День ООН

День ООН - це день народження Організації Об'єднаних Націй.

Глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років), Міжнародний Суд, Економічна і соціальна рада; Рада з Опіки; штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.

Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна). Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. З 14 липня 2011 року має 193 держави-члени. Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через їх невизнання.

Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська.

Організація Об'єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина планети як організація, яка здатна покласти край насильству, сприяти розвитку націй і забезпечити рівність всіх народів, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Традиційно цього дня в усьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням, а в залі Генеральної Асамблеї відбувається міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об'єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації спілкується з різними містами світу.

Організація Об'єднаних Націй в Україні

Виставка до Всесвітнього дня ООН  

Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів

«Боротьба за ліквідацію бідності - один із головних моральних викликів нашого часу – не може залишатися метою одиниць; вона повинна стати покликанням для багатьох. У цей Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності я закликаю всіх приєднатися до цієї боротьби. Разом ми можемо досягти реального і значного прогресу у справі ліквідації убогості. (Витяг з послання Генерального секретаря ООН з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію бідності, 17 жовтня 2006 року.)

Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день більше ста тисяч чоловік зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.

З того часу люди самих різних станів, переконань і соціального походження щорічно збираються 17 жовтня, для того щоб підтвердити незмінність своєї позиції і продемонструвати солідарність з незаможними. Такі ж пам’ятні камені були встановлені у багатьох країнах світу, і вони є місцем зібрання для проведення Дня. Один такий камінь знаходиться в саду Центральних установ Організації Об’єднаних Націй, і саме біля нього проводиться урочиста церемонія, щорічно організована Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку.

Своєю резолюцією, прийнятою 22 грудня 1992 року, Генеральна Асамблея оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію убогості і закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.

В резолюції Асамблея закликала міжурядові і неурядові організації надавати країнам, на їх прохання, сприяння в організації національних заходів у зв’язку з проведенням Дня і просила Генерального секретаря вживати необхідних заходів в рамках наявних ресурсів для забезпечення успішного проведення Дня Організацією Об’єднаних Націй.

День 17 жовтня - це день, коли світ може активно привернути увагу до тягот і лих осіб, що живуть у злиднях, коли вони можуть привселюдно заявити про свої проблеми, і коли можна визнати, що незаможним належить головна роль у справі боротьби з убогістю. З самого початку проведення Дня його найважливішою складовою частиною була участь в ньому самих представників бідних верств населення. Проведення Дня 17 жовтня свідчить також про прагнення людей, що живуть у злиднях, використовувати свій досвід і знання з метою сприяння викорінення бідності.

Міжнародний день білої тростини

Міжнародним святом «День білої тростини» визнано ще в 1969 р. в Коломбо (США). Це відбулося на загальних зборах Міжнародної федерації сліпих, яку надалі змінив Всесвітній союз сліпих. У всесвітньому масштабі цей день відзначався з 15 жовтня 1970 року. Цей День служить нагадуванням суспільству про існування людей з обмеженими фізичними можливостями, про солідарність і про допомогу.

Біла тростина, як символ незрячої людини, бере початок в 1921 році. У Брістолі (Великобританія) жив молодий професійний фотограф на ім’я Джеймс Біггс. Після аварії він втратив зір. Треба було починати нове життя, і він став вчитися самостійно ходити по місту за допомогою тростини. Але незабаром він зрозумів, що на його чорну тростину не реагують ні перехожі, ні водії. Тоді він пофарбував тростину в білий колір. І вона стала помітна. Це нововведення підхопили всі незрячі не тільки Англії, але і всієї Європи, Америки, та ін.

Нагадаємо, що у офіційному календарі Всесвітньої організації охорони здоров’я також є «Міжнародний день сліпих», який проводиться 13 листопада і зв’язується з днем народження Валентина Гаюї - засновника тифлопедагогіки, першого творця навчальних закладів для сліпих у Франції.

У 1992 році Світовий союз сліпих виступив з ініціативою відзначати 15 жовтня як День білої тростини об’єднаних націй, але позитивного рішення досі немає.

Зараз Міжнародний день білої тростини відзначається в багатьох країнах світу. Союзи сліпих намагаються в цей день спільно зі зрячими продити відповідні акції, спрямовані на посилення інтеграції незрячих в суспільство. Вони прагнуть у першу чергу зацікавити громадськість та засоби масової інформації звернути увагу влади на проблеми людей з обмеженим або втраченим зором.

World Mental Health Day

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) відзначають 10 жовтня з 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки ВООЗ.

Психічні розлади можуть вказувати на наявність багатьох інших проблем зі здоров’ям або навпаки — можуть викликатися цими проблемами. Вони можуть виникати у будь-якому віці у людей, які представляють найрізноманітніші культури.

