Міжнародний день прав людини

Мета: закріпити знання про права, свободи та обов’язки визначені Загальної Декларацію прав людини, Конвенцію ООН про права дитини; формувати правові знання школярів, почуття власної гідності, впевненості в собі; розвивати навички творчого підходу до власного життя, навички співпраці та взаємодопомоги; виховувати любов до класу, школи, Батьківщини.

Обладнання: презентація,  сигнальні картки, силуети людини, ілюстративний матеріал, магніти-смайлики, ватман  - книга, роздаткові картки.

Форма проведення:  гра-подорож 

Вікова категорія: середні класи

Вчитель

Доброго дня!

 Усім присутнім я бажаю здоров’я, щастя і добра!

Любі діти, гості, посміхніться,

На сусіда подивіться,

Побажайте один одному добра,

А нам розпочинати виховну годину вже пора.

Девізом нашої виховної години будуть  слова, сказані Генрі Фордом:

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Сьогодні ми з вами зібралися напередодні  Дня захисту прав дітей, яке відзначається щороку  20 листопада. Адже саме в цей день ООН був прийнятий міжнародний  документ, в якому закріплені права дитини.

         Майбутнє  кожної нації – це діти. Якими вони виростуть – таким і буде майбутнє. Виростити і захистити дитину, зберегти її здоров’я, виховати у злагоді і мирі – це для дорослих означає забезпечити собі щасливу, спокійну і захищену старість.

          Нашу виховну годину  проведемо у формі гри – подорожі , під час якої ми повинні досягнути вершини,  долаючи перешкоди гори Правовий Олімп. Під час нашої подорожі  пригадаємо основні права та обов’язки дітей у всьому світі і у нашій країні та перевіримо, як ви знаєте свої обов’язки.

Але перед початком нашої подорожі маємо  зустрітися з провідниками - правознавцями, які розкажуть нам про основні документи  в галузі прав людини.

(виступи  провідників-правознавців)

   ПП 1 З давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без насильства, жорстокості, приниження. Для досягнення цього вони повинні мати певні права – права людини. У давньому світі права людини були дуже обмеженими. Раб не мав права розпоряджатися власним життям. Права людей різнилися залежно від того, яку релігію вони сповідували, якої національ­ності були. Людей із чорним кольором шкіри примушували жити на спеціальних територіях.

    Кожна людина має почуття, здібності, характер. Як же  зробити, щоб такі різні, несхожі люди все ж таки жили із повагою одне до одного? Для цього встановили правила, які визначають стосунки між людьми.

ПП 2.    Основними документами, де за­писані права  людей та дітей, є:

•     Декларація прав людини, яку проголосила Генеральна Асамб­лея Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року.

•     Конвенція про права дитини, схвалена сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (на­була чинності для України з 27 ве­ресня 1991 року).

•     Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року.

•     Закон України «Про охорону ди­тинства» (квітень 2001 року)

ПП 1.  10 грудня 1948 року різні народи вирішили і проголосили, що всі люди мають рівні права. Так виникла Загальна декларація прав людини.

Декларація – латинське слово, у перекладі означає  „оголошення”,  „заява”- це документ, у якому викладено основні принципи, офіційно проголошені державою, міжнародними та іншими організаціями.,у якому визначено основні права кожної людини у світі й передбачено, що вони є основою свободи, справедливості й  миру. 

У Декларації передбачено, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїх правах і що не можна їх піддавати дискримінації через національну, етнічну, релігійну, расову ознаки, а також через стать, політичні переконання.

ПП 2.    Головний закон на­шої країни — Конституція.

Слово „конституція” у перекладі з латинської мови означає „устрій”, „установлення”

 Конституція України   прийнята 28 червня 1996 року.

Цей документ є визначальним для всього українського народу. У статтях Конституції сформульовані права та обов’язки громадян України.

Розділ про права людини – один із найважливіших у Конституції України. Ми – громадяни України, і у нас є  не тільки права на життя, житло, харчування, медичну допомогу, освіту, відпочинок  а й обов’язки перед Вітчизною, своїм народом, іншими людьми, перед своїми рідними й близькими. Головний обов’язок – поважати права інших!!! А іще в Конституції України записані такі обов’язки: піклуватися батькам про дітей, а дорослим дітям – про непрацездатних батьків, захищати Вітчизну, охороняти природу, платити податки.

Всіх людей можна поділити на дві категорії – це дорослі  і діти.   Дорослим    завжди легше  відстоювати  і захищати свої права, а дітям набагато важче. Ось тому  з  метою захисту прав дітей…..

ПП 1.    У 1959 році 44 сесія Генеральної асамблеї ООН прийняла  Декларацію прав дитини у ній 10 статей, 10 принципів захисту прав дітей.

А в  1989 році країни світу підписали Конвенцію про права дитини, яка  на­була чинності  в України з 27 ве­ресня 1991 року.

Конвенція — уго­да, міжнародний договір між  держава­ми з певних питань.

У  Конвенції ООН про права дитини  записано, що ди­тиною вважається людина, якій ще не виповнилося 18 років. 

