У цьому документі задекларовано наступні принципи:
рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно
від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя,
свободу та особисту недоторканість; заборона рабства и работоргівли; заборона
катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність;
рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних
арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право
на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на
шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори;
право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на
працю тощо.
Коли вимовляємо вираз «права людини», зазвичай йдеться про невеликий набір прав і свобод, які найчастіше називають фундаментальними правами та свободами. Без дотримання цих прав неможливе нормальне існування та розвиток людини в суспільстві. Часто їх також називають конституційними правами, тобто такими, що закріплені в конституціях держав. Було б неправильним вважати перелік фундаментальних (або ж конституційних) прав і свобод є незмінним: він різниться від конституції до конституції, від одного міжнародного документу до іншого. Але все ж таки існує чіткий перелік основних прав людини. Його закріплено в Загальній Декларації прав людини, прийнятій ООН 10 грудня 1948 року.
Від 1950 року, цього дня у світі й відзначають
Міжнародний День прав людини. В цей день проводиться пленарне засідання ООН і
всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист
людських прав і свобод, а Норвезькій Нобелівський комітет в Осло вручає 10
грудня Нобелівську нагороду миру.
За оцінкою експертів, положення Конституції України повною мірою відповідають Загальній декларації прав людини.
Відео "Права людини"
Відео "Права людини: iсторія"
Немає коментарів:
Дописати коментар