Психічне здоров'я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства. І фізичне здоров'я неможливе без психічного здоров'я.

Психічне здоров’я – це рівновага та сталість психіки людини, адекватне сприйняття реального світу; нормальна діяльність вищих психічних функцій. Психічне здоров’я стосується розуму, інтелекту та емоцій. Основою психічного здоров’я вважають стан загального душевного комфорту, який адекватно регулює поведінку людини в процесі життєдіяльності. Важливо, щоб кожна людина, формуючи спосіб життя, дбала про свій задовільний психічний стан.

25% людей потребують допомоги спеціалістів з вирішення проблем, пов’язаних з незадовільним станом власного психічного здоров’я.

За даними ВООЗ, на психічні захворювання в наші дні страждають більше 450 мільйонів осіб, а в західних країнах кожна сьома людина є або параноїком / шизофреніком, або схильна до депресій і алкоголізму.

Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості.

В Україні 1,2 млн. жителів (більше 3 % усього населення) страждає психічними розладами, і цей показник з кожним роком зростає.

Не перший рік Україна займає перше місце за кількістю психічних розладів у Європі – майже 2 мільйони українців щороку стають пацієнтами психіатричних лікарень. За оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець.

Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність. За статистикою, на заході країни частіше хворіють заробітчани, в центральній Україні – ліквідатори аварії на ЧАЕС, на сході – шахтарі. Інвалідність від психічних захворювань вийшла на друге місце серед інших захворювань.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які лідируватимуть за кількістю людських працевтрат, пов’язаних з цими захворюваннями. Психічні розлади обженуть у цьому плані навіть серцево-судинні захворювання, які нині традиційно тримають пальму першості у структурі захворювання населення земної кулі.

Психічне здоров’я кожного в першу чергу залежить від нього самого і його близьких. Задача кожної сучасної людини зберігати свою душевну рівновагу, бути готовою до стресових ситуацій, і за необхідності звертатися за допомогою, а не пускати на самоплив симптоми перевантаження, депресії, емоційної нестійкості.

Зберігайте власне психічне здоров’я та пам’ятайте про людей з психічними розладами, які поруч.

Міжнародний день ненасильства

Тренінг на тему: «Ми проти насильства»

Мій улюблений світ — без насильства,

Без жорстокості, болю і зла,

Де народом заспівана пісня

Містить тільки хороші слова…

І. Супрун

Мета: формувати в молодіжному середовищі позитивний імідж здорової людини, діагностувати форми насильства та виявляти дітей, які перебувають у несприятливих умовах, в екстремальній ситуації, ознайомити з різними видами насильства.
Основні завдання нашого тренінгу: усвідомити факти насильства щодо себе та інших, нейтралізувати думку «таке тільки в мене трапилось», навчити учасників говорити про насильство. Також обов’язковим є повідомлення наприкінці заняття адрес і телефонів, за якими слід звертатись по допомогу.

Вік: 11-12 років.

Час: 90 хв. (2 уроки).

Матеріали: 4-5 аркушів ватману; бейджики; журнали, з яких можна вирізати картинки, аркуш паперу формату А4 на кожного, клей, ножиці, маркери.

Вправа «Моє ім’я»

Назвіть своє ім’я, особливості вашої поведінки чи зовнішності, які починаються з тієї самої літери, що й ваше ім’я.

Правила

Група формулює правила, за якими планує працювати. Якщо учасники не вказують якогось із основних правил, ведучий/тренер називає його сам.

Очікування

Запис та озвучення очікувань учасників від тренінгу.

Гра «Поміняйтесь місцями»

Вправа на розігрів групи, активізацію.

Ведучий пропонує якомога швидше помінятись місцями (не домовляючись) тим, хто: має руде волосся, любить морозиво тощо. Називайте ознаки, притаманні якомога більшій кількості учасників.

Діти 11-12 років, намагаючись зайняти місце, частіше за все не звертають уваги на інших, тому можливі зіткнення на шляху до вільного стільця, штовхання. Слід обговорити почуття обох сторін умовної сутички, наголосити, що, піддаючись прагненню досягти бажаної мети, не потрібно забувати про своїх друзів.

Вправа «Колаж почуттів»

Кожній дитині пропонують зробити (з фотографій, картинок із журналів) колаж будь-якого почуття, що стосується насильства. Потім учасники вгадують, яке це почуття, яким чином отримана картинка виражає його, хто зображений на колажі — жертва чи людина, котра скоїла насильницький акт. Якщо діти побачили в цих ілюстраціях інші почуття, запропонуйте їм пояснити свою думку.