Вчитель:

Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей – не існуватиме й держави. Діти – дзеркало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава захищає дітей і піклується про них.

Права дитини – це певні можливості, що надаються вам,  для того, щоб жити і дорослішати. Інакше кажучи те, що ви можете робити і в чому вам не можуть відмовити, щоб повноцінно жити.

Усі ви добре знаєте ці права. Давайте зараз їх згадаємо.

Усі діти мають право вільно висловлювати свою думку.

Ø Усі діти мають право на вільне спілкування.

Ø Усі діти мають право на свободу совісті, думки і релігії.

Ø Усі діти мають право на отримання інформації.

Ø Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.

Ø Усі діти мають право на повноцінне харчування.

Ø Усі діти мають право на отримання освіти.

Ø Усі діти мають право на медичну допомогу.

Ø Усі діти є рівні у правах, ніхто не повинен їх порушувати.

Ø Жодна дитини не повинна бути жертвою насильства або війни.

Ø Жодна дитини не повинна бути скривджена і зневажена.

Ø Кожна дитина має право на любов і спілкування.

Ø Особлива турбота дітям-інвалідам.

Ø Особлива турбота дітям-біженцям.

Ø Особлива турбота дітям без сімей.

Ø Особлива увага дітям, що перебувають у конфлікті з законом.

Вчитель

Отож, вирушаймо в подорож, будемо підкорювати вершину гори Правовий Олімп  (звучить музика)

І так перша наша запинка

Кросворд від Кліо

1.                 У 1948 році була прийнята ……прав людини (Декларація)

2.                 Чого прагнуть люди у всьому світі? (Миру)

3.                 Що є найціннішим для людини? (Життя)

4.                 Основний ваш обов’язок  сьогодні ….(вчитися)

5.                 Основний документ України, в якому закріплені права,свободи і

           обов’язки  людини ….(Конституція)

6.                 Навчальний заклад. (Школа)

Ключове слово     Особа до 18 років …..(дитина)

Вчитель

Молодці, справилися з завдання.  А під час другої зупинки ми будемо з вами розв’язувати проблемні ситуації

Розв’язання проблемних ситуацій.  

 Тест на людяність.

Ти запізнився на урок і вчитель не пускає тебе до класу. Твої дії?

Ò А) Ти розвертаєшся і йдеш гуляти по школі;

Ò Б) Звернешся до директора зі  скаргою на вчителя;

Ò В) Вибачишся та попросиш дозволу  сісти на своє місце; 

Ò Г) “Качаєш” права, грубиш учителю  та нахабно сідаєш на своє місце.

Ти їхав на велосипеді і зачепив маленьку дівчинку, яка  впала. Твої дії?

Ò А) Зупинишся та нагримаєш на неї, щоб не плуталась під колесами, а гуляла на дитячому майданчику;

Ò Б) Зупинишся, піднімеш дівчинку, обтрусиш платтячко, поправиш бантик і поїдеш собі далі;

Ò В) Зупинишся, піднімеш дівчинку, обтрусиш платячко, поправиш бантик і відведеш її додому;  

Ò Г) Ти натиснеш на педалі – тільки тебе тут і бачили, - сподіваючись на те, що мале дівча тебе не запам’ятає.

Ти зайшов до роздягальні й побачив учня, який нишпорить по чужих кишенях.  Твої дії?

Ò А) Ти покличеш друзів і ви разом потягнете “нишпорку” до директора школи;

Ò Б) Повідомиш про це вчителів, адміністрацію школи; 

Ò В) Спробуєш сам затримати злодія і повернути все знайдене у нього на місце;

Ò Г) Перевіриш його кишені і забереш усе, що знайдеш, собі.

Твій однокласник запропонував тобі попробувати цигарку, а ти свідомо не хочеш цього робити. Як ти вчиниш?

Ò А) Попробуєш, щоб тільки не образити приятеля;

Ò Б) Відмовишся та порадиш йому запро-понувати комусь іншому;

Ò В) Відмовишся категорично і перестанеш із цим однокласником взагалі спілкуватися;

Ò Г) Ти не лише відмовишся, а й поясниш йому свою точку зору, запросиш його до своєї компанії, щоб разом проводити вільний час.

До школи прийшов новий  учень-інвалід? Як ви зустрінете його  у своєму класі?

•    А) не покажете й виду, що він особливий;

•    Б) відмовитесь від спілкування;

•    В) спілкуватиметесь в окремих випадках або з умовою.

Вчитель

Увага! У нас зламався правовий  годинник. Потрібно зробити зупинку і відремонтувати його.

“ Ремонт годинника”

Розставивши цифри зламаного годинника на свої місця,

ви зможете прочитати  закодоване  слово  і продовжити речення (2 хв.)

