Всесвітній день дитини

ТЕМА: «Знай свої права, дитино»

 

МЕТА: познайомити учнів зі змістом основних статей Загальної Де­кларації прав людини, Конвенції про права дитини. Конституції України; допомогти запам'ятати основні поняття, розвивати пам'ять, мо­ву, вміння класифікувати й узагальнювати; довести учням, що в основі документів про права людини ле­жать головні потреби всіх людей. Виховувати людяність, почуття чуйності, доброти.

 ОБЛАДНАННЯ: Конвенція про права дитини; Конституція України; вислови відомих людей, презентація .

 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: закон, Конституція, ООН, Декларація, Кон­венція, право.

  Хід уроку

I. Вступна частина.

У неньки народилося дитя,

Дитя моє! Бог дав тобі життя,

І щоб ніхто не заподіяв шкоди

Тобі, малесенький громадянине,

Бог дав закони нашого народу.

«Сьогодні діти – завтра народ» В. Сухомлинський.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Слово соцільного педагога.

 Шановні діти і гості нашого свята, сьогодні у нашій школі проводиться виховна година «Знай свої права, дитино» до всесвітнього Дня дитини.

 (Записано на дошці) «Людина – найцінніший скарб планети Земля».

 Дійсно, людина найрозумніша істота планети Земля. Кожен із вас, діти, неповторна особистість і саме такої більше на цій землі немає і не буде.

Відомий поет України В.Симоненко, який прожив життя-спалах написав про неповторність кожного.

2. Вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»

Ти знаєш, що ти – Людина?

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина.

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде,

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди, -

Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе

Озера, гаї, степи

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи.

Бо ти на землі людина

І хочеш того, чи ні.

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина.

Очі твої – одні.

3. Розповідь соціального педагога

Уся історія людства — це історія війн. Одна із найстрашніших в історії людства війна тривала 6 років і закінчилася в 1945 році. Загинуло близько 60 млн. чол. Право на життя було порушено для 60 млн. чол. Життя втратили люди, чисельність яких перебільшує чисельність населення сучасної України. І тоді, люди, всього світу зрозуміли, що треба об'єднатися для захисту прав людини.

Вони створили ООН — Організацію Об'єднаних Націй. 10-го грудня 1948 року різні народи світу вирішили і проголосили, що всі люди мають рівні права. Так ви­никла Загальна Декларація прав людини.

Але дорослі можуть захищати свої права від злодіїв, шахраїв, а діти ще не в змозі цього робити. Тому 20 листопада 1957 року Генеральною Асамблеєю ООН була проголошена Декларація прав дитини - дуже важливий документ, в якому визначені права дитини. Цей закон повинні виконувати люди всієї нашої Землі.

Дитина-найцінніший скарб. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, і пройде не одне тисячоліття, поки людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину - найбільше наше багатство.

Права дитини - це певні можливості, які треба дітям (до 18 років) для того, щоб жити і дорослішати.

Діти мають особливе право на піклування та допомогу з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу недостатньо захищені.

Сьогодні 250 млн. дітей живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань.

Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей.

Поширюється торгівля дітьми. Використовують дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів.

В Україні три чверті дітей-діти з хронічними хворобами.

З’явився новий тип дітей – «діти вулиці». Це діти, що залишили рідні домівки і живуть та харчуються, як заманеться. Основна маса з них має освіту 3-4 класи. Більшість з них— малолітні злочинці, наркомани,- торгівці наркотиками.

У кожній державі є один найголовніший закон – Конституція. У ній записані усі правила, за якими повинні жити люди цієї країни. І правила ці ні в якому разі не можна порушувати! За допомогою Конституції держава піклується про своїх громадян. Але в усіх малих громадян є ще своя Конституція. Вона називається «Декларація прав дитини».

Тому y 1989 році представники урядів прогресивних країн світу, в тому числі й наша Україна, підписали Конвенцію про права дитини. В цій Конвенції країни домови­лися охороняти права всіх дітей світу. Там записано, що дитиною вважається людина, якій ще не виповнилося 18 років. Конвенція — це Міжнародний договір, угода. Згідно з цією угодою, Україна у квітні 2001 року прийняла Закон України про охорону дитинства.

