Міжнародний День Землі

 

Щорічно 22 квітня відзначається Міжнародний День Землі, що знаменує початок сучасного екологічного руху.

 Мета цього дня – звернути увагу на проблеми навколишнього середовища.

 

Глобальне потепління, забруднення та вирубка лісів – це далеко не всі проблем, які постійно обговорюються, адже вони несуть велику загрозу для природи на усій планеті.

 

Щорічно в заходах, присвячених Дню Землі, беруть участь понад 1 мільярд людей, які проживають у 192 країнах, що робить цей день найбільшим громадянським святом у світі.

 Тема Дня Землі 2022 – «Відновимо нашу Землю». Основна увага цього року приділяється природним процесам, появі зелених технологій та інноваційному мисленню, що допоможе відновити екосистеми світу.

 

У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому.

Цей Дзвін є символом спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.

Перша екологічна акція відбулася в цей день в 1969 році. Сенатор США Гейлорд Нельсон закликав до створення дня, який приверне увагу суспільства до екологічних проблем. У минулому Нельсон був свідком великого розливу нафти у водоймі. Він зібрав групу з ініціативних студентів і організував першу екологічну демонстрацію.

 

Відтоді третій тиждень квітня щорічно відзначався як тиждень Землі.

Цей день став дуже популярним в США, а до 90-их років отримав популярність у всьому світі. У 1990 його вперше відзначили в СРСР. У 2009 році ООН встановила відзначати офіційне свято – Міжнародний День Матері Землі. Це свято призвело до прийняття багатьох важливих екологічних законів у США та інших країнах.

 У 2016 році ООН обрала День Землі для підписання Паризької кліматичної угоди, яка містить заходи щодо зниження викиду вуглекислого газу.

Всесвітній день здоров'я

 

Щорічно в усьому світі відзначається важлива подія – День здоров'я. Суть цього свята полягає в тому, щоб нагадати людям про те, як важливо зберігати бадьорість духу і хороше самопочуття. УНІАН розповість, чим примітний день здоров'я 2022 і як можна його відзначити.

 

Щороку 7 квітня люди в усьому світі відзначають це свято. Дата була обрана невипадково – 7 квітня 1948 почала свою діяльність Всесвітня організація здоров'я, яка проводить безліч досліджень і займається питаннями поліпшення якості життя населення планети. Незважаючи на те, що з часом люди навчилися берегти навколишнє середовище і ретельніше піклуватися про свій стан здоров'я, існує маса невирішених проблем, на які важливо звертати увагу.

 

Всі діти знають, що здоров’я – основна складова успішного майбутнього. Здоров’я  закладається при народженні дитини та укріплюється протягом усього життя. Здоровий організм у тієї людини, яка веде здоровий спосіб життя.

 

Здоровий спосіб життя – це система поведінки людей, яка направлена на постійне фізичне вдосконалення, культуру харчування і взаємних стосунків, повноцінного сімейного життя, високу творчу активність, високоморальне відношення до навколишнього середовища, людей і самих себе.

 

Для досягнення здорового способу життя необхідно дотримуватися певних правил.

 

Правила здорового способу життя:

Саме головне – запрограмувати себе на ведення здорового способу життя, виявити бажання бути здоровим.

Відмовитися від шкідливих звичок (алкоголю, паління, наркотиків).

Дотримуватися правил особистої і суспільної гігієни; прагнути до чистоти та охайності.

Навчитися правильно та ефективно поєднувати працю та відпочинок, використовувати скарби Природи – сонце, повітря і воду.

Навчитися раціонально харчуватися, виходячи з умов нашого життя та особливостей української національної кухні.

З повагою та любов’ю відноситись до засобів фізичної культури – правильне регулювання необхідного обсягу фізичного навантаження.

Харчування повинно бути збалансованим за вмістом білків, жирів та вуглеводів. Їх вміст у щоденному  раціоні – 1:1:4. Також харчування повинно бути регулярним. Доросла людина повинна приймати їжу 3 рази на добу, дитина та підліток-4-5 разів.