Документ,  в якому закріплені права дитини, називається……

(Конвенція ООН)

Вчитель

Молодці! Продовжуємо долати перешкоди гори Правовий Олімп. І наступна перевірка наших знань чекає нас на зупинці…

 «Правознавча мозаїка»

Вчитель

Я бачу ви вже втомилися і тому  скористаємося правом на відпочинок та зробимо …

Привал

Фізкультхвилинка

Ò  Добре те, що сонце світить!         Діти піднімають руки вгору

Ò  Добре те, що вітер віє!                 Імітують хитання дерев від  вітру                                                                                 

Ò  Добре те, що цей ось ліс               Присідають.

Ò  Разом з нами ріс і ріс!                   Повільно підіймаються 

                                                                      показуючи, як ростуть дерева

Ò  Добре те, що в нашій річці           Піднімають руки вперед, долоні  назовні                                                                                  

Ò  Синя, не брудна вода!                  Імітують плавання.

Ò  І мене матуся рідна                       Крокують на місці.

Ò  Після школи зустріча.                 Плескають у долоні перед грудьми

Ò  Добре гратися надворі!                Стрибають.

Ò  Добре вчитися у школі!               Сідають за парти.

Ò  Добре плавати в ставку!            Імітують плавання (за партою)

Ò  Добре те, що я живу!                   На слово «я» руками показують на 

                                                                    себе, потім підіймають руки вгору.  

Вчитель:

      Дорогі діти! У нас з вами залишилася подолати один перевал і ми з вами дістанемося до вершини гори. То ж давайте зберемо всі сили і до роботи, адже наступна зупинка кажуть наші провідники незвичайна - зачарована.

Таємничий капелюх

Капелюх незвичайний, зачарований він,

Про права він розкаже нам усім,

Але мову втрачаєш, торкнувшись його,

Лише жестами можеш  розкрити таємницю капелюха цього.

Вчитель

За допомогою жестів потрібно показати  який вид права «зачарований»

Ø Усі діти мають право вільно висловлювати свою думку.

Ø Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.

Ø Усі діти мають право на повноцінне харчування.

Ø Усі діти мають право на отримання освіти.

Ø Усі діти мають право на медичну допомогу.

Вчитель

Ось ми з вами і дісталися вершини, але  як мені підказують наші провідники пані Феміда хоче з нами поспілкуватися

                                         (Заходить Феміда)

Феміда

Доброго дня!

Я дуже задоволена вами.

Ви маєте чудові знання.

Ви були дружніми,  разом трималися

Тому моєї вершини дісталися,

А тепер прошу попрацювати іще  вас

Бо хочу щоб ми зробили  важливий висновок для усіх нас.

 (робота із силуетами людини)

Феміда

Пам’ятайте!              Ми  всі різні, але в нас усіх рівні права!

                             Любі діти, прощавайте,

                             Та про свої права і обов’язки  не забувайте!

Вчитель:

Ну ж бо, час нам повертатися додому, але  під час підйому на вершину гори ми з вами говорили про права, а тепер на зворотньому шляху, ми з вами поговоримо про ваші обов’язки.

 Великий педагог В. О. Сухомлинський говорив: «Сьогодні — діти, за­втра — народ!» Звичайно, діти — май­бутнє нашої держави, і від вашого фізичного розвитку, знань, вмінь за­лежатиме, якою буде наша Україна.

 «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» -- ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права слугує виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін. Та слід знати не лише свої права, але й обов’язки.

   Тому зараз пропоную вам назвати основні обов’язки.

(Учні перелічують обов’язки)

Обов’язки:

 1. Поважати і любити близьких та друзів.

2. Бути толерантним до людей

 3.. Дотримуватись режиму харчування

4.. Сумлінно навчатись;

5. Активно працювати на уроках;

6. Старанно виконувати домашні завдання.

 7. Дотримуватись норм і правил поведінки

8. Цінувати і дбати про своє здоров'я.

 9. Дотримуватись правил  етикету

10.. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.

 11. Не ображати і не принижувати оточуючих.

Вчитель:

А тепер сигнальне тестування

Тестування „Чи знаєш ти права та обов’язки?”:

1.     Який документ про права дітей затвердила ООН у 1989 році:

А) Загальна декларація прав людини;

Б) Конвенція про права дитини;

                 2. Оберігати природу і пам’ятки культури – це…:

А) обов’язок;

Б) право.

3. Як називається основний закон України, де записані всі права та обов’язки людини?

А) Загальна декларація прав людини;

Б)  Конституція України.

4.Відпочивати влітку в нашому пришкільному таборі «Сонечко» - це…:

А) обов’язок;

Б) право.

5.Добре вчитися – це..:

А) обов’язок;                      Б) право.

Вчитель: У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх та вміти ними користуватися. Але слід знати не лише свої права, а й обов’язки. Прагнучи відстояти свої права, не порушуйте права інших!!!

 З часом у вас збільшиться обов'язків і відповідальності. Пам’ятайте!

 Незнання закону не звільняє вас від відповідальності за ваші вчинки, дії або бездіяльність.

Наша виховна година добігає кінця.

Хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви по­винні знати свої права та  пам’ятати про свої обов'язки і саме головне - бути Людиною.

Хочеш Людиною справжньою стати,

Навчись закони поважати.

Ти їх виконуй завжди і всюди,

Тоді  тебе поважатимуть люди!