4. Словникова робота.

 Декларація – це документ в якому викладено важливі правила, обов’язки для дітей.

 Конвенція – це угода, міжнародний договір з цих питань.

 Закон – документ, прийнятий вищим представницьким органом державної влади і є загальним.

 Конституція – закон про устрій, будову держави, про головні права та обов′язки громадян.

5. Основні положення Конвенції про права дитини.

Зараз ми помандруємо сторінками Конвенції прав дитини. Ми ознайомимося з основними правами дитини. Коли ви будете у старших класах, то на уроках правознавства ви більш детально це будете вивчати. На партах у вас лежать роздруковані аркуші, на яких перелічені основні права дітей.

Пам′ятка учням

Дитина (у віці до 18 років) незалежно від її раси, національності, кольору шкіри, статі, мови, релігії, етнічного чи соціального походження майнового стану, стану здоров′я, незалежно від її батьків та законних опікунів має:

 Право на життя.

Право на ім’я та отримання громадянства.

Право знати своїх батьків.

Право на любов і піклування.

Право на житло.

Право на повноцінне харчування.

Право на освіту.

Право на відпочинок і дозвілля.

Право на медичну допомогу.

Право на об’єднання.

Право на власну думку.

Право на інформацію.

Право на повагу власної гідності і усіх форм насильства.

Право на захист від зловживання наркотиків.

Право на захист від незаконного чи свавільного позбавлення волі, свободи.

Особлива турбота дітям-інвалідам, дітям-сиротам.

Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.

6. Інсценізація

- Діти, сьогодні на уроці для всіх присутніх сюрприз. Чи любите ви казки? Їх люблять і діти, і дорослі. Отже, до нас на урок завітала казка. Але казка наша незвичайна, вона більш сучасна. Послухаємо наших героїв.

Сценка

Буратіно : Виходить, що наша держава повинна піклуватися про своїх дітей?

Мальвіна : О, ви робите незвичайні успіхи, Буратіно! І лише одна – однісінька країна відмовилася. Це Країна Дурнів.

Буратіно: А цікаво, що це за права, які начебто я маю?

Мальвіна: Ну, ось, наприклад: «Ніхто не має права ображати іншого, принижувати його, карати» . Як це робив Карабас – Барабас.

Буратіно: Ух ти! Здорово! А ще!

Мальвіна: А ще кожна дитина має право ходити до школи і вчитися безкоштовно, щоб стати грамотним, розумним і вихованим.

Буратіно: Подумаєш, а, якщо я не хочу вчитися?

Мальвіна: Значить, ви порушуєте виконання Конституції. Адже крім прав кожна дитина повинна пам’ятати про свої обов’язки. Ходити в школу, Буратіно, - це і ваш обов’язок.

Буратіно: Я так і знав! Зразу палки в колеса! Я думав, якщо мені дають права, це значить, можна робити що завгодно!

Мальвіна: Ох, який же ви негідний хлопчисько! Усі люди народжуються вільними і рівними, усі мають однакові достоїнства і права. Усі наділені розумом і повинні ставитись один до одного, як брати і сестри, незважаючи на колір шкіри.

Буратіно: Та це дурість якась написана! Люди не можуть народжуватись однаковими, рівними: наприклад, мій сусід, хлопчик, коли народився, важив 3 кг, а його братик – 2 з половиною…

Мальвіна: Послухай: народжуватись рівними – це не значить народжуватись однаковими на зріст і вагу або однаково сильними чи красивими. Це значить – народжуватися людьми. Адже ж ніхто ще не народився на світ міністром з портфелем або генералом з пагонами!

- З якої казки наші герої?

- Що нового дізнався Буратіно на уроці?

- Хто порушував його права?

- Який обов’язок не дуже подобається Буратіно?

7. Робота в групах

А зараз ми попрацюємо в групах.

(Кожна група отримує лист, обговорює його та звітує за узгодженою схемою)

Кожна група отримує завдання: прочитати частини казок і сказати, які були порушені права дитини. При відповідях користуйтеся пам′ятками, якщо це потрібно. Вживайте в мовленні слова: « Я так думаю…», «Я переконаний…», « На мою думку…» тощо.