 

Правильне харчування – основа здорового способу життя. Воно сприяє зниженню  захворюваності, поліпшенню психологічного стану, а саме  головне – підвищенню працездатності та цікавості до навчання.

 

Що ми п’ємо? 

Газовані напої:

Кока-кола з успіхом замінює побутову хімію.

Історія кока-коли стверджує, що  у багатьох  штатах США поліція завжди має у патрульній машині 2 галони коли, щоб змивати  кров з шосе після аварії.

Дистриб’ютори кока-коли вже 20 років використовують її для очистки моторів своїх вантажівок.

Щоб зменшити  шкоду від  будь-якого газованого напою необхідно дотримуватися  простих правил:

Пийте його охолодженим. Руйнування емалі зубів залежить  від температури напою. Пийте через соломинку, щоб запобігти контакту з банкою.

Обмежтесь однією склянкою 1-2 рази на тиждень

Не давайте газовані напої дітям до 3 років.

 

Що ми їмо?

Смакові якості чипсів та сухариків досягаються шляхом додавання до них ароматизаторів (хоча їх  називають спеціями), тому існує велика кількість різноманітних сухариків та чипсів.

Існують чипси та сухарики з натуральним смаком, але за статистикою діти вживають чипси та сухарики  з наповнювачами: сиром, ікрою, сметаною.  Чи варто казати, що ніякої ікри, сиру та сметани там не має, їм смак та аромат додали за допомогою ароматизаторів. Теж саме можна сказати й про сухарики.

Пропоную вживати продукти, які принесуть користь нашому організму.

Регулярне, збалансоване харчування та вживання овочів, фруктів, зелені буде сприяти здоров’ю.

 

Найголовніше в житті – бути фізично здоровим, щоб мати сили і енергію на досягнення заповітних висот. Я бажаю вам ніколи не хворіти, ніколи не піддаватися зневірі і ні серцем, ні душею не старіти. Бажаю, вести здоровий, правильний і рухливий спосіб життя, щоб воно завжди була активною, а в результаті яскравим, цікавим, насиченим і дуже щасливим. Зі святом, Днем здоров'я!

Як встановити контакт з дитиною, що пережила травматичний досвід

Через війну багато дітей пережили травматичний досвід, часто вони були позбавлені найнеобхіднішого – їжі чи сну. Волонтери та представники приймаючої сторони під час спілкування з дітьми, які пережили стресову ситуацію, мають дотримуватися певного алгоритму встановлення контакту. Це допоможе не порушувати кордони дитини та «відновити» відчуття безпеки.

Як встановити контакт з дитиною:

І. Етап «Знайомство»

1. Опустіться на рівень дитини (наприклад, присядьте, щоб фізично бути на одному рівні)
2. Представтесь: назвіть ім’я, чим займаєтесь та як пов’язані з дитиною (“Мене звати Марія, я - волонтерка, яка допомагає сім’ям під час перебування в нашому місті”).
3. Запитайте, як ви її можете називати (наприклад: “Як я можу до тебе звертатися?”).
4. Поясніть, як довго ви будете з дитиною (наприклад: “Сьогодні ніч ти проведеш тут, я буду разом із тобою, поки не приїде автобус, а потім ти поїдеш далі”).

 

ІІ. Етап «Оцінювання потреб дитини»

1. Запитайте дитину, як вона себе почуває.
2. Запитайте, що їй потрібно зараз. Чи бажає вона води, поїсти, в туалет? Чи їй не холодно? Можливо дитина захворіла та потребує лікування? Чи бажає вона погратись (можливо, з іншими дітьми, якщо вони також перебувають разом з вами)?

 

ІІІ. Етап «Знайомство з місцевістю»

1. Покажіть дитині приміщення, в якому вона буде перебувати: де знаходиться туалет, ванна кімната, де дитина буде спати, де можна поїсти та пограти тощо.
2. Розкажіть дитині правила перебування (наприклад: “Ми будемо вечеряти о 19:00 ось у тій кімнаті, а лягаємо всі спати о 21:00”).
3. Розкажіть про місцевість, в якій опинилася дитина (про ваше місто, село, про інші особливості місцевості, які варто знати дитині).