Не порушуй інших  права,

Тоді від проблем не буде боліти

Ні в тебе, ні у в твоїх рідних голова!

Додаток № 1

Кросворд від Кліо

1.У 1948 році була прийнята ……прав людини

2.Чого прагнуть люди у всьому світі? ……

3.Що є найціннішим для людини? …..

4.Основний ваш обов’язок  сьогодні ….

5.Основний документ України, в якому закріплені права,свободи і            обов’язки  людини ….

6.  Навчальний заклад. ……

Ключове слово     Особа до 18 років …..

Додаток № 2

Тестування „Чи знаєш ти права та обов’язки?”:

2.     Який документ про права дітей затвердила ООН у 1989 році:

А) Загальна декларація прав людини;

Б) Конвенція про права дитини;

                 2. Оберігати природу і пам’ятки культури – це…:

А) обов’язок;

Б) право.

3. Як називається основний закон України, де записані всі права та обов’язки людини?

А) Загальна декларація прав людини;

Б)  Конституція України.

4.Відпочивати влітку в нашому пришкільному таборі «Сонечко» - це…:

А) обов’язок;

Б) право.

5.Добре вчитися – це..:

А) обов’язок;

Б) право.

Кібербулінг

Завдання заходу:

- привернути увагу підлітків до питання насилля засобами Інтернет, до пошуку виходу із небезпечних ситуацій.

- викликати в учнів емоцій до висвітлювальної проблеми, а також для ознайомлення з різними типами кібербулінгу за допомогою презентації та відеоролика.

- розвинути повагу один до одного.

Цілі:

-    узагальнити знання учнів про сервіси Інтернет;

-    повторити правила етикету під час спілкування у соціальних мережах;

-    дати дітям уявлення про «кібербулінг»;

-    сприяти розвитку відповідальності за свої вчинки;

-    формувати толерантне ставлення до нестандартних ситуацій;

-    спонукати підлітків до самопізнання, саморозвитку, і доброзичливого ставлення до людей;

-    прищепити любов до інформатики.

Форма проведення: година спілкування.

Обладнання: мультипроектор, презентація, відеоролик.

Педагог. Небезпека чекає нас в інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами.

 Дослідженням цього небезпечного явища займалися 4 групи:

 I гр. Історія та походження терміну «кібербулінг»

II гр. Найпоширеніші типи кібербулінгу

III гр. Психологічні портрети учасників кібербулінгу.

ІV гр. Правила-поради для подолання кібербулінг.

Звіт І групи «Історія та походження терміну «кібербулінг»

1.   Почнемо з прояснення термінів, які допомагають позначити досить нове для нашого суспільства явище, з яким світ зіткнувся в масовому масштабі на декілька років раніше.

2.   У нашу мову прийшло багато слів іноземного походження, які зручно використовувати для позначення новітніх явищ. Одне із таких слів «кібербуллінг». Походить з англійської мови, створено від двох слів: кібер (позначає віртуальне, опосередковане комп’ютером середовище) і буллінг (походить від англ. bull - бик, бугай, а в переносному значенні - дуже велика, сильна чи агресивна персона; і позначає процес лютого, завзятого нападу; близькі за смислом дієслова українською мовою - роз’ятрювати, задирати, прискіпуватися, провокувати, дошкуляти, тероризувати, цькувати та ін.).

3. В українській мові найближчий аналог – сленгове слово «бикувати», що включає смисловий відтінок тупості, обмеженості, незграбності, неоковирності. Кібербулінг іще перекладають як кібер залякування.

4.   Одна з перших добре відомих ілюстрацій кібербуллінгу починалась як забавка, коли

у    2002 р. американський підліток Гіслан Раза, граючись, створив відео самого себе на основі сцени із фільму «Зоряні війни», де замість меча використовував бейсбольну биту. Нажаль, однокласники без дозволу і відома хлопця розмістили це відео в

Інтернеті, де його побачили мільйони людей. Далі ця подія отримала неочікуваний розвиток - у 2004 р. було створено спеціальний сайт із цим та похідними відеороликами, спецефектами та музикою з фільму, який зібрав більше 76 мільйонів користувачів, а відео із зображенням хлопчика стало найбільш завантажуваним файлом 2004 року. Гіслан отримав ярлик «дитина зоряних війн» і це настільки змінило його стосунки в школі, що батьки змушені були залучати психіатричну допомогу. Вони подали до суду на батьків тих однокласників, що розмістили відео в Інтернеті, але врешті конфлікт було врегульовано в позасудовому порядку.

5.   Висновок учителя:

Отже, КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Звіт ІІ групи Найпоширеніші типи кібербулінгу

1.   До найпоширенішій типів кібербулінгу належать:

•    Використання особистої інформації.

•    Анонімні погрози.

•    Переслідування.

•    Тролінг і флеймінг.

•    Гепіслепінг.

Розглянемо методи кібербулінгу докладніше.

2.   Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.

3.   Анонімні погрози. Кібер хулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою

4.   Переслідування. Кібер переслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.

5.   Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи

6.   Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.

Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ.. –свята війна). На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.

7. Обмовлення, або зведення наклепів - розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад), створюються спеціальні «книги для критики», в яких розміщуються жарти про однокласників, наклепи. Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

8. Хепіслепінг (HappySlapping - щасливе ляскання, радісне побиття) - назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.

Розповідь учителя: Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це сталось із 18-річним ТрістономКрістмасом, якого група хлопців побила для того, щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав кинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі пішли продовжувати вечірку. З’явилось поняття буліцид - загибель жертви внаслідок булінгу, який вважається злочином, і хепіслепінг, якщо призводить до таких трагічних наслідків.

Розглянемо стандартну структуру кібербулінгу на прикладі його учасників та їхніх психологічних портретів.

Звіт ІІІ групи Психологічні портрети учасників кібербулінгу

1.   Агресор - людина імпульсивна, яка прагне головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не лише до ровесників, але й до дорослих(батьків, учителів); не вміє співчувати, фізично сильніша за «потенційну жертву».

2.   Потенційна жертва - людина замкнена, вразлива і сором’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає, має занижену самооцінку, депресивна, часто думає про суїцид, не має близьких друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за «агресора».

3.   Спостерігач - людина, якій дуже цікаво переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання однієї людини над іншою.

Як же можна уберегтися від небажаних наслідків користування інтернетом?

Педагог:

1.Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а й дорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуації та запобігати можливості залякування.

2.Багато дітей, що стали «потенційними жертвами» кібербулінгу, не витримавши такого психологічного удару, попрощалися з життям.

3.Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп’ютер, інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.

4.Слід знати про те, що з проблемами, які виникають у віртуальному просторі, теж потрібно ділитися з батьками і разом їх розв’язувати.

5.Користувачі інтернету повинні пам'ятати кілька простих правил безпеки,

6.Всім чим ми займаємся в Інтернеті відстежується правоохоронними органами та СБУ.

Звіт ІV групи Правила-поради для подолання кібербулінг

1. Не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір.

Перш ніж писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.

2.Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності.

Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом. І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реального шкоди, все таємне стає явним. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає онлайн-репутацію кожного - накопичений образ особистості в очах інших учасників. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.

3.Зберігай підтвердження фактів нападів.

Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими в зручний час.

4.Ігноруй одиничний негатив.

Одноразові образливі повідомлення краще ігнорувати - часто кібербулінг внаслідок такої поведінки зупиняється на початковій стадії. Досвідчені учасники інтернет дискусій дотримуються правила: «Найкращий спосіб боротьби з неадекватними – ігнорувати».

5.Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде:

а) виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно,

б) підтримати жертву – особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку,

в) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.

6. Блокуй агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є можливість блокувати повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні часто відбиває в агресора бажання продовжувати цькування.

7. Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози або порнографічні сюжети. У цьому випадку слід скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Питаннями кібер безпеки займаються спеціально створені відділи міліції, й інтернет хулігана можна знайти й покарати. Якщо образлива інформація розміщена на сайті, слід зробити запит до адміністратора для її видалення.

Біла стрічка

White ribbon є символом боротьби проти всіх форм насильства над жінками

25 листопада жінки-активістки всього світу відзначають День боротьби проти насильства.

17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем ​​боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (International Day for the Elimination of Violence against Women) (резолюція 54/134).

ООН запропонувала урядам, міжнародним організаціям і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми.

У посланні Генерального секретаря ООН зазначається:

"Насильство щодо жінок заподіює невимовні страждання, горе сім'ям, від якого страждають і старий, і молодий, і доводить громади до зубожіння. Воно не дозволяє жінкам використовувати всі свої потенційні можливості, обмежує економічне зростання і підриває розвиток".

Історичною передумовою Дню стала подія, що відбулася в 1960 році в Домініканській Республіці.

За наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо (Rafael Trujillo) по-звірячому вбили трьох сестер Мірабаль (Mirabal sisters), які були політичними активістками.

Якщо говорити про окремі країни, то в Канаді щорічно 6 грудня відзначається Національний день пам'яті і дій проти насильства над жінками (National Day of Remembrance and Action on Violence Against Women) в пам'ять про події Монреальський погром (Montreal Massacre) 1989 року, коли 14 студенток були ізольовані і по-звірячому вбиті.

В цей день в Канаді проходять нічні чергування, політичні дебати та інші заходи, спрямовані на ліквідацію насильства над жінками.

Біла стрічка (White ribbon) є символом боротьби проти всіх форм насильства над жінками, збереження материнства, а також використовується в усіх схожих випадках.

В останні роки про неї поступово стає відомим все в більшій кількості країн.

Але насильство стосовно жінок продовжує залишатися глобальною проблемою.

До 70% жінок страждають від насильства на побутовому рівні. Окремою великою темою є і насильство в сім'ї, від якого страждає чимале число жінок.