Перша група:

 "Рятуйте! Матуся пішла за молоком, а нас з’їв сірий вовк !"

 1. З якої казки цей лист? («Вовк і козенята»)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на життя)

«Я Зайчисько, я маленький, хатку мав собі гарненьку, та прийшла коза рогата, і нема у мене хати. Ой, хутчіш допоможіть, мої права ви підкажіть».

 1. З якої казки цей лист? («Коза-дереза».)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на недоторканість житла.)

Друга група:

"Мені дуже холодно в зимовому лісі. Діти, допоможіть знайти підсніжники."

 1. З якої казки цей лист? («Дванадцять місяців».)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на любов і піклування.)

«Діти, я хочу на бал, а мене примушують працювати без відпочинку.»

 1. З якої казки цей лист? («Попелюшка».)

2. Чиї та які права були порушені? (Право на відпочинок.)

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Вислови про права

1. Віктор Гюго «Право – це все те, що є істинне та справедливе».

 2. Вольтер сказав, що "Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від закону».

 3. Ще один латинський афоризм означає "Знання закону не в тому, щоб знати його слова, а в тому, щоб розуміти їх зміст».

 А зараз закріпимо вивчене.

2. Вірші у виконанні учнів

Я маю право жити на землі.

Творити, дихати, учитись,

Примножувати багатства всі її.

Своєю Україною гордитись.

Я маю право на здоров’я охорону

Яка б не трапилась біда,

Щоби завжди в моєму домі –

Спокійною була моя сім’я.

У школі всіх наук джерела

Зібрані зі всього світу.

Обіцяю добре вчитись

Я маю право на освіту.

На чисту воду і на хліб духмяний

Я маю право раз і на завжди

Всім дітям достатнє харчування

Потрібне, щоб здоровими росли

Я маю право на веселку і весну,

На щедру осінь і на тепле літо,

На зиму, так безмежно чарівну,

І на лани із стиглим житом.

На золотаве сонце в небесах,

Що щедро Україну зігріває,

На соловейка спів в гаях,

І на любов батьків, безмежну і безкраю.

Тому я щиро всім в житті бажаю

Зростати гідно справжніми людьми.

Бо всі ми українці маєм право

На цій землі і жити, і рости.

3. Підсумок уроку.

Ось і підійшов до кінця наш урок. Всі ви, учні, маєте певні права і повинні їх дотримуватись. А хто порушує права ― стає правопорушником. Виконання законів стосується не тільки президента України, депутатів Верховної Ради, суддів, а всіх громадян, і вас у тому числі. Бо, навіть, за систематичні порушення правил поведінки у школі та за її межами можна потрапити до спеціальної школи з посиленим режимом з одинадцятирічного віку. А якщо дитина-школяр утекла з дому або заблукала, вона може потрапити до дитячого притулку. Крім того, за заподіяну вами шкоду комусь, або нанесені матеріальні збитки , несуть відповідальність ваші батьки.

Але існує і служба у справах неповнолітніх, яка покликана захищати ваші права.

Тому я бажаю вам бути чемними дітьми, ніколи не ставати правопорушниками, бути гідними лише похвали.

3. Вірш у виконанні вчителя.

Дитя моє, права дитини

ти мусиш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо

напевне знати в наші дні:

коли з тобою справедливо

вчиняють, а коли і ні.

Тож прочитай, завчи напам’ять

Порадь і друзям почитай.

Хай прочитають тато й мама

Закони всім потрібно знать!

Будь добрим сином чи дочкою,

поганим вчинком не зганьби

ти роду власного ніколи.

Люби свою сім’ю і школу,

Свою країну ти люби!

Всесвітній день доброти

Година спілкування на тему: «Твори добро, бо ти Людина»

 Мета:  продовжувати знайомити учнів із людськими чеснотами; довести до свідомості дітей, що добро й милосердя чиняться безкорисливо; викликати у дітей бажання творити добро, бути милосердними й уникати злих вчинків.

Хід заняття

Слово СП

Благодійність і милосердя завжди були притаманні нашому народові. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба з голодним, дати притулок бездомному, захистити старого й немічного, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Творче завдання « Серце доброти».

