Мета: розвиток толерантності, виховання терпимості та
розуміння індивідуальності кожної особистості, соціальної групи. Показати
хибність ставлення до інших на основі сформованих стереотипів та як впливають
вони на життєдіяльність та відносини. Допомогти з’ясувати сутність різних видів
соціальних взаємин, їх взаємозалежність та власне ставлення до них.Хід заняття з елементами тренінгу
1. Вступне
слово
Жила була на світі одна сім’я. Так багато було в ній
дітей, онуків, невісток, зятів, що займала ця сім’я всю територію села. А якою
дружною булла ця родина! Ніколи не сварилися, усі допомагали один одному. Почув
про таку сім’ю імператор, не повірив і сам вирішив перевірити, чи правду кажуть
люди. Приїхав він до села і зрадів: навкруги чистота, краса, мир і спокій.
Добре дітям – все в них є, спокій стареньким – їх добре доглядають. Вирішив
імператор дізнатися, як змогли досягнути такого життєвого рівня мешканці цього
села, прийшов до голови роду й запитав: «Розкрий мені секрет, чому такий мир і
спокій панують у твоїй сім’ї?». Голова роду узяв аркуш паперу і довго щось писав,
потім подав лист імператору. Три слова були написані на аркуші: «Любов,
прощення, терпіння». І в кінці аркуша зазначив: «Сто разів любов, сто разів
прощення, сто разів терпіння». Прочитав імператор і здивовано перепитав: «І
все?». «Так, – відповів голова роду, - це і є основа життя всієї сім’ї». І,
замислившись, сказав: «І всього світу також».
Питання для
учасників
Здогадалися, про що ми будемо говорити на сьогоднішній
нашій зустрічі? (учасники висловлюють свої думки).
2.
Інформаційне повідомлення
Мета: ознайомити з поняттям «толерантність», ознаками
толерантності.
Таке незвичне для нашого сприймання слово «толерантність»
- означає терпимість. Слово походить від лат. «tolerance», що означає терпіти,
добровільно переносити страждання при переміщенні чогось важкого. Але в
сучасному суспільстві воно доповнене ще й іншим, духовним відтінком. До нашого
словника це слово потрапило після його активного вживання в англійській та
французькій мовах. І що є дуже цікавим – у багатьох мовах народів світу тлумачення
цього слова дещо відрізняються, але об’єднуються певною м’якістю смислових
визначень – це: прощення, визнання, співчуття, здатність визнавати відмінність
інших, готовність до примирення, поблажливість.
Планета Земля – наш спільний дім, який населений багатьма
народами. Кожен народ має свої звичаї, свою культуру, але ми, як сусіди,
повинні діяти один стосовно одного в дусі миролюбства, згоди. Лише за таких
умов можливий мир на планеті. Толерантність набуває особливого значення в наш
час, коли відбуваються сутички в суспільствах, конфлікти міжнаціонального та
міждержавного рівнів. Чому це відбувається? Люди не погоджуються з позицією
інших, яка не збігається з особистою, реагують занадто агресивно. Тому важкою,
із гострими шипами стає дорога до компромісу («компроміс» (від лат. згода,
угода) – це чинник зближення людей, і провідну роль тут відіграє
толерантність).
Отже, толерантність – це повага, сприйняття та розуміння
культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості,
визнання її прав. Від народження всі люди рівні, незалежно від статі, віку,
расової та національної приналежності, фізичного стану. У кожного є право на
місце під сонцем, кожен із нас повинен поважати право людини на несхожість і
рівність. Як стверджував німецький учений, біолог Г. Вінклер: «Уміння миритися
з недосконалістю інших є ознака справжньої гідності». Представники всіх
світових релігій і конфесій звертаються до людей із проханням проявляти
людяність (найвідоміші релігії, крім християнства, до якого відносимося й ми –
це – іслам, буддизм тощо). Отже, християнство проголошує: «У всім, як хочете,
щоб з вами поступали люди, так поступайте і ви з ними». Буддизм говорить:
«Людина може виразити своє ставлення до родини і до друзів п’ятьма способами:
великодушністю, доброзичливістю, відношенням до них, як до себе, і вірністю
своєму слову». Подібними закликами є ідеї ісламу: «Ніхто з вас не стане
вірянином, поки не полюбить свого брата, як самого себе». Можна з упевненістю
сказати, що вище зазначені прояви людських відносин і характеризують толерантне
ставлення до інших.