За даними ООН, 35% жінок і дівчаток у світі піддаються тим чи іншим формам фізичного та / або сексуального насильства протягом життя;близько 200 мільйонів жінок і дівчаток покалічили операціями на жіночих статевих органах (в основному в Африці і деяких країнах Близького Сходу); у всьому світі близько 750 мільйонів жінок і дівчаток вступили в шлюб до досягнення 18-річного віку; жінки і дівчатка складають 71% всіх жертв торгівлі людьми, 3 з 4 з них зазнають сексуальної експлуатації. І при цьому в ряді країн наслідки насильства проти жінок зберігаються протягом поколінь.

Насильство по відношенню до жінок є порушенням прав людини.

І цьому явищу необхідно протиставити повне суспільне неприйняття і відповідну законодавчу базу.

Цим питанням займається все більша кількість правозахисних організацій, і ми закликаємо всіх жертв насильства звертатися за допомогою, а не терпіти біль та приниження.

Конвенція ООН про права дитини

Передусім, Конвенція — це угода.

Текст Конвенції про права дитини готувався, обговорювався та узгоджувався більше десяти років. Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами. В ній записа­но, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Конвенція була прийнята та відкрита для підписання та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Цей особливий документ було ратифіковано 191 країною світу.

Конвенція ООН про права дитини набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і з цього часу є частиною національного законодавства.

 Права дитини в Україні

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в перший же рік своєї незалежності. В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх, і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивіль­ного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими зако­нами, такими як закони «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про попередження насильства в сім’ї». Різні державні інституції та міністерства покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють на терені захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе захищеним законом повноцінним членом суспільства.

Захисти себе

Конвенція ООН про права дитини – це твої права. Вони знайшли своє відображення у чинному законодавстві України. Ти можеш не думати про них. Ти можеш не використовувати їх щодня. Втім, ти маєш знати, що вони існують і вони не­від’ємні від інших прав, гарантованих тобі державою.

Закони різних країни різні. Йдеться зокрема про цифру повноліття і про вік, з якого підліток несе кримінальну відповідальність за скоєний злочин: в одних країнах це 7 років, в інших – 12, в Україні – 14-16 років. Але ти повинен знати, що є права, які не можна змінити. Наприклад, право на турботу і піклу­вання. Також незмінним є, твердження про те, що всі діти мають рівні права. Держава може бути більш чи менш демократичною, але змінити ці права вона не може. Вони – твої.

Читай – дізнаєшся

Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них ти знайдеш 40 прав, які має дитина. Нижче наведені тільки ті статті Конвенції, які стосуються твоїх прав. Всі права можуть бути класифіковані за певними принципами.

Спробуймо класифікувати права:

Всі діти мають право на життя
Всі діти мають право на піклування і турботу
Всі діти рівні у своїх правах

Права «піклуйтеся-про-мене»

Ти маєш право на достатнє та здорове харчування
Ти маєш право на освіту
Ти маєш право на медичну допомогу
Ти маєш право на розваги

Права «не знущайтеся наді мною»

Ти маєш право на захист від економічної експлуатації та примусової праці
Ти маєш право на захист від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для твого здоров’я
Ти маєш право не бути жертвою війни
Ти маєш право на захист від сексуальної експлуатації

 Права  «я маю власну думку»

Ти маєш право виражати свої погляди
Ти маєш право сповідувати свою власну релігію
Ти маєш право об'єднуватися з іншими
Ти маєш право на інформацію

Права «спеціальних потреб»: життя деяких дітей є важчим, ніж у їхніх однолітків. Тому такі діти потребують спеціальної уваги і піклування

Діти-інваліди
Діти, позбавлені батьківського піклування
Діти-біженці
Діти у конфлікті з законом

Преамбула (вступ до Конвенції)

Преамбула Конвенції ООН про права дитини містить таку важливу інформацію, як:

• діти мають право на особливе піклування та допомогу;
• сім'я несе відповідальність за повний та гармонійний розвиток дитини;
• дитина потребує спеціальної охорони, піклування і захисту як до, так і після народження;
• діти, які живуть у виключно тяжких умовах, потребують особливої уваги;
• важливість традицій і культурних цінностей суспільства, в якому зростає дитина;
• важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя дітей в кожній країні.

Стаття 1 Визначення поняття ДИТИНА

Дитина – це  людська істота до досягнення нею 18-річного віку. Дитина – це  людина, яка зростає. Діти – це  люди на шляху в доросле життя. Всі діти потребують повноцінних умов для розвитку і зростання.

Стаття 2 Усунення дискримінації

Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Стаття 3 Якнайкраще забезпечення інтересів дитини

Усі дії щодо дитини мають виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину,  недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування.

Стаття 4 Здійснення прав дитини

Держава має вживати всіх необхідних заходів для реалізації прав дитини. Держава не може залишати поза увагою права дитини. Всі країни мають співпрацювати для того, щоб права дитини реалізовувались у повсякденному житті. Більш розвинені країни  мають допомагати бідним, економічно

Стаття 5 Роль батьків

Держава має поважати відповідальність, права та обов’язки батьків та родини. І, водно­час, держава повинна вимагати від батьків ростити та виховувати дітей належним чином.

