
24% дітей були жертвами булінгу
44% школярів були свідками булінгу, але ігнорували його*
З розвитком Інтернету, соціальних мереж булінг сьогодні перейшов і у кібербулінг – цькування онлайн.
29% підлітків були жертвами кібербулінгу
58% опитаних знають про існування закритих груп, де відбувається цькування їх однолітків*
Інколи дорослим може здаватися, що цькування в Інтернеті – «не таке небезпечне». Але це хибна думка.
Адже це цькування супроводжує дитину весь час – і коли вона в школі, і коли вдома. І цілодобово переслідує дитину.
Що може включати кібербулінг?
надсилання повідомлень з погрозами або образами у соціальних мережах
розміщення образливих фото
створення фейкових акаунтів людини і надсилання повідомлень від її імені
публікація коментарів чи чуток про когось в Інтернеті
Що можуть зробити батьки, щоб зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини:
цікавтеся, якими додатками користується дитина, з ким спілкується дитина онлайн
звертайте увагу на тривожні ознаки після користування Інтернетом (дитина замкнута, сумна, не хоче говорити)
розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть, що якщо дитині надходять образливі повідомлення, вона може розраховувати на вашу допомогу
розкажіть про правило «білборду» - надсилати та публікувати в Інтернеті можна лише ті фото та відео, які дитина готова побачити на великому плакаті біля входу до школи
розкажіть, що не можна публікувати фото інших людей без їхнього дозволу
наголосіть, що образи в Інтернеті - це реальні образи, які шкодять людині. Тому не можна писати коментарі або надсилати повідомлення, які можуть засмутити людину.
Будуйте довірливі стосунки зі своїми дітьми, говоріть про безпечну поведінку в Інтернеті.
Якщо дитині загрожує небезпека, трапилася неприємна ситуація, вона має бути впевнена, що ви допоможете, а не будете звинувачувати і сварити.
Якщо ви потребуєте підтримки чи поради з питань протидії булінгу, зверніться за консультацією на Національну дитячу гарячу лінію: 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів).
*за даними ЮНІСЕФ
Поради батькам, як поводити себе з дитиною, аби унеможливити потрапляння чи скоєння ситуації насильства:
⠀
дитина має почуватися з вами нарівні, як із другом/подругою. Це
дозволить встановити довірливі, чесні, відкриті стосунки. Тоді вона/він зможе відверто розповісти вам про свої проблеми та труднощі;
⠀
при спілкуванні з дитиною намагайтесь обирати для себе таке місцеположення, щоб ваші очі та очі дитини були на одному рівні;
⠀
дозвольте розповісти про свої почуття, переживання;
⠀
виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання (“Що трапилося?”, “Що відбулося?”);
⠀
вислухайте дитину;
⠀
побачте ситуацію очима дитини;
⠀
допоможіть дитині знайти власний вихід із ситуації;
⠀
ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, почути дитину, бути з нею, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми, здається, не існує;
⠀
сприймайте дитину як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями;
⠀
якщо ви не знаєте, що говорити, просто будьте поруч;
⠀
цікавтеся життям дитини:
- Як твої справи? Ти чимось засмучений(-на)? Що приємного сталося сьогодні?;
-Що тобі подобається? Розкажи про своїх друзів? Яку ти любиш музику, ігри? Я хочу послухати її з тобою/пограти з тобою? Тощо;
⠀
звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтесь, хто її друзі, чим вони займаються;
⠀
проявляйте цікавість до того, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується, з ким контактує, на які теми. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в інтернеті, використовуючи сучасні технології.
⠀
Сьогодні Міжнародний день протидії булінгу.
Пам‘ятайте, ми, дорослі, маємо захищати наших дітей
Немає коментарів:
Дописати коментар