Тест «Насильство»

Цей елемент зустрічі є не лише діагностичним, а й активізує знання учасників тренінгу, що допомагає провести наступний етап не лише методом міні-лекції, а й методом мозкового штурму.

Ведучий. Дайте відповіді на запитання («так» або «ні»), наведені нижче.

1. Чи карають фізично твоїх друзів їхні батьки?

2. Тебе ображають твої брат чи сестра?

3. Чи було так, що батьки ставилися до тебе байдуже?

4. Чи було так, що близькі родичі ставилися до тебе байдуже?

5. Твої батьки лають тебе?

6. Чи можеш ти сказати про свою родину, що вона неприязно ставиться до тебе?

7. Чи траплялося так, що вдома з тебе насміхалися?

8. Чи є в тебе знайомі, чиї батьки знущаються, постійно ображають їх?

9. Чи були ви вдома свідками насильства (фізичних ушкоджень)?

Міні-лекція «Що таке насильство?»

Можна виділити чотири типи жорстокого поводження з дітьми.

1. Фізичне насильство — невипадкове завдання тілесних ушкоджень.

2. Сексуальне насильство — використання людини для отримання сексуального задоволення.

3. Занедбаність — нездатність батька або особи, яка доглядає за дитиною, забезпечити основні потреби дитини в їжі, одязі, житлі.

4. Психологічне насильство — відсутність у родині доброзичливої, здорової атмосфери. Може виявлятися у:

• зневазі — послідовній нездатності батьків чи особи, яка здійснює догляд, забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, турботу;

• жорстокому поводженні — хронічних приниженнях, образах і висміюванні дитини, знущанні з неї.

Груповий малюнок «Насильство»

Запропонуйте зробити спільний малюнок на задану тему, розподілити ролі у процесі створення.

Завдання вчить домовлятись і дає психотерапевтичну можливість спостерігати, яку стратегію використовує кожна дитина, а також сприяє зближенню учасників групи. Ця вправа може стати початком відреагування.

Вправа «Скульптура».

Необхідно з учасників сьогоднішньої зустрічі зробити скульптуру, використовуючи всіх як глину. Назва скульптури — «Ми проти насильства».

Обговорення.

Підсумок

— Де ви можете застосувати отримані сьогодні знання?

— Чи виправдались ваші очікування?

— Що найбільше запам’яталося?

— Яку частину заняття ви бажали б змінити?

Прощання «Передай імпульс по колу»

Учасники зустрічі стають у коло та беруться за руки. Потиском по колу передають «імпульс», на знак єдності та прощання.

Міжнародний день людей похилого віку

Людина, яка дожила до похилого віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це по милості Божій вдалося. Далеко не всім дано таке величезне досягнення і благовоління відчути мудрість своїх років. Скидати з рахунків людину, яка досягла певного солідного віку абсолютно нелюдяно. Літній вік людини - зовсім не означає, що він вже на багато що не здатний, як раз навпаки, то що може літня людина, рідко здатний зробити більш молодий і мова зовсім не про сили і енергію, яка властива молодому поколінню, але про досвід і терпіння , наполегливість та здатність досягати поставлених завдань, ментальної гнучкості й толерантності, яка присутня в достатку у більшості літніх людей.

Міжнародний день людей похилого віку, що відзначається щорічно в усьому світі 1-го жовтня, виник з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН 14-го грудня 1990-го року, резолюція № A/RES/45/106. До цього День людей солідного і поважного віку стали відзначати спочатку в Європі, потім свято було підхоплено Сполученими Штатами і до кінця 80-х років воно поширилося по всьому світу. Однак його остаточне офіційне затвердження на міжнародному рівні було викликано не тільки його популярністю. Одним дуже сумним фактором стало ще одна глобальна подія - зниження внесків в спеціальний Цільовий фонд з проблем старіння ООН, на тлі стрімкого старіння населення по всьому світу. Це зовсім не парадоксальне явище, але яскраво сигналізує про падіння моральних і культурних цінностей у нашому суспільстві.

У наймудрішою книзі на землі, в Біблії, Святому Писанні, відкрито говориться про те, що від нашого ставлення до наших батьків і матерів безпосередньо залежить наша власна тривалість життя на цій землі. Зневагою до проблем літніх людей ми сіємо свої власні майбутні проблеми. Генеральна Асамблея ООН закликає уряди і влади, громадські організації та бізнес структури, а також всіх людей на землі звернути і зосередити свою увагу на сприянні у вирішенні проблем літнього покоління. Наше цивілізоване суспільство - це суспільство для всіх віків. Нашими спільними зусиллями цілком можливо забезпечити, не тільки щоб ми жили довше, але й щоб наше життя було більш якісним та повноцінним, різноманітним і приносило глибоке задоволення.

З Міжнародним днем людей похилого віку!