Стаття 6 Право на життя та розвиток

Держава визнає той факт, що кожна дитина має невід’ємне право на життя. Держава визнає, що кожна дитина має право на здоровий розвиток.

Стаття 7  Ім'я та громадянство

Кожна дитина після народження має право на ім’я та громадянство. Кожна дитина після народження має право знати своїх батьків і має право на їхнє піклування.

Стаття 8 Право на індивідуальність

Держава поважає індивідуальність дитини, її громадянство, ім'я та сімейні зв’язки.

Стаття 9 Розлучення дітей з батьками

Дитина має право жити разом з батьками. Якщо батьки розлучені, дитина має право спілкуватися з обома батьками, за винятком тих випадків, коли це суперечить інтере­сам дитини.

Стаття 10 Воз'еднання сім’ї

Держава сприяє воз’єднанню сім’ї.

Держава дозволяє дітям та їхнім батькам в’їзд чи виїзд до іншої країни з метою воз’єднання сім’ї. Держава також дозволяє батькам, які проживають у різних країнах, спілкуватися з дитиною.

Стаття 11 Незаконний вивіз дитини

Держава вживає всіх необхідних заходів для боротьби з незаконним вивозом дітей за кордон.

Стаття 12 Власні погляди дитини

Держава забезпечує дитині (згідно з її віком і зрілістю) право формулювати та виражати власні погляди з усіх питань. Держава має приділяти належну увагу поглядам дитини. Дитина має право бути заслуханою в суді та адміністративних органах.

Стаття 13 Свобода вираження поглядів

Дитина має право вільно виражати свої думки. Це право також включає свободу шукати, отримувати та передавати інформацію.

 Стаття 14 Свобода думки, совісті і релігії

Дитина має право на свободу думки, совісті і релігії. При цьому беруться до уваги відповідальність, права і обов’язки батьків та норми закону.

Стаття 15 Свобода асоціацій/зборів

Дитина має право бути членом асоціації, гуртка чи клубу. Дитина також має право створювати асоціації, гуртки та – клуби  відповідно до закону.

Стаття 16 Право на особисте життя

Ніхто не може незаконно втручатись в особисте життя дитини. Дитина має право на захист закону від свавільного втручання в її особисте та сімейне життя, її оселю та кореспонденцію.

Стаття 17 Право на інформацію

Держава забезпечує доступ дитини до інформації і матеріалів з різ­них джерел, особливо з джерел, які сприяють належному розвитку дитини. Наприклад: телебачення, радіо, газети, дитяча література, інформація рідною мовою, а також інформація і матеріали з між­народних джерел. Держава забезпечує належний захист дитини від тих матеріалів та інформації, що завдають шкоду її благополуччю.

Стаття 18 Відповідальність батьків

Батьки несуть рівну відповідальність за виховання дитини. Держава надає батькам належну допомогу у виконанні ними обов’язків стосовно дітей. Держава має забезпечувати належний догляд за дітьми, батьки яких працюють.

Стаття 19 Захист від насильства

Діти мають право на захист від усіх форм фізичного, психологіч­ного, сексуального насильства та експлуатації як в сім’ї, так і поза нею. Держава має вживати всіх заходів для запобігання насильст­ву щодо дитини. Дитина має право на необхідну підтримку і допомогу.

Стаття 20 Дитина, позбавлена сімейного оточення

Дитина, яка не може жити в своїй сім’ї (тимчасово чи постійно) має право на особли­вий захист. Держава має забезпечити дитині належний догляд відповідно до своїх національних законів: усиновлення, передачу на виховання до прийомної родини, або до відповідних установ по догляду за дітьми.

Стаття 21 Усиновлення

Усиновлення дитини дозволяється лише тоді, коли воно відповідає інтересам дитини. Всиновлення дитини в іншій країні може розглядатися за умови, коли не існує інших, кращих можливостей для дитини в межах країни.

Стаття 22 Діти-біженці

Діти-біженці мають право на захист. Рівні права на захист мають як діти-біженці у супроводі своїх батьків, так і діти-біженці, які не супроводжуються батьками. Держава має надати захист дитині-біженцю, а також допомогу у пошуку її батьків чи інших членів сім'ї.

Стаття 23 Діти з фізичними та розумовими вадами

Діти з фізичними та розумовими вадами мають право на особливе піклування. Неповноцінні діти мають вести повноцінне і гідне життя в умовах, які забезпечать їх нормальну участь у житті суспільства.

Стаття 24 Охорона здоров'я

Кожна дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я. Держава повинна домагатися повного здійснення цього права. Особлива увага має приділятися:

• зниженню рівня смертності немовлят і дітей;
• наданню необхідної медичної допомоги, зокрема первинної медико-санітарної допомоги;
• наданню достатньої кількості їжі та чистої питної води;
• наданню належних послуг матерям у допологовий та післяпологовий періоди;
• забезпеченню інформацією всіх верств населення щодо здоров’я, харчування дітей, щодо переваг грудного годування, гігієни і санітарії.