 

ІV. Етап «Підтримка»

1. Скажіть дитині, що якщо вона хоче поговорити, то ви готові її вислухати.
2. Запитайте у дитини на які теми їй подобається говорити.
3. Запитайте, на які теми вона б не хотіла говорити.
4. Запитайте, що їй подобається робити (наприклад, чи любить дитина малювати, ліпити, танцювати, співати, збирати лего тощо).
5. Скажіть дитині, що якщо їй щось буде треба, то вона може звернутися до вас.

Що не рекомендується робити під час спілкування з дитиною:

1. Розпитувати у дитини про військові дії, які вона могла побачити, про те, як їй було, коли лунали сирени, вибухи та постріли*.

2. Розпитувати дитину про тих, хто з її близьких залишився в місцях ведення бойових дій*.

3. Порушувати особистісні кодони дитини, обов’язково треба запитати у дитини, чи можна взяти її за руку, обійняти, перш ніж це зробити. 

4. Проявляти нещирі емоції (ви так само є людиною, яка має власні переживання, і якщо у вас немає насторою, то не треба «натягувати» посмішку лише через те, що перед вами стоїть дитина. Діти відчувають нещирість дорослих, що може негативно вплинути на ваші стосунки).

5. У присутності дитини обговорювати травмувальні події, пов’язані із військовими діями.

6. Використовувати ненормативну лексику у присутності дитини.

7. Ставити питання типу: «А як у тебе вдома було?». Краще замініть його на: «А як тобі подобається?» або «Як би тобі хотілось?».

 

*Розпитування дитини про травмувальні події може призвести до негативних переживань або істерики, що є вкрай небажаним. Краще щоб дитина сама розповіла про це, коли буде готова.

Джерело

Міжнародний день сну

 

Як покращити власну ефективність за допомогою сну, вставати бадьорим, а ввечері засинати швидко? Чи варто спати вдень, а на вихідних відсипатися, якщо у будні спали недостатньо?

Щорічно у третю п’ятницю березня, починаючи з 2008 року, відзначається Міжнародний день сну. У середньому кожна людина проводить уві сні третину свого життя. На думку вчених, ідеальна тривалість сну дорослої людини становить 7-8 годин на добу. Деякі фахівці вважають, що жінкам потрібно додаткова година сну, тому що вони більш емоційні. Дітям для нормальної роботи організму необхідно спати не менше 10 годин на добу.

Доведено, що тривалі періоди «недосипу» негативно позначаються на якості життя: призводять до зниження продуктивності праці, сповільнюють та ускладнюють процес прийняття рішень, з’являється дратівливість, замкнутість, зацикленість на одних і тих же проблемах. Втрата всього лише 4 годин сну знижує реакцію на 45%. Погіршується пам’ять, можливе загострення різних захворювань. Недостатня кількість сну в дитячому віці може спричинити за собою відставання в рості і уповільнення фізичного розвитку.

За даними медичної статистики в світі від тих чи інших порушень сну страждає вже більше 50% всього населення Найбільш поширені захворювання сну – безсоння, більш коректна і наукова назва інсомнія. Цією хворобою страждають від 11-35% дорослого населення різних країн світу.

Серед основних причин безсоння відзначаються миттєвий або перманентний стрес і неврози, якими наповнені наші будні.

Частіше від безсоння страждають люди після 50 років і жінки. Юристи та працівники сфери освіти, культури і мистецтва – потенційно перебувають у групі ризику до прояву цього захворювання. Найчастіше безсоння підстерігає своїх жертв восени, це пов’язано зі зменшенням світлового дня, і навесні, коли загострюються різні розлади нервової системи і настрої.

