День усиновлення

Дитина, яку колись кинула сім’я, залишається сиротою до самої смерті. Харукі Муракамі

30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові, а також їхньої матері Софії, відзначається День усиновлення в Україні. Цей день є символом милосердя і добра по відношенню до людей. Днем заснування свята є 30 вересня 2009 року.

В день, коли на світ з’являється малюк, щасливі батьки сяють посмішками. Нові незвичні ролі — мама, тато… Вони відчувають себе іншими людьми — відповідальнішими, дорослішими, досвідченішими. Але є батьки, які стають мамами і татами не в момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трішечки підріс, набув свого життєвого досвіду, навіть, зневірився у тому, що на світі є добрі та люблячі дорослі батьки, які прийшли до батьківства шляхом усиновлення.

Батьківство — це велике щастя, і разом з тим велика жертовність. Це безмежне розуміння та бажання принести дитині трепетну мить радості. Це горе, поділене на кожного члена родини, та щастя, помножене на всіх. Родина, в якій є усиновлена дитина – це родина назавжди. На щастя, кількість українців, які хочуть усиновити дитину, з кожним роком збільшується. Щодня в країні народжується  50  дітей, які залишаються сиротами, і в цей же час в Україні щодня всиновлюють  60  дітей.

Ця позитивна динаміка свідчить про те, що сучасне суспільство стало гуманнішим. Однак на тлі цього зустрічається все більше випадків, коли батьки відмовляються від своїх малолітніх дітей або ж їх позбавляють батьківських прав органи влади за неналежний догляд за дитиною.

В День усиновлення на Україні прийнято дякувати від імені всього суспільства усиновителям, співробітникам дитячих будинків та комісій з усиновлення. День усиновлення на Україні є ще одним важелем захисту прав дітей, які позбавлені батьківської опіки.

Усиновлення – тема надзвичайно публічна. Це пріоритетна форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Практично усиновлення є формою влаштування дитини шляхом юридичного заміщення її функціонально деформованої біологічної сім’ї іншою. Основним завданням такого заміщення є подолання процесу «соціального відторгнення» дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, з боку суспільства, залучення її до нормального процесу природного буття, але у складі іншої сім’ї, а іноді навіть і під іншим іменем.

Турбота про них – наша спільна задача, обов’язок суспільства, держави. Розвиток дитячої охорони здоров’я, забезпечення права дітей на отримання якісної освіти, збереження і розширення мережі соціально-культурних і спортивних закладів є пріоритетними напрямами соціальної політики.

ДЕРЖАВНІ  ДІТИ

Чому  на цій землі так зла багато,
І за чиї  гріхи, земні і неземні,
У дитбудинках плачуть немовлята,
Безвинно-винні крихітки малі.
Такі  беззахисні, нікому не потрібні,
Хоч не просилися на цей жорстокий  світ,
Покинуті, забуті кимось ніби,
Ростуть собі, як при дорозі глід.
Ростуть вони без ласки, без любові,
В державних ліжечках, державних пелюшках,
І засинають  так, без колискових,
І не на рідних, маминих руках.
Та  час біжить, і діти підростають,
А в оченятах недитячий біль.
І день-у-день з віконця виглядають,
Свою  матусю, і нікого більш.
А інколи, забившись у куточок,
Здригаючись в холодній темноті,
Як ті від гілочки відірвані листочки,
Маленькі  тільця плачуть в самоті.
Хоч все в них є, доглянуті і ситі,
Книжок  багато, забавок, дітей,
А їм так хочеться всім серцем притулитись
До  найдорожчих, маминих грудей.
А де ж та мама, та бездушна жінка?
Як  може жити у такім гріху?
Свідомо зрадивши свою кровинку,
Подарувавши долю їй гірку?
О мамо, мамо, з ким ти ділиш радість?
І як марнуєш  молоде життя?
Тобі  все байдуже, та у самотню старість
Не  раз згадаєш кинуте дитя.
І поміняє все місцями доля,
І серце в розпачі і тузі защемить,
Та  буде пізно вже шукати доню,
Щоб сиву голову до ніг її схилить.
О, Боже справедливий, чому так є на світі?
Сідають бузьки не на ті дахи,
А без  війни осиротіли діти,
Несуть  свій хрест не за свої гріхи.
Тож будьмо милосердні, добрі люди!
Державні  діти — то наш спільний біль.
Нехай і їх життя щасливим буде,
А їхні сльози — не чужі, — мої.

Забезпечити кожній дитині гідне життя – першочергове завдання дорослих: батьків, найближчого оточення, відповідних служб.

Всенародний День Батька

У третю неділю вересня в Україні відзначається Всенародний День Батька.