Держава має вживати заходів, спрямованих на скасування традиційної практики, що негативно впливає на здоров’я дітей. Важливу роль відіграє міжнародне співробітництво: розвинені країни мають допомагати країнам, що розвиваються.

Стаття 25 Перебування дитини поза сім’єю

Іноді дитина більше не може жити вдома. У таких випадках дитину віддають на піклування до прийомної родини, або до дитячої установи. Так, наприклад, трапляється, коли дитина потребує більшого догляду і піклування. Або, коли дитина потребує фізичного чи психічного лікування. Держава має перевіряти, наскільки така передача дитини на піклування потрібна.

Стаття 26 Соціальне забезпечення

Соціальне забезпечення - це фінансова підтримка і турбота, яку держава надає тим, хто її потребує. Кожна дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.

Стаття 27 Життєвий рівень

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Стаття 28 Освіта

Дитина має право на освіту. Дитина повинна відвідувати школу. Кожна дитина має право на безкоштовну і обов’язкову освіту. Держава повинна забезпечити це право. Держава також має забезпечити доступність середньої та вищої освіти на підставі здібностей кожної дитини. Держава має забезпечувати доступність інформації та матеріалів у галузі освіти та професійної підготовки. Держава повинна вживати заходів щодо зниження кількості учнів, які залишили школу. Держава має вживати всіх необхідних заходів для забезпечення такої шкільної дисципліни, яка ґрунтується на повазі людської гідності дитини. Положення Конвенції ООН про права дитини не мають порушуватися під час уроків. Дуже важливо розвивати міжнародне співробіт­ництво у галузі освіти. Освіта має бути доступною для всіх дітей.

Стаття 29 Спрямування освіти

Освіта має бути спрямованою на:

• розвиток дитини;
• повагу до прав людини;
• повагу до батьків, культури та національних цінностей країни;
• мир, дружбу, порозуміння;
• повагу до навколишньої природи.

Стаття 30 Діти національних меншин

Деякі діти належать до етнічних, релігійних, мовних меншин. Така дитина має право спільно з іншими членами її групи користуватись своєю культурою, мовою та сповідувати свою релігію.

Стаття 31 Дозвілля

Діти мають право на відпочинок. Діти мають право на дозвілля і розваги. Діти мають право брати участь в іграх, розважальних заходах, а також у культурному житті та займатися мистецтвом.

Стаття 32 Економічна експлуатація

Держава повинна захищати дитину від тих осіб, які, заробляючи   гроші, використовують дитячу працю. Діти мають бути захищені державою від небезпечної та тяжкої праці. Законодавство держави встановлює мінімальний вік дитини для прийому на роботу і необхідні вимоги щодо тривалості робочого дня.

Стаття 33   Захист від наркотиків

Діти мають бути захищені від вживання наркотичних засобів і психотропних речовин. Держава має забезпечити законодавчий захист дітей від вживання, виробництва і торгівлі наркотичними засобами і психотропними речовинами. Держава має розгорнути широку інформаційну кампанію проти наркотиків у школах та в інших місцях, де найчастіше перебувають діти.

Стаття 34  Сексуальна експлуатація

Діти мають право на захист від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, особливо проституції і порнографії.

Стаття 35  Торгівля дітьми

Держава має вжити всіх необхідних заходів для відвернення викрадень дітей, торгівлі дітьми чи їх контрабанди у будь-якій формі.

Стаття 36 Інші форми насильства

Діти мають право бути захищеними від усіх форм експлуатації, яка завдає шкоди їхньому добробуту.

Стаття 37 Діти за ґратами

Держава забороняє піддавати дитину катуванням чи іншим формам жорстоких покарань. Дітям за вчинені злочини не призначаються смертна кара чи довічне ув’язнення. Арешт, затримання чи позбавлення волі дитини здійснюється згідно з законом лише як крайній захід і протягом якомога коротшого періоду часу. Кожна позбавлена волі дитина має право на гуманне ставлення і повагу до її гідності. Діти не мають перебувати за ґратами разом з дорослими. Кожна ув’язнена дитина має право підтримувати зв’язок зі своєю сім’єю. Кожна ув'язнена дитина має право на негайну правову допомогу.

Стаття 38 Діти і війна

Під час воєнних дій діти мають особливе право на захист і турботу. Діти, молодші 15-ти років, не можуть брати безпосередню участь у воєнних діях.

Стаття 39 Дитина-жертва

Дитина, яка стала жертвою будь-яких видів експлуатації, зловживань, катувань та недбалого ставлення, має право на повноцінну допомогу, необхідну для фізичного, психологічного відновлення та соціальної реінтеграції дитини.

Стаття 40 Ювенальна юстиція

Дитина, яка порушила закон, має право на справедливе судочинство і правову допомогу. Це право також дійсне для дитини, яка підозрюється у порушенні закону. Держава має забезпечити таке поводження, яке не принижує у дитини почуття гідності, зміцнює повагу до прав людини і основних свобод. Держава має сприяти створенню таких законів, процедур, органів, установ, що мають безпосереднє відношення до дітей, які порушили кримінальне законодавство.