Учні розповідають, що вони відчувають, коли стикаються з проявами доброти, і назвати добрі вчинки, які вони можуть здійснити одне для одного, щоб усім жилося краще і цікавіше. Потім учитель малює на дошці «Серце доброти» і записує на ньому відповіді учнів.

Творче завдання «Добрий вчинок».

Учитель поділяє учнів на групи і записує на дошці низку ситуацій:

-  Людина постійно запізнюється;

-  Людина не вміє готувати;

-  Людина не хоче вчитись;

-  Людина обманює близьких;

-  Людина не може знайти роботу;

-  Людина мріє мати домашню тварину.

Кожна група обирає  ситуацію і пропонує два способи допомоги людині: перший – справжня допомога, що є дійсно добрим вчинком, другий – удавана допомога, що може спричинити людині шкоду.

Бесіда.

Що сталося б зі світом, якби в ньому раптом не стало доброти?

Чи траплялися у вашому житті випадки, коли вас не справедливо кривдили, хоча ви ставились до оточуючих по доброму й усім допомагали?

Розкажіть про випадки, коди чиясь допомога заподіяла вам шкоду?

Як ви гадаєте, чи важко бути добрим?

Як ви гадаєте, чи може доброта зцілити людину? Наведіть приклади.

Слово СП

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта, не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Чи втратило сьогодні свою цінність милосердя? Чи є поряд із нами люди, які потребують допомоги?

В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх людей. Майже двісті тисяч із них не здатні подбати про себе. 15000 самотніх живуть у будинках-інтернатах. Усіх цих людей поєднує одне -  немічність.

Понад мільйон наших земляків живе нині у злиднях. Близько 30000 із них не мають гідного житла. 70000 громадян нашої держави змушені існувати на мізерну пенсію. Ці сумні цифри лякають.  Проте вони - правда життя, яку ми маємо знати і намагатися змінити на краще.

Мабуть, важко уявити, що люди можуть страждати не лише від хвороб або бідності. Душевний біль може спричинити і холодна байдужість оточуючих, непривітність. І як образливе слово може поранити душу, так привітне слово може зцілити її.

1-й учень.   Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану,

Чи перший біль, чи то останній,

Коли б то знати наперед!

2-й учень.     Кажімо більше ніжних слів.

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві!

Кажімо більше ніжних слів!

Слово СП

Лікування добротою потребують не тільки фізично немічні або самотні, але й здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто залишається байдужим до несправедливості та чужого горя.

3-й учень. Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри в злобі на них зубів..

А ти, що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них?

Чого мовчиш, подумай і збагни,

Але уже з низької висоти.

І зваж і переваж, а хто є ти?

І зваживши нікого не вини.

А сам в своє більмо душі заглянь,

Чи там хоч раз добром світила рать

І променем світилося святим?

І ти збагнеш, що до своїх страждань

Не відгукнеться власна глухомань.

А ти шукаєш в людях доброти!

Слово СП

У  старовину церковні дзвони використовували не лише для сповіщання прихожан про початок чи закінчення богослужінь. Дзвони збирали громаду. У них били на сполох під час пожежі або ворожого нашестя, збирали місцеву громаду для надання спільної допомоги родині вдовиці або сиріт.

Сьогодні церковні дзвони також б’ють на сполох, закликаючи нас до Милосердя і Доброти. Бо тільки ці вічні цінності роблять нас справжніми людьми. будьмо милосердні. Озернімось навколо. Поряд з нами мешкають люди, які потребують допомоги. Тож не відкладаймо доброчинність на потім. Нині, сьогодні, саме зараз! Бо завтра, можливо, буде пізно!

Творче завдання « Допоможи Каєві».

Учні пригадують казку Г.Х. Андерсона «Снігова королева». Потім клас поділяється на групи. Кожна група має записати добрі слова, які б розтопили крижинку, що потрапила в око Каєві. Після того, як представники від кожної групи прочитають добрі слова, учні класу разом із вчителем складають із цими словами «Лист доброти» до Кая і Герди.

Заключне слово СП

Навчаймося добра, як вчаться мові діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.

