Дисципліна в класі

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.

Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

Будьте привітними.

Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.

Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях  гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

Рекомендації вчителю щодо досягнення дисципліни на уроці

1.  Установіть межі дозволеного, еталони поведінки учнів для стандартних ситуацій: як входити в клас, як сидіти, відповідати на запи­тання, прибирати книжки, діставати олівці та інше. Зробити це треба перш ніж ви почнете сте­жити за дотриманням порядку. Учень повинен знати, у чому полягає прийнятна чи неприпус­тима поведінка, і тільки тоді від нього можна вимагати відповідальності за дотримання кон­кретних правил. Якщо правила й обмеження не визначені, то встановити порядок у класі не мож­на! Виявіть чітку послідовність у дотриманні встановлених правил і в застосуванні способів покарання.

2. Стежте за своєю мовою, розмовляйте зав­жди повільно, спокійним голосом. Почуття гніву й обурення — звичайне явище, але воно піддається контролю і зовсім не означає, що ви не любите дітей.

3. Намагайтеся тримати свої емоції в стані спокою, зміцнюючи нерви для того, щоб ви­тримати очікувані ексцеси. Звертайте увагу і ре­агуйте на будь-які вияви позитивної поведінки дітей, які б незначні вони не були. Хто шукає гарне, той обов’язково його знаходить.

4. Уникайте безупинного негативного реа­гування. Намагайтеся рідше говорити «ні», «припини», «не можна».

5. Відрізняйте форми поведінки, які вам не подобаються, від вияву особистих якостей дітей.

6. Намагайтеся розшифрувати сигнали, що попереджають про можливість вибуху в по­ведінці дітей. Спокійно втручайтеся в ситуацію.

7. Відповідайте рішуче і впевнено, коли учні відкрито кидають виклик непокори.

8. Учням потрібен вчитель, а не партнер по грі. Будьте завжди товариські, але не забувай­те, що фамільярність виховує неповагу. Ви мо­жете цілком успішно взаємодіяти з учнями, не перетворюючись на одного з них.

9. Завжди наполягайте на повазі до доросло­го. Учні повинні звертатися до вас чемно.

10. Не йдіть на поступки й компроміси, поступаючись своїми нормами, щоб бути попу­лярним і авторитетним.

11.  Пам’ятайте, що дитяча безвідпові­дальність — явище, що не має нічого спільного з відвертою непокорою, і тому боротися з нею потрібно спокійними методами.

12. Намагайтеся, щоб у вас був добрий зв’я­зок з учнями, так щоб вони могли знати, коли вони відповідають вашим очікуванням, а коли ні, поясніть, що ви очікуєте від учнів і наскільки вони відповідають цьому. Робіть це тоді, коли все йде добре, оскільки в такому випадку усе сприймається саме собою. Зворотний зв’язок сприяє встановленню гарної поведінки.

13. Не реагуйте на все занадто бурхливо, щоб незначна подія не перейшла у велике протисто­яння. Уникайте протистояння на очах в інших учнів. Немає більш неефективного методу впли­ву на людину, причому в будь-якому віці, ніж гнів і роздратування.

14.  Робіть серйозні кроки, якщо учень про­довжує погано поводитися і відмовляється ви­знавати дисципліну. Визначте можливу при­чину такої поведінки, емоційні конфлікти, роз­лад уваги, проблеми в навчанні.

Пропоную деякі поради:

• Проведіть нараду з вашими шкільними психологами, соціальним педагогом, класним керівником і іншими фахівцями, до яких ви можете звернутися, щоб розглянути проблеми, які виникли.

• Можна зробити професійний висновок і одержати рекомендації, як поводитися з цією дитиною.

• Можна надати дитині і її родині професій­ну консультацію.

• Може бути зроблений висновок, що ваша школа не цілком підходить для окремої дити­ни, і досягнуто домовленості з батьками про її перехід у такий навчальний заклад, умови яко­го будуть іншими.

15. Будьте прикладом самодисципліни. Гар­ної поведінки учні в більшості випадків не вчать­ся, а переймають її.