Розглянемо основні визначення толерантності
американського соціального педагога Г.Олпорта. Отже, так він визначає
толерантність:
співпраця, дух
партнерства;
готовність
приймати чужу думку;
повага до людської
гідності;
прийняття іншого
таким, який він є, здатність поставити себе на місце іншого;
повага до прав
людини бути іншою;
визнання рівності
всіх людей;
терпимість до
чужих думок, вірувань та поведінки;
відмова від
домінування, заподіяння шкоди та насильства.
Запитання для
учасників:
Чи важко бути толерантним? (як часто ми примирюємося з
чужими думками інших, приймаємо іншого таким, який він є)? (учасники
відповідають).
3. Вправа
«Унікальні листочки»
Мета: довести унікальність кожної особистості, подолати
упереджене ставлення до інших.
Слово соціального
педагога:
Іноді людям важко виявляти толерантність до інших. Вони
не вміють і не хочуть примиритися з особливостями (чи характером) певної
особистості, певної нації, певного суспільства. Це зумовлено, передусім,
унікальністю, неповторністю кожної особистості, кожної нації, кожного
суспільства… Ви погоджуєтеся з тим, що всі і ми є унікальними і неповторними?»
(учасники висловлюються). Давайте перевіримо це за допомогою вправи «Неповторні
листочки».
Учасникам
роздаються по один невеликий аркуш паперу.
Інструкція: Візьміть свої аркуші і виконуйте той алгоритм
дій, які я вам буду пропонувати. Як виконують дії інші учасники дивитися
забороняється. Дії необхідно виконувати швидко. Починаємо:
1. Складіть аркуш
навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
2. Знову складіть
аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
3. Ще раз складіть
аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
4. І ще раз складіть
аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
5. Розгорніть аркуш.
Подивіться на свій аркуш і на аркуші учасників тренінгу.
Запитання для
учасників:
1. У всіх однакові
вийшли роботи? (ні).
2. Чи можемо ми
сказати, що хтось виконував роботу неправильно? (ні).
3. Чому аркуші після
відрізання такі різні? (всі ми різні, у всіх свій характер, свої особливості
поведінки тощо).
4. Чи можемо ми
сказати, що ті, хто відрізував аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? (ні).
Зауваження соціального педагога: Можливо, у житті буває
так, що ми оцінюємо людину лише з огляду на те, чи робить вона так, як ми.
4. Вправа
«Факти та стереотипи»
Мета: показати хибність ставлення до інших на основі
сформованих стереотипів та як впливають вони на життєдіяльність та відносини;
навчити відрізняти факти від стереотипів.
Роздати учасникам листки з переліком тверджень:
1. Повні люди –
привітні.
2. В Україні
проживає понад 100 національностей.
3. Більшість сенаторів
США – чоловіки.
4. Аборигени – люди
відсталі.
5. Усі шведи –
світловолосі
6. Політики – люди
безчесні.
7. Усі українці
люблять сало.
8. Більшість
інвалідів не можуть займатися спортом.
9. Темношкірі більш
схильні до занять спортом, ніж до інтелектуальної праці.
10. Хворі на
СНІД – люди аморальні.
11. Усі
президенти України – чоловіки старші за 35 років.
12. Араби –
люди імпульсивні.
13. Християни –
люди високих чеснот.
14. Яблуні
родять влітку.
Інструкція: «Прочитайте кожне твердження у переліку
тверджень. Якщо ви вважаєте, що дане твердження є фактом, то ставимо навпроти
твердження «Ф»; якщо ви вважаєте, що дане твердження є стереотипом, то ставимо
навпроти твердження «С».
Учасники виконують завдання. Після виконання,
порівнюються результати робіт учасників.