Казкотерапія

Казкотерапія в роботі з дітьми

Казкотерапія відрізняється від решти методів тим, що дія відбувається на ціннісному рівні. Тобто, взаємодіючи з іншою людиною, ми завжди спи­раємось на базові життєві цінності: Співпрацю, Істину, Любов, Віру, Гідність, Спокій, Ентузіазм, Доброту тощо. Коли ми говоримо з людьми про ці найваж­ливіші речі «прямим» текстом, то це виглядає дуже дидактично. Усі й так знають, «що таке добре і що таке погано». Казкові історії, легенди, міфи, притчі дають можливість розповісти про цінності у вигляді ненав'язливих цікавих і захоплюючих сюжетів. Тому інформація, запропонована в такому вигляді, дуже легко, без опору сприймається людьми. Казки попе­реджають про наслідки тих чи інших наших учинків, але не нав'язують життєвих програм.

Принципи казкотерапії

Таким чином, перший принцип казкотерапії — до­нести до свідомості дитини інформацію про базові життєві цінності у доступному, ненав'язливому, ці­кавому для неї вигляді.

Другий принцип казкотерапії — принцип Життєвої Сили, що є необхідною умовою для позитивних змін. На підставі другого принципу вихователь і психолог роблять усе можливе* щоб дитина вчилася знаходити і відновлювати власну Життєву Силу. Казки, які ми складаємо або добираємо, обов'язково зміцнюють ві­ру дитини у власні сили, несуть позитивну життєву програму.

Третій принцип — принцип багатогранності, що розглядає будь-яку життєву ситуацію і казкову історію як кристал із безліччю граней або пиріг із безліччю шарів. Бачення цього дає можливість розширюватись світогляду дитини.

Четвертий принцип — зв'язок між реальностями, де, пізнаючи психічну реальність дитини, психолог допомагає їй взаємодіяти в соціальній реальності.

Функції казкотерапії

Казки мають вагоме значення у вихованні та роз­витку дітей, виконуючи різні функції:

•    діагностичну;

•    прогностичну;

•    виховну;

•    коригувальну.

Залежно від того результату, який необхідно отри­мати, ставиться певна мета і вже після цього добира­ються казки, основні функції яких могли б допомогти в реалізації мети.

Діагностична функція відіграє важливу роль на первинному етапі казкотерапії. Вона дозволяє ви­значити стан дитини і поставити основну мету для подальшої роботи.

Прогностична функція казок полягає в тому, що ми можемо побачити не тільки сьогодення людини, але і заглянути в її майбутнє. Цієї мети ми можемо досягти, аналізуючи казки разом із дитиною, даючи відповіді на її запитання. У кінцевому результаті за­вдяки цій функції нам відкриються особливості по­ведінки дитини, бачення нею навколишнього світу 1 стратегії своєї подальшої поведінки.

Виховна функція допомагає нам за допомогою про­стих сюжетів і яскравих, барвистих образів навчити дитину простих істин, виховати в ній якості та влас­тивості особистості, що потрібні їй в певний момент для розв'язання ситуації, що склалася, і знадобляться в подальшому житті.

Коригувальна функція є тим кінцевим результа­том, який ми хочемо отримати наприкінці казкоте­рапії. Вона полягає в заміні «небажаної» поведінки на необхідну. Саме за допомогою корекції в стані та поведінці дитини спостерігаються зміни на краще.

Вправа «ПРИГАДАЙ КАЗКУ»

Ведучий. Мабуть, немає людини, яка не любила б казки. Ті з нас, хто не зацікавлений у класичних казках, переглядають сучасні фільми, читають детективи, романи тощо. Але ж це і є сучасні казки.

Люди завжди обмінювалися історіями. Зараз я про­поную вам згадати ту казку, що вам дуже подобалася в дитинстві, і по черзі її представити. Чим вона вам подобалась, що в ній ви запам'ятали найкраще?

Гравці пригадують.

Яка в нас вийшла чудова галерея казок! Які по­чуття виникли у вас після цього?