16. Будьте зібрані. Нехай усе має своє місце. Нехай усі матеріали будуть у вас напохваті. Від одного виду діяльності до іншого переходьте поступово. Підтримуйте чистоту і порядок.

17. Готуйтеся до уроку заздалегідь, так, щоб учні були досить завантажені протягом усього часу занять. Нехай у вас завжди будуть альтерна­тивні плани й матеріали. Плануйте вашу роботу і дотримуйтесь розробленого плану. Будьте до­сить гнучкими, щоб, якщо вам не вдається зро­бити усе, що ви спланували, ви не відчували при­гніченість.

18.  Поводьтесь так, щоб було видно, що ви — керівник. Виявляйте рішучість. Будьте господарем ситуації. Умійте направляти. Ви є вчитель, і учні очікують, щоб ними керували. Вони швидко розпізнають нерішучість, дезорганізаційність. Відсутність гарної підготовки і чітких розпоряджень є стимулом до поганої по­ведінки.

19. Створюйте умови, щоб навіть найбільш «важкі» учні отримали можливість відчути себе лідерами. Це позитивно впливає на позицію учнів і на їхню поведінку.

20. Моделюйте з учнями, як долати кризові ситуації, розчарування, гнів. Завжди будьте добрим прикладом як у слові, так і в справі, особливо коли не все добре вдається.

21. До учнів завжди виявляйте ввічливість і повагу, зберігаючи приємний голос, використо­вуючи ввічливі слова.

22. Будьте послідовні. Ніщо так не бенте­жить учня, як мінливість у настрої і діях учи­теля. Це викликає у дітей негайне бажання ви­пробувати межі дозволеного, що спричиняє до конфлікту в класі.

23. Не дратуйте учнів. Причиною роздрату­вання є незнання того, що від них очікують, непослідовні дії вчителя, несправедливе поводжен­ня з учнями, неможливість висловити власну думку, догодити.

24. Стримуйте свій гнів. Якщо ви відчуває­те, що у вас виникає роздратування, усіма си­лами прагніть не дати вашим почуттям вийти з-під контролю і розслабтеся, нехай рухи ста­нуть ненапруженими, жести — повільними і го­лос — тихим.

25. Уникайте вимог, що неможливо вико­нати. Потрібно бути абсолютно впевненим у тому, що дитина здатна виконати те, що від неї вимагають. Ніколи не карайте учня за те, що він погано встигає в школі через те, що йому не вистачає здібностей до навчання. Звичайно, за умови, що всі подібні дії ненавмисні. Вису­вання вимог, яких дитина не може виконати, створює ситуацію нерозв’язного конфлікту, з якого вона не бачить виходу. Така ситуація не­минуче завдає шкоди емоційній сфері людини. Ставте мету перед вашими учнями. Проводьте цікаві уроки, відповідні віку учнів.

26.  Робіть виклад матеріалу яскравим, за­хоплюйте учнів за допомогою різноманітних методів, наочності й змістовності. Не звикайте до рутини. Будьте обережні, щоб, спонукуючи, не перезбудити учнів. Велике розмаїття на од­ному уроці не приносить користі, оскільки не дозволяє вам належним чином зосередитися на одній темі.

27.  Пам’ятайте, що різні учні вимагають різних методів навчання через властиві їм мож­ливості й особливості.

28. Надайте учням достатню можливість ви­бору середовища різних завдань і видів діяль­ності. Учні найкраще виконуватимуть те, що їх особисто цікавить і більше відповідає здібностям.

29.  Направляйте мислення учнів на вищі рівні. Вимагайте, щоб учні не просто запам’я­товували й ідентифікували інформацію, але вміли аналізувати, давати оцінку і застосовува­ти вивчений матеріал на практиці.

30. Надавайте учням можливість працювати в групах. Прагнення виглядати в очах інших на належному рівні може бути позитивним сти­мулом до гарної поведінки.

31. Нехай вашими діями керує любов! Взає­мини, засновані на щирій любові і прихильності, звичайно, складаються правильно, навіть незва­жаючи на неминучість окремих помилок і прорахунків з боку вчителя.