Запитання для
учасників:
1. Чи легко було
визначитися?
2. У яких моментах
було складно?
3. Чого не вистачало
для більш виваженого рішення? (достовірного джерела інформації – офіційного
документа, що підтверджує ту чи іншу інформацію, даних наукових соціологічних
досліджень, статистичних даних).
4. На основі чого
формуються стереотипи? (хибної, обмеженої інформації, сприйняття інформації як
правдивої, тому що «всі так вважають»).
5. Як впливають
стереотипи на наше життя? (позитивно чи негативно).
6. Як уникнути
«стереотипного» мислення? (не сприймати інформацію «на віру», перевіряти
інформацію достовірними джерелами).
5. Тест на
виявлення проявів толерантності (оголошення статистичних даних)
Мета: показати рівень толерантності молоді; надати
рекомендації щодо корекції власної поведінки для побудови більш гармонійних
відносин з оточенням.
Тест для виявлення проявів толерантності
1. Степан має
нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому
такий стиль не подобається?
а) постійно демонструвати своє невдоволення
б) вимагати дотримуватися на заняттях у школі загального
стилю одягу та зачіски
в) виходити з того, що людина має право на самовираження
й може робити що завгодно зі своїм волоссям
2. Ольга часто пропускає уроки без поважних причин. Як
ставитись до цього?
а) засуджувати ці вчинки
б) вважати, що це її особиста справа і не втручатися
в) з розумінням поставитися до проблем Ольги і поступово
заохочувати її до навчання
3. Петро постійно виявляє неповагу до інших, брутальність
до своїх однокласників. Що робити?
а) відповідати брутальністю на брутальність
б) прагнути уникати спілкування
в) вияснити мотиви такої поведінки, проводити з хлопцем
роз’яснювальну роботу
4. Ваша подруга одягла на вечірку вбрання, яке їй не
личить та й недоречне на цьому заході. Що ви зробите, аби ваша подруга не була
посміховиськом?
а) запропоную ультиматум: або вона переодягається, або
йде відпочивати сама
б) натякну, що вона має кумедний вигляд
в) коректно вкажу їй на недоречність такого вбрання
5. Ви – прихильник здорового способу життя. Ваш молодший
брат не робить зарядки, палить, нераціонально харчується. Що ви робитимете?
а) розповім батькам, нехай вони вирішують, що робити
б) зроблю вигляд, наче нічого не помічаю
в) пояснюватиму переваги здорового способу життя й
залучатиму до спільних занять спортом.
Оцінюємо отримані результати:
а) - 1 бал, б) – 2 бали, в) – 3 бали
Підраховуємо
загальну кількість балів:
5 балів – ви досить категорична, негнучка, нетерпима до
інших людина. Маючи таку позицію, ризикуєте залишитися самотнім! Розпочніть з
обдумування такого вислову: «Всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто
різні».
6-10 балів – ви характеризуєтесь як дещо відсторонена
особистість із життєвим принципом «Моя хата – скраю, я нічого не знаю», або ж
маєте велику витримку щодо поведінки, думок, традицій інших людей. По-перше
намагайтеся визначити межу вашої терпимості! По-друге, зважте, аби вас не
називали надто байдужою людиною.
11-15 балів – прийміть вітання! Ви – толерантна
особистість, цінуєте людей, поважаєте їхні почуття, переконання, незалежно від
того, чи збігаються вони з вашими.
Слово соціального педагога: «Метою анонімного тестування,
яке ви, а також інші учні (кількість ______ осіб) проходили напередодні нашого
тренінгу, було спрямоване на визначення проявів толерантності. Послухайте, які
результати було виявлено в ході тестування.
6. Вправа
«Підтримка»
Мета: допомогти в усвідомленні та диференціації почуттів
людини в ситуації тиску та підтримки.
Учасники стають у два кола: внутрішній та зовнішній
(учасники внутрішнього кола розміщені обличчям до учасників зовнішнього кола).
Інструкція:
1. Учасники
внутрішнього кола, витягніть руки вперед долонями вверх.
2. Учасники
зовнішнього кола, витягніть руки вперед долонями вниз і максимально натискайте
на долоні вашого партнера так, щоб він не зміг утримати руки на рівні.
3. Учасники
внутрішнього кола, намагайтеся витримати натиск (учасники виконують дії).
Запитання для
учасників:
1. Кому вдалося
витримати рівновагу?
2. Кому не вдалося?
Інструкція:
1. А зараз спробуємо
підтримати долоні один одного. Поставте долоні на долоні вільно, невимушено,
«нижні» долоні вільно підтримують «верхні».
2. Поміняйтеся
місцями і виконайте вправу з самого початку.
Слово соціального педагога: Кожен з вас побував як в ролі
того, хто натискав на долоні, так і в ролі того, на кого «натискали».
Запитання для
учасників:
1. Опишіть свої
почуття, коли на вас «натискали»? (хтось сильніший за мене; нема впевненості в
власних силах, в тому, що витримаю).
2. Що ви відчували,
коли підтримували один одного? (довіру, легкість, впевненість, силу).
Зауваження соціального педагога: Те ж саме і люди
відчувають, коли на них натискають – натискають різними способами: чи то
словами, чи то інтонацією або діями.
7. Вправа
«Віддайте мені»
Мета: показати індивідуальність кожної людини; надати
можливість знаходити і відстоювати сильні сторони особистості.
Інструкція: Уявіть собі, що ви матроси і пливете на
кораблі. На вас нападає чудовисько і вимагає віддати кого-небудь із команди
(вибираються два-три учасники). Ваше завдання – довести чудовиську, що ця
людина вам потрібна. Необхідно пам’ятати, що на кораблі не можна обійтися без
будь-кого. Тут важливий кожен член команди, щоб не піти на дно. Доводити
значущість людини необхідно зі слів: «Ми не віддамо тобі… Він потрібний нам
самим, тому що…».
8. Вправа
«Сходинки взаємин»
Мета: допомогти учням з'ясувати сутність різних видів
соціальних взаємин, їх взаємозалежність та власне ставлення до них.
Учасників ділять на дві групи. Кожна група отримує бланк
зі сходинками взаємин:
Інструкція: Перед вами сходинки, однією з яких є сходинка
«толерантність». Сходами можна рухатися вгору, а значить розвивати відносини до
кращих і можна рухатися вниз, що означатиме погіршення відносин. Вам
пропонуються 10 різних понять та типів відносин, поведінки, ставлень.
Обговоріть їх у своїй групі. Члени 1-ї групи, розташуйте типи взаємин у
сходинках вгору від сходинки «толерантність» таким чином, щоб на верхній
сходинці було слово, яке для вас означає найпозитивніший вид взаємин між
людьми. Члени 2-ї групи, розташуйте типи взаємин у сходинках вниз від сходинки
«толерантність» таким чином, щоб останнім внизу було поняття, яке на вашу думку
характеризує найнегативнінші відносини. Під час роботи керуйтеся принципом –
кожен наступний вид відносин залежить від попереднього, тобто часто неможливий
без нього.
Після виконання завдання в групах, кожна група
представляє свою роботу, обгрунтовує свій варіант побудови взаємин (1-ша група
– «до толерантності», 2-га група – від «толерантності»). Далі учасники будують
зі сходинок (роздаються учасникам «сходинки» з певними типами взаємин загальну
схему відносин на стенді).
9. Вправа
«Квітка толерантності»
Мета: закріплення поняття толерантності та її проявів.
Примітка: психолог заздалегідь готує «Пелюстки
толерантності».
Учасники визначають основні прояви толерантності.
Учасник, який назвав прояв толерантності, заздалегідь зазначений психологом на
пелюстці.
10. Підсумки
заняття та вручення пам’яток
Слово соціального педагога: Сьогодні ми говорили про
толерантність, про її прояви, усвідомили цінність кожної людини, соціальної
групи, нації; зрозуміли, як стереотипи впливають на взаємовідносини; побудували
модель толерантних відносин.