Гра «ЧАРІВНІ ФАРБИ»

На підлозі розстелені газети і приготовлено все, що необхідно для приготування фарб: борошно, сіль, олія, клей, вода, гуаш. Ведучий дає завдання вихователям (батькам) виготовити фарби, потім вмикає спокійну музику і всі працюють.

Після виконання завдання ведучий ставить запитання:

—  Що ви відчували під час виготовлення «чарів­них» фарб?

—  Чого ви сьогодні навчилися?

Гра «ЧАРІВНІ СТВОРІННЯ»

Ведучий. Колись давно одну країну населяли чарівні створіння, але налетів ураган і знищив їх. Тільки в глибоких печерах залишилися яйця цих чарівних створінь. Зараз я дам вам по такому яйцю (надуті повітряні кульки), зігрійте їх своїм теплом, 1 з них вилупляться чарівні створіння.

Гравці за допомогою фломастерів малюють різні створіння на кульках.

Ведучий ставить запитання:

—  Хто у вас «вилупився»?

—  Як його звуть?

—   Який він?

—   Які почуття виникали під час роботи?

Вправа «ВИГАДУВАННЯ КАЗКИ»

Ведучий. Підведіться ті, кому в дитинстві подобалися казки про тварин!

Четверо  гравців, хто підвелися першими, мають право набрати свої підгрупи.

Кожна підгрупа створює своє маленьке коло і протягом 10 хвилин вигадує казку з обов'язковою участю всіх казкових героїв, які запропоновані в цій підгрупі. Потім казки зачитуються і вправа обговорюється.

Гра «КАЗКОВИЙ ДОЩИК»

Гравці стають одне за одним.

Ведучий. У казковій країні йде дощик, але не простий а казковий. Він стукає по шиї, по плеча, по спині тощо.

Усі гравці рухаються по колу. Кожний гравець відповідно до слів ведучого за допомогою легких постукувань пальцями робить масаж учасникові, який іде попереду. Потім усі повертаються в зворотній бік і роблять те саме.

Гра «ГАЛЯВИНА»

Ведучий. Пройшов чарівний дощик, і ми опинилися на казковій галявині. Розкажіть, хто з'явився на галявині?

Кожен гравець обирає, ким він буде на галявині. Ведучий ставить запитання – підказки.

— Де ти стоїш?

— Скільки тобі років?

-          Що ти робиш на галявині?

-          Який зараз день і пора року?

Так програються всі ролі, потім усі гравці розташовуються на галявині, і галявина «оживає» на 7-10 хвилин, згодом усі сідають у коло, і кожен гравець говорить від імені свого героя.

Після цього гравцям необхідно по черзі промовити фра­зу: «Я не (герой), я — (своє ім'я).

Гра обговорюється.

Вправа «ПОДОРОЖ»

Перед початком вправи вмикається спокійна музика.

Ведучий. Заплющте очі... Уявіть, що ви виру­шили у подорож. Ви об'їздили багато країн, позна­йомились із різними людьми.

І ось одного разу ви їхали через поле. Навкруги літали метелики, співали птахи - вони раділи, що ви їдете через їхнє поле. Пахло квітами і свіжою полуницею. І ось на горі ви побачили Прекрасний Палац. Щось підказало вам, що вам дуже важливо потрапити туди. І ви вирушили до Палацу.

Коли ви увійшли в Палац, то були вражені його красою. Усе тут було зручним і красивим. Нібито хтось будував цей Палац саме для вас. І ви зрозуміли, що в ньому ви знайдете щось дуже важливе для себе.

Уявіть, що ви  наближаєтеся по Палацу й знаходите для себе те, що ви хотіли…

Усе те, що ви знайшли для себе в цьому Прекрасно­му налаці, залишається вам, і ви візьмете це з собою, коли повертатиметеся. А зараз ви робите глибокий вдих... і видих. Візьміть із собою все те хороше, що було з вами. І повільно розплющуйте очі, повертайтеся до кімнати.

День ООН

День ООН - це день народження Організації Об'єднаних Націй.

Глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років), Міжнародний Суд, Економічна і соціальна рада; Рада з Опіки; штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.

Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна). Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. З 14 липня 2011 року має 193 держави-члени. Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через їх невизнання.

Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська.

