Міжнародний день пам'яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі

Міжнародний день пам'яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі (International Day of Remembrance of the Victims of Slavery and the Transatlantic Slave Trade) відзначається щорічно 25 березня на протязі кількох останніх років. Відповідна резолюція Генеральної асамблеї вийшли 17 грудня 2007 року.

Мета цього міжнародного дня — зберігати пам'ять про трансатлантичну торгівлю людьми та рабство, а також роз'яснювати майбутнім поколінням причини і наслідки цих явищ. Не менш важлива мета — доносити до відома всіх людей інформацію про небезпеку, яку несе расова дискримінація. У зв'язку з цим, фахівці ООН створюють навчально-просвітницькі програми, яка спрямовується до навчальних закладів та громадських організацій.

Пам'ятні заходи, які проводяться в багатьох країнах 25 березня, присвячуються мільйонам людей, які стали свого часу жертвами рабства. Учасники програми намагаються зрозуміти, ким були ці люди, як склалися їхні долі, яку пам'ять вони змогли залишити про себе.

Трансатлантична работоргівля, яка тривала 400 років, стала наймасовішим в історії людства насильницьким переміщенням людей на велику відстань . За оцінками ЮНЕСКО, в ту епоху з Африки було вивезено 25-30 мільйонів осіб. Невільників заковували в кайдани і доставляли в країни Північної і Південної Америки. За чотири століття дно Атлантичного океану перетворилося в загальну могилу мільйонів людей, що не пережили важкий шлях. Крім того, мільйони людей померли після прибуття в пункт призначення — від мук і непосильної рабської праці.

На думку багатьох істориків початок процесу ліквідації системи рабства поклав день повстання рабів французьких колоній на острові Сан-Домінго, Гаїті - 23 серпня 1791 року. У міжнародному календарі цій даті приурочений «Міжнародний день пам'яті жертв работоргівлі та її ліквідації», який відзначається щорічно 23 серпня.

В міжнародному календарі присутня ще одна дата, яка відзначається щорічно 2 грудня. Це «Міжнародний день боротьби за скасування рабства», день, коли в далекому 1949 році Генеральна Асамблея ООН прийняла знамениту Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.

Рабство є безпрецедентною трагедією і однією з самих темних сторінок людської історії. Незважаючи на те, що рабство було скасовано і засуджено на міжнародному рівні, воно, як і раніше, існує в нових формах і зачіпає сьогодні мільйони людей в усьому світі. За даними ООН, щороку мільйони людей, в основному жінки і діти, стають жертвами обману і насильства, перетворюються на «живий товар» і зазнають експлуатації. Більш того в сучасному розумінні, на думку міжнародної спільноти, до поняття рабства тепер справедливо можна відносити і такі явища, коли людина, з тих чи інших обставин, змушена мати соціальний статус, який знаходиться нижче офіційно встановлених рамок і мінімальних статків.