Міністерство освіти і науки України надзвичайно стурбоване трагічними подіями, що сталися з підлітками через небезпечні ігри в соціальних мережах.
Цифрове середовище, дійсно, є небезпечнішим, ніж здається. Діти можуть сприймати свою активність у соціальних мережах як гру та не розуміти наслідків своїх дій, що може призводити до катастрофічних випадків.
Створення безпечного освітнього середовища, зокрема в інтернеті, формування навичок цифрової грамотності та поведінки у дітей у Всесвітній мережі, соціально-емоційна грамотність є важливими завданнями для Міністерства.
Наявність відповідних професійних компетентностей у вчителів включено до професійних стандартів та стандартів підготовки. Обов’язковість формування цифрових компетентностей у дітей включено до стандартів освіти та реалізується в освітньому процесі.
На сайті МОН можна знайти розділ «БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ» для підвищення рівня обізнаності батьків і вчителів. Зокрема, розміщені поради для батьків щодо організації взаємодії «дитина-інтернет-мобільний зв'язок» від Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Чат-бот «КІБЕРПЕС» у Telegram і Viber допоможе дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу та анонімно отримати допомогу.
Також можна знайти матеріали для проведення уроків та квестів для різних вікових груп щодо безпечної поведінки в інтернеті.
Окрім того, у розділі розміщені рекомендовані Міністерством посібники для використання батьками та педагогами щодо навчання дітей безпечному користуванню інтернетом.
Хочемо повідомити, що діють телефони «гарячих ліній», за якими діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, в тому числі випадки, пов’язані із соціальними мережами. І Міністерство постійно звертає увагу у своїх зверненнях до департаментів освіти і науки ОДА, щоб насамперед діти знали, куди вони можуть анонімно звернутися за допомогою.
Національна дитяча гаряча лінія:
0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних)
116111 (безкоштовно з мобільних)
Безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства – 15-47
Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116-123
На платформі цифрової освіти ДІЯ також можна знайти освітній Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» про те, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних інтернет-спілок, сексуального насильства.
На сайті Міністерства цифрової трансформації оприлюднено онлайн-посібник «COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів». У ньому розміщена інформація про найбільш актуальні проблеми віртуального життя дітей, способи розв’язання проблем та захист дітей онлайн під час карантину.
Ситуація в інтернеті є дуже небезпечною і швидко змінюється, тому маємо постійно відслідковувати нові тенденції в цифровому середовищі, вчасно на них реагувати та підвищувати обізнаність батьків, вчителів та дітей щодо можливих ризиків.
Наразі Міністерство спільно з Національною поліцією та громадськими організаціями готують лист до департаментів освіти і науки ОДА щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів із дітьми та батьками щодо безпечної поведінки в інтернеті.
МОН готує інформацію для батьків і вчителів щодо найбільш поширених серед підлітків та небезпечних челенджів у мережах, а також формує поради, як про це говорити з дітьми, які правила існують щодо користування інтернетом та соціальними мережами.
Варто зазначити, що на події, які відбулися з дітьми, варто дивитись значно глибше і працювати з причинами, що призвели до таких вчинків. Найчастіше такі вчинки є наслідком психічного стану дитини. Причинами депресій у дітей, зміни поведінки та настрою можуть бути напружені стосунки з батьками, вчителями, однокласниками, нерозділене кохання тощо. Варто бути уважними до психічного стану дитини і за необхідності одразу звертатись по допомогу до фахівців. Вірогідність, що дитина в нормальному психічному стані та безпечному освітньому й родинному середовищі може стати жертвою подібних ігор, є значно меншою.
Посилання:
Чи може диплом про вищу освіту свідчити про певний рівень компетенцій і знань випускника? На жаль, не всі ЗВО оцінюють справжні знання своїх студентів і не всі можуть гарантувати якість підготовлених фахівців. Про нечесність на екзамені зі сторони студентів та викладачів ми можемо почути майже від кожного. Це означає, що ми самі нівелювали цінність вищої освіти для роботодавців. В описі вакансій ми бачимо, що вища освіта є обов'язковою умовою, але це формальність.
У нашій країні понад 80% випускників шкіл бажають вступати до ЗВО та отримувати вищу освіту. На жаль, заклади професійно-технічної освіти вважаються непрестижними, хоча можуть підготувати фахівців за 1-2 роки, і саме таких спеціалістів робітничих професій в Україні катастрофічно не вистачає. Саме тому необхідно підвищувати престиж професійно-технічної освіти, і насамперед йдеться про комплексну реформу, яка б покращила
На сьогодні основними критеріями під час вибору майбутньої залишаються престижніжність/непристижність та висока заробітна плата. Рідко хто моніторить ринок праці у своєму регіоні та країні, вивчає вимоги до спеціальностей, дізнається реальний рівень заробітної плати до вступу в університет. Тамара Сухенко зазначає, що ще не зустрічала випускника школи, який би заходив на сайти пошуку роботи на етапі визначення майбутньої професії. 