Чи можливо дати чіткі визначення і характеристики ролі батька для сім’ї, рідних і близьких, для держави і суспільства в цілому? Важко сказати. Швидше за все у кожному конкретному випадку вони будуть зовсім різні, проте всі ці можливі формулювання буде об’єднувати одна абсолютно чітка риса - любов і відповідальність. Всенародний День Батька в незалежній Україні ще порівняно молоде свято, що отримало путівку в життя 18-го вересня 2009-го року, але в цьому є щось, що не можна передати словами. Молода, визнана як така, що цілком відбулася, вже більш ніж юна держава стверджує свої, вже давно визнані в усьому світі, загальнолюдські цінності, показуючи свою зрілість і вдячність непорушним і фундаментальним поняттям людської природи нашого буття. Як колись, 19-го червня 1910-го року, це зробила місіс Додд, американка з міста Спокан (штат Вашингтон), яка вважається засновницею цього чудового свята.

В наші дні, за даними проекту WebPlus.info, День Батька відзначається в багатьох країнах світу на офіційному рівні. В Україні ініціаторами цього свята виступили МГО «Міжнародний Центр Батьківства» та Всеукраїнський громадський комітет з підтримки сім’ї та відповідального батьківства за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Під час прес-конференції, що проводилася ініціаторами Всенародного Дня Батька в Україні 18-го вересня 2009-го року в УНІАН, було оголошено, що кожну третю неділю першого осіннього місяця (вересня) стає датою, коли українське суспільство виказує своє особливе шанування цим загальнолюдським сімейним і державним цінностям.

Вся українська спільнота неухильно прагне до моделі доброго і турботливого батька. Навіть не дивлячись на те, що сьогодні на батьків під іноді покладено основне матеріальне забезпечення родини, не можна, щоб це йшло в розріз розвитку та збереження здорових стосунків в рідній сім’ї. Так закладено Богом споконвіку, що Батько є відповідальним не тільки за елементарне зачаття, але і збереження життя дитини, її виховання і духовну настанову. Звичайно ж це відбувається в тісному партнерстві з мамою, яка також бере активну участь у всіх цих процесах, але навіть для неї її чоловік і батько їхніх дітей не рідко є опорою і підтримкою, яку може забезпечити тільки любов і турбота Отця .

Ми також в цей Всенародний День Батька в Україні приєднуємося до привітань всім українським батькам та бажаємо їм Божих благословень в усьому! Зі святом Вас!

10 наукових порад, щоб додати дітям щастя

Шляхів ощасливити дитину вдосталь, але наука скупо надає лише декілька порад, які, напевно ж, діють. Про десять наукових порад для батьків повідомляє Live Science.

Смійтеся! Жарти допомагають

Жартуючи зі своїм чадом, ви сприяєте його соціальному успіху в майбутньому.

Коли батьки жартують і всіляке таке вигадують, малюк отримує інструменти для:

·        креативного мислення

·        пошуку друзів

·        керування стресом.

Отож, деколи навіть блазнюйте — і діти віддячать вам. Але, звісно, пізніше — коли виростуть.

І не плутайте жарти з обманом, будьте щирими. Випромінюйте позитив Негативно ставлячись або грубо поводячись зі своєю дитиною, батьки ризикують нажити собі проблеми пізніше. Як не прикро, але дитяча агресивність, набута до п’яти років, транслюється на пізніший вік, скоюючи лихе навіть у романтичних стосунках. Отож, якщо ви ненароком виявили себе замкненим у колі «сердиті батьки — сердита дитина — сердиті батьки», спробуйте його розірвати першим. Хіба ж не хочеться полегшити собі життя? Окрім того, оптимісти успішніші в житті.

 Розвивайте самоспівчуття

Знайте: батьківське відчуття провини самотвірне, тому уникайте його припливів.

Натомість самоспівчуття — дуже важливий життєвий навик, що допомагає людині справлятися з проблемами. Самоспівчуття формують такі елементи, як:

·        усвідомленість — здатність без спеціальних зусиль керувати думками та емоціями

·        людяність — здатність до емпатії, співпереживання

·        власна доброта — здатність визнавати свої помилки, поблажливість до особистої недосконалості.

Батьки мають розвивати самоспівчуття, щоб долати різноманітні складнощі виховання. Адже батьки можуть бути зразком для своєї дитини?..

Відпускайте!

Щойно дитина заявляє про бажання жити незалежно, самостійно — ліпше дати їй такий шанс.

Першокурсники, про яких батьки «ретельно дбають», більш тривожні, заклопотані і, на жаль, не схильні до нового досвіду — на відміну від тих першокурсників, чиї батьки мало переймаються, як живе їхнє чадо після закінчення школи.

Звісно, це не означає, що після 18-го дня народження слід негайно виставити сина чи дочку за двері… Але якщо ви вже підловили себе на суперечці про найбільш перспективні професії, то, можливо, час відступити.

А до того, з раннього віку, всіляко підтримуйте дитячу самостійність. Віра в себе та впевненість у своїх силах значно залежать від того, як реагують батьки на кожну горду заяву дитини «Я сам!»

Плекайте шлюб

Якщо ви середньостатистична пара, уникайте можливості розбігтися хто куди, щойно народиться дитина.

Сімейні негаразди, а особливо процес розлучення, можуть зумовити у дитини проблеми зі сном. Так, під час досліджень виявлено зв'язок між проблемами шлюбу, що почалися, коли дитині було дев'ять місяців, та порушеннями сну у неї в півторарічному віці.