Організація Об'єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина планети як організація, яка здатна покласти край насильству, сприяти розвитку націй і забезпечити рівність всіх народів, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Традиційно цього дня в усьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням, а в залі Генеральної Асамблеї відбувається міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об'єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації спілкується з різними містами світу.

Організація Об'єднаних Націй в Україні

Виставка до Всесвітнього дня ООН  

Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів

«Боротьба за ліквідацію бідності - один із головних моральних викликів нашого часу – не може залишатися метою одиниць; вона повинна стати покликанням для багатьох. У цей Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності я закликаю всіх приєднатися до цієї боротьби. Разом ми можемо досягти реального і значного прогресу у справі ліквідації убогості. (Витяг з послання Генерального секретаря ООН з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію бідності, 17 жовтня 2006 року.)

Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день більше ста тисяч чоловік зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.

З того часу люди самих різних станів, переконань і соціального походження щорічно збираються 17 жовтня, для того щоб підтвердити незмінність своєї позиції і продемонструвати солідарність з незаможними. Такі ж пам’ятні камені були встановлені у багатьох країнах світу, і вони є місцем зібрання для проведення Дня. Один такий камінь знаходиться в саду Центральних установ Організації Об’єднаних Націй, і саме біля нього проводиться урочиста церемонія, щорічно організована Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку.

Своєю резолюцією, прийнятою 22 грудня 1992 року, Генеральна Асамблея оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію убогості і закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.

В резолюції Асамблея закликала міжурядові і неурядові організації надавати країнам, на їх прохання, сприяння в організації національних заходів у зв’язку з проведенням Дня і просила Генерального секретаря вживати необхідних заходів в рамках наявних ресурсів для забезпечення успішного проведення Дня Організацією Об’єднаних Націй.

День 17 жовтня - це день, коли світ може активно привернути увагу до тягот і лих осіб, що живуть у злиднях, коли вони можуть привселюдно заявити про свої проблеми, і коли можна визнати, що незаможним належить головна роль у справі боротьби з убогістю. З самого початку проведення Дня його найважливішою складовою частиною була участь в ньому самих представників бідних верств населення. Проведення Дня 17 жовтня свідчить також про прагнення людей, що живуть у злиднях, використовувати свій досвід і знання з метою сприяння викорінення бідності.

Міжнародний день білої тростини

Міжнародним святом «День білої тростини» визнано ще в 1969 р. в Коломбо (США). Це відбулося на загальних зборах Міжнародної федерації сліпих, яку надалі змінив Всесвітній союз сліпих. У всесвітньому масштабі цей день відзначався з 15 жовтня 1970 року. Цей День служить нагадуванням суспільству про існування людей з обмеженими фізичними можливостями, про солідарність і про допомогу.

Біла тростина, як символ незрячої людини, бере початок в 1921 році. У Брістолі (Великобританія) жив молодий професійний фотограф на ім’я Джеймс Біггс. Після аварії він втратив зір. Треба було починати нове життя, і він став вчитися самостійно ходити по місту за допомогою тростини. Але незабаром він зрозумів, що на його чорну тростину не реагують ні перехожі, ні водії. Тоді він пофарбував тростину в білий колір. І вона стала помітна. Це нововведення підхопили всі незрячі не тільки Англії, але і всієї Європи, Америки, та ін.

Нагадаємо, що у офіційному календарі Всесвітньої організації охорони здоров’я також є «Міжнародний день сліпих», який проводиться 13 листопада і зв’язується з днем народження Валентина Гаюї - засновника тифлопедагогіки, першого творця навчальних закладів для сліпих у Франції.

У 1992 році Світовий союз сліпих виступив з ініціативою відзначати 15 жовтня як День білої тростини об’єднаних націй, але позитивного рішення досі немає.

Зараз Міжнародний день білої тростини відзначається в багатьох країнах світу. Союзи сліпих намагаються в цей день спільно зі зрячими продити відповідні акції, спрямовані на посилення інтеграції незрячих в суспільство. Вони прагнуть у першу чергу зацікавити громадськість та засоби масової інформації звернути увагу влади на проблеми людей з обмеженим або втраченим зором.