Медики називають поганий сон щаблем до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних захворювань. У той же час нормальний сон — один з дієвих способів профілактики серцево-судинних захворювань, ожиріння і багатьох інших захворювань. Фахівці стверджують, що недосипання не тільки знижує працездатність, а й призводить до нервових розладів. Сон допомагає мозку позбавитися від всього зайвого, «зчищаючи» з нейронних сполук непотрібні білки. Саме тому здорова людина прокидається з відчуттям свіжості і припливу сил.

Щоб уникнути проблем зі сном, лікарі радять завершувати до вечора всі важливі справи, не класти поруч з подушкою мобільні телефони, а також не грати в комп’ютерні ігри в ліжку.

Що ж стосується міцного сну, йому сприяє дотримання режиму неспання і відпочинку. Також перед сном не варто здійснювати активну фізичну і розумову діяльність, хоча б за годину до сну, щоб організм міг розслабитися.

9 основних правил здорового сну:

Прагніть до якості сну, а не до того, щоб довше поспати. Кожній людині необхідна різна кількість сну. Дехто спить по 5 годин і їм цього достатньо, а дехто почувається відпочилим лише після 10 годин здорового повноцінного сну. Тому не прагніть поспати довше, якщо ваш організм цього не вимагає. У середньому дорослій людині для сну досить 7-9 годин в день.

Намагайтеся лягати спати в один і той самий час. У будні дні це зробити легше, оскільки на роботу більшість із нас встає теж приблизно в один і той самий час. Постарайтеся лягати протягом усього тижня в один і той самий час, навіть у вихідні дні, через пару тижнів організм звикне.

Перед тим, як лягти спати якісно провітріть кімнату. Свіже повітря розслаблююче впливає на організм і робить процес відходу до сну легким і приємним. Також необхідно подбати і про температуру повітря – в кімнаті має бути прохолодно (оптимальна температура для сну повинна складати +20-22 градуси).

Подбайте про ліжко. Необхідно підібрати матрац, який забезпечить підтримку хребта протягом усього часу сну. До вибору подушки також поставтеся відповідально. Якщо ви спите на подушці, яка вам не підходить, то під час сну шийні хребці знаходяться в неприродному для них положенні, м’язи верхньої частини спини і шиї напружені, кровопостачання мозку стає уповільненим і неповноцінним, звідси і виникають проблеми з головними болями і з хронічною втомою.

Підберіть комфортну піжаму. Одяг не має облягати, не повинен заважати рухам. Оптимальний варіант – якщо одяг зроблено з натуральної тканини – бавовни або льону. Періть його не рідше, ніж двічі на тиждень. Взимку можна вдягати шкарпетки, але стежте, щоб вони не перетягували ноги.

Не їжте на ніч і не пийте. З приводу правильного харчування перед сном існує безліч думок, але майже всі сходяться на тому, що за 2-3 години до відходу до сну краще взагалі нічого не їсти і не пити.

Спіть на боці. І найкраще – в позі «зародка». Таке положення корисно і для спини, і для здорового сну, а також зменшує на третину ймовірність виникнення хропіння.

Регулярно займайтеся спортом. Не обов’язково піддавати своє тіло важким фізичним навантаженням. Якщо хочете почуватися бадьоро, робіть хоча б гімнастику. Якщо ви робите її безпосередньо перед сном, не перенапружуйтеся, просто потягніть м’язи.

Налаштуйтеся на правильну «хвилю». Концентруючись на своїх думках, ви все довше «відкладаєте» момент засинання, а під час сну продовжуєте підсвідомо роздумувати. Ця дія не дозволяє організму розслабитись і перейти у фазу глибокого сну. Краще постарайтесь розслабитись і помріяти про щось дуже приємне.

Пам’ятайте! Збалансоване харчування, правильна організація режиму дня, достатній час для сну — необхідні умови для збереження фізичного та психічного здоров’я на довгі роки.

 

Як розповісти дитині про війну та подарувати надію?

Казку у казці: «Про надію, віру, доброту та стійких ульфів»

«Йшов вже восьмий день поспіль, як зла підступна відьма війна налетіла на квітучу країну Ульфів, -промовила матуся, обіймаючи маленьку чотирічну Укруньку, та перегорнула сторінку книги. Укрик, старший братик дівчинки, був вже другокласником і вмів добре читати. То ж хлопчик із здивуванням поглянув на матір, зазирнувши перед цим до книжки. Матуся читала зовсім не те, що було написано. Втім, і книга була зовсім не дитячою, без казок...

«Мабуть так потрібно, -довірливо подумав Укрик.- Мама знає, що робить...» Та й книжок у підвалі інших не було, а мала просила казку... Два дні та дві ночі перебувала родина в холодному підвалі, сестричка інколи скиглила та перепитувала, коли вона вже сонечко побачить, коли гуркіт шалений надворі замовкне... Щось недобре коїлося надворі- розумів хлопчик-люди шепотіли, що війна почалася...

-Мамо, а чому ця зла відьма війна налетіла на країну Ульфів?- запитала дівчинка.

Матір, як і більшість мешканців міста (та й країни), сама не могла зрозуміти «чому?» Але ж потрібно щось відповісти малій дитині, то ж вона промовила:

-На чарівній красуні-планеті ельфів існує багато різних країн. Більшість з них доброзичливі, миролюбні та дружать одна з одною. Але жорстокий правитель країни Рульфів наслав відьму війну на квітучу країну Ульфів. Бо почав вважати себе неперевершеним, найсильнішим. Мабуть, почав думати, що йому дозволено вирішувати долю інших країн. А може, захотів цей свавільний Правитель-загарбник забрати собі країну Ульфів.

-А навіщо йому країна доброзичливих Ульфів? Йому ніде було жити чи його країна малесенька-малесенька? – запитала, не розуміючи Укрунька та продовжила дізнаватися.- Чим йому доброзичливі ульфи не подобалися?

Що повинна була відповісти матір?

-Ульфи –кмітливі та говіркі. Вони дуже любили співати Пісню своєї країни на рідній ульфській мові. Пишалися своїми зотистими пшеничними ланами та яскраво блакитним небом. А співали вони так завзято й віддано, так голосно й часто, що це доводило Правителя Рульфіїї майже до сказу,- промовила матір.

- А що одна людина може ненавидіти інших лише за пісеньку?- збентежено запитала дівчинка. Мати на мить замислилася і продовжила.

-Та то вже не зовсім людина...Бо Правитель занадто подружився з відьмою війною. То ж і перетворився на нелюдя...- зітхнула матір.

-А чому саме на Ульфію наслав він страшену відьму,- запитувала й запитувала дівчинка. Братик Укрик лише мовчки слухав матір.

-Бо під самим боком Правителя жили ульфи. Та були вони занадто волелюбними. Не збиралися згинати спину перед Правителем та його забаганками. А хотілили жити за своїми правилами. Дружити й спілкуватися з різними країнами, а не лише з Рульфами. А може... - матір зітхнула... Вона сама не могла досі усвідомити «за що, то чому»...

-А що з ульфами далі сталося? Страшно їм було? Читай далі, мамо, - сказала Укрунька.

Хлопчик мовчки дивився на матусю, слухаючи цю сумну історію. Зазвичай вона оберігала дітей від страшних казок. Навіть про сірого вовка не читала, щоб не лякати маленьку Укруньку. А матір тим часом легенько зітхнула та продовжила:

-Правитель Рульфії мріяв залякати та підкорити волелюбних веселих ульфів. Хотів посяти поміж ними чвари та відібрати їхню країну. Але трапилося диво: чим більше лютувала відьма війна, тим більш стійкими ставали ульфи. Неначе в жерлі цього лиха гартувалися їхні серця та воля. Вони допомагали один одному в біді та в побуті. Ділилися хлібом, втішали дітей. Та співали пошепки пісню своєї країни, якщо не могли співати вголос. Вигадували гумористичні віршики для кращого настрою. Заповзято справлялися зі злющою відьмою війною: то хвіст їй відрубають, то ступу зламають, то волосся повисмикують!

Мала Укрунька уявила собі обідрану відьму та розсміялася:

-Так цій відьмі і треба! Не лізь до веселих доброзичливих ульфів! Не чипай квітучу країну!