Дбайте про психічне здоров’я

Запідозрили в собі депресивні стани? Зверніться по допомогу.

Дослідники стверджують, що депресивні матері емоційно черстві, зрештою, не схильні адекватно задовольняти нагальні дитячі потреби. Натомість у дітей поступово наростає тривожність, а в дошкільному віці вони стають дедалі неврівноваженими.

Матері, будьте добрими зі своїми синами

За довірливих взаємин із матір’ю у хлопчаків менша схильність до забіякуватості.

Дослідники стверджують, що теплі, прихильні взаємини з матір’ю важливіші для розвитку позитивних соціальних навичок сина, аніж доньки. Окрім того, син такої матері буде успішнішим у побудові романтичних стосунків із протилежною статтю.

А якщо загалом, то взаємини батьків та дітей визначають ставлення останніх до світу в майбутньому.

Не переймайтеся незначною нахабністю

Підлітки, які дещо обурливо спілкуються з батьками, зазвичай менше підпадають під уплив вулиці.

Іншими словами, автономія вдома культивує автономію поміж друзяками. Тому не вельми переймайтеся, якщо ваш підліток деколи перебирає міру. Хоча… міру слід відчувати, щоб взаємини у сім’ї не переросли в змагання хто кого.

Підлітки потребують самоутвердження, але й так само потребують батьківської підтримки.

Не прагніть досконалості

Ніхто не досконалий, тому не картайте себе, якщо так сталося, що ви не перфектні батьки.

Згідно з результатами досліджень, батьки, які переймаються загальнолюдськими прагненнями досконалості, частіше переживають стресові ситуації та стають менш упевненими у своїх «педагогічних» здібностях.

І — о диво! — якщо ви розслабитеся, то, можливо, знайдете себе у батьківстві.

Знайте, зрештою, ваших дітей

Усяк переконаний, що знає, як буде ліпше для його дитини. Але ви не остання інстанція!

Дослідження свідчать, що діти, до яких прислуховуються їхні батьки, наполовину менше схильні до тривожних та депресивних станів, аніж діти авторитарних батьків.

Слід зауважити також, що діти, які мають проблеми з самоконтролем, потребують дещо більше допомоги від своїх мами й тата. У такому разі будьте обережними, щоб ненароком не нашкодити своїй дитині.

І який вихід? Стежте за настроєм своєї дитини, щоб вчасно її підтримати.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/187-qqq-16-m8-17-08-2016-10-naukovih-porad-shchob-dodati-dtyam-shchastya

Міжнародний день благодійності

«Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра — і все ж твори добро!»

Мати Тереза

5 вересня з 2013 року у світі був започаткований Міжнародний день благодійності. Дата була обрана не випадково, так як 5 вересня 1997 року померла Мати Тереза. В 1979 році вона була нагороджена Нобелівською премією миру «За боротьбу з бідністю та за допомогу людям». До 1996 року під її керівництвом діяли 517 доброчинних місій в понад 100 країнах.

Міжнародне співтовариство на рівні Генеральної Асамблеї ООН глибоко стурбоване тим фактом, що злидні як і раніше зберігаються практично у всіх державах світу. Це стосується насамперед країн, що розвиваються, але часто створюється враження, що подібні явища не залежать ні від рівня економічного, культурного чи соціального розвитку. Деякі сміливі заяви з приводу того, що сучасне суспільство цілком здатне подолати, в перебігу найближчих 15-20-ти років, то негативне явище, яке мається на увазі під поняттям злиднів, коли хтось живе за межею бідності, багатьом здаються наївними висловлюваннями.

Злидні супроводжують нас з незапам’ятних часів і можуть бути обумовлені різноманітними причинами і обставинами, залежними і абсолютно незалежними від людини. Вони схожі на якесь випробування і нашу, на жаль, іноді гідну спадщину. Вони небезпечні і непередбачувані. Вони уособлюють собою щось жахливе і зовсім не бажане. Єдина ефективна зброя проти них – це благодійність. У сучасному розумінні благодійність не сильно відрізняється від тих понять і принципів, які були притаманні цьому явищу протягом всієї історії нашого людства. Творити благі і добрі безкорисливі справи, милосердя чинити тим, хто потребує цього особливо, завжди було гідним і шанованим заняттям.

Ідея внести «День благодійності» в офіційний державний або міжнародний календар, за даними проекту DilovaMova.com, не нова. Приміром, 13-го грудня 2007-го року Президентом України, згідно до Указу №1220/2007, другу неділю грудня було зроблено офіційним днем, присвяченим благодійності на державному рівні. Офіційний «Міжнародний день благодійності» був затверджений дещо пізніше, 17-го грудня 2012-го року на 58-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що відображено у відповідній резолюції № 67/105 і відзначається 5-го вересня. Той факт, що сучасне співтовариство усвідомило необхідність і цінність благодійності в процесах розвитку і зміцнення нормальних людських взаємин, радує і безперечно є дуже позитивним зрушенням в офіційній міжнародній політиці.