Братик Укрик також розсміявся. Він вперше за ці дні побачив усмішку на обличчі сестрички. Тепер він зрозумів, навіщо матуся цю казку вигадала!

-Мамо, а що далі було?- жваво запитала Укрунька.

- А далі велике диво сталося: на подив жорстокого Правителя, інші країни планети Ельфів прийшли на допомогу ульфам. Хто чим міг почав допомагати: хто одягом теплим, хто ліків привіз, хто їжі. А де хто чарівні стріли подарував, щоб у прокляту відьму поцілити та від квітучої країни відігнати.

-Мамо, а що далі трапилося? Відьма війна згинула?- запитала дівчинка.

-Все колись закінчується. То ж і відьма війна не вічна. Ульфи перемогли підступну злодійку, відігнали геть зі своєї квітучої країни. Переможена, обірвана, уся у злиднях та дуже розлючена повернулася вона до країни рульфів. Та у розпачи й люті накинулася на Правителя, що відправив її на загибель. Розтрощіла його самого разом із його помічниками, щоб не змогли більше нікому зла чинити. А потім неначе розсипалася відьма на попіл і зчезла з планети ельфів. Бо нікому у світі вона не потрібною стала.

-А ульфи, як вони далі почали жити?- запитала маленька Укрунька.

-Взялися ульфи нові будинки будувати, нові дерева саджати, щоб сади квітучі ще краще зазеленіли всією країною. Важко їм було, нелегко. Та єдналися вони разом, гуртувалися, пісні рідні співали, один одному допомагали, руки помочі простягали. Один одного втішали, обіймали, від серця до серця ниточки любові та добра дарували. І розквітла їх країна, а лани пшеницею вкрилися! А гомінкі веселі діточки-ульфи до школи та дитсадочків побігли. І запанували в країні мир та злагода.

-То ж і казочці кінець?- запитала дівчинка, більш жваво та знов запитала.- Мамо, а як ми можемо допомагати тим, хто боронить країну?

«Мабуть вона зрозуміла, що надворі коється, хоч і мала...- подумав Укрик і відповів замість матері, бо він же хлопчик- майбутній чоловік.- Ми можемо не вередувати, слухати матусю та терпляче чекати, коли наші захисники відьму війну здолають. А головне сподіватись і вірити!»

Матір усміхнулася, пригорнула до себе дітей, дала їм по шматочку хліба та сказала:

-А ще ми можемо любити один одного, обійматися, ділитися хлібом та приємними спогадами, допомагати тим, кому важко. Мріяти про мирне майбутнє та зберігати хоч невеликий шматочок квітучої країни у своїй душі.

А як з'єднаються ці шматочки-острівці, то розквітне уся країна.

Джерело: з Інтернету

10 простих правил, які допоможуть врятуватися під час війни

За останні 13 днів життя кожного з нас кардинально змінилося – ми навчилися розрізняти типи вибухів, стежити за собою без води й миттєво реагувати на звук повітряної сирени. Також за ці дні ми дізналися чимало простих істин, які справді допоможуть зберегти життя.

– Не панікуйте.
– Не спускайтеся в різні місця та підвали, які не обладнанні як укриття.
– Дотримуйтеся правила двох стін.
– Не підходьте до вікон.
– Стежте за рівнем заряду телефона.
– Відстежуйте запаси води та їжі. Намагайтеся їх поповнювати.
– Не виходьте на вулицю під час комендантської години та вуличних боїв.
– Не вмикайте світла в темний період доби, щоб не приваблювати мародерів.
– Стежте за режимом, намагайтеся їсти, пити та спати у звичному графіку, щоб не виснажитися та мати сили в екстремальній ситуації.
– Довіряйте лише офіційним джерелам інформації – окупанти можуть спеціально вводити населення в оману, закликаючи евакуюватися та виходити зі своїх будинків.

Джерело

Гаряча лінія

 

• Цілодобова лінія психологічної підтримки  «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні. 

• Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.

• Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

• Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.

• Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.

• Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:

Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/ 

Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua

Telegram - @CHL116111

Чому ми не вдома?

 Історія, що допоможе дорослим пояснити своїй дітям: Чому ми не вдома?

Автор Марія Мусурівська

Ілюстратор Людмила Нацвлішвілі

Техніки заспокоєння дітей

 

Дитина реагує на емоційний стан мами, за принципом акумулятора. Спокійна мама впродовж дня – дитина спить спокійно вночі.

- Ваша будь-яка реакція нормальна в цих ненормальних умовах.

- Дихайте! За будь якою методикою.

- Згадайте, чим ви займалися раніше, що у вас виходить найкраще. Якщо ви ніколи не робили бутерброди – то не намагайтеся зараз стати першокласним колбасонарізувачем. Гарно шили? – шийте, гарно малювали – замалюйте все для історії. Були бухгалтером – займіться організацією запасів продуктів харчування та ліків. Не можете думати, емоції переповнюють? – мийте підлогу. Як не допомогло – помийте ще раз.

- Більше тактильності з дитиною. Обіймайте впродовж дня, можете полоскотати, посміятися. Разом пострибайте, зробіть одне одному масаж.

- Займіться «пошуком скарбів» разом з дитиною. Навіть якщо ви весь час в бомбосховищі – займіться дослідженням місцевості. Розгляньте підлогу, стіни, знайдіть різні образи в тріщинках чи нерівностях поверхні. Уявіть, що ви досліджуєте невідому планету і треба для нових жителів скласти план території (наприклад для комах, що прокинуться влітку чи створіть самі цих мешканців з будь-яких маленьких предметів – іграшок, монет, камінчиків, шматочків паперу). Назвіть цю нову планету (наприклад, планета Тиші, Нових вражень – і ви вже будете спускатися не в бомбосховище, а на вашу планету).

- Нехай дитина побуде репортером. Можна сказати: «Я знаю одного сміливого репортера, який також розказує нам всім що відбувається. Ти можеш взяти інтерв’ю у людей, що поруч, розказати що ти бачиш».

- Не забувайте хвалити дитину. Хай вона щось зробить вперше! – Свій перший бутерброд, складений рюкзак чи розмову з іншим дорослим про допомогу.

- Спробуйте інтелектуазувати інформацію. В нашу лексику ввійшли нові слова – Евросоюз, громадська оборона, гуманітарна допомога – запропонуйте дитині знайти в Інтернеті значення цих термінів.

- Не забороняйте дитині відчувати! Гнів, страх, тривога, безпорадність – це нормальні відчуття. Обніміть її, спитайте – «Ти зараз боїшся? Я також. Давай подумаємо, а що б нам допомогло зараз бути сміливими?»

- Малюйте. Олівцями, фломастерами, фарбами. Будь-чим на будь-чому. Малюйте мрію, весну, перемогу. Малюйте побажання нашим воїнам, викладайте ці малюнки на власних сторінках в соцмережах!

- Не соромтеся емоцій дитини. Не соромтеся самі проявляти емоції. Чесні емоції значно краще, ніж приховані. В такому разі дитина не почне фантазувати про власні страхи.

 

При прояві страху дитини, плаче вночі

- Покладіть руку дитини собі на зап'ясток чи груди, щоб вона відчувала ваш пульс, ваше спокійне дихання.

- Дихайте глибоко та рівно, щоб дитина почала дихати з вами в одному ритмі.

- Зробіть легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла дитини.

- Якщо дитина починає говорити – слухайте, покажіть заінтересованість в її словах та емоціях.

- Якщо дитина плаче – не зупиняйте.

- Дайте відчути, що ви поруч – покладіть свою руку на плече чи спину дитини. Погладьте по голові.

- При руховому збудженні – обніміть дитину зі спини, притуліть спиною до себе. Дихайте спокійно.

- Промасуйте «позитивні» точки – мочки вух, потріть від переносиці вверх лоба, внутрішні сторони долонь.

 

Бережіть себе